Історія справи

Постанова КАС ВП від 29.06.2023 року у справі №340/807/21
Постанова КАС ВП від 24.07.2024 року у справі №340/807/21
Ухвала КАС ВП від 15.07.2021 року у справі №340/807/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 340/807/21

адміністративне провадження № К/990/11634/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року (суддя-доповідач - Юрко І.В., судді - Чабаненко С.В., Чумак С.Ю. ) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

у с т а н о в и в :

У березні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 20 лютого 2019 року №0000581305, яким нараховано пеню за порушення строків розрахунків та порушення валютного законодавства у розмірі 17' 837' 574,42 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, відмовлено у відкритті адміністративного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Постановою Верховного Суду від 08 лютого 2022 року скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року скасовано ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року закрито провадження у справі №340/807/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.

03 лютого 2023 року до Третього апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від імені ФОП ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга Ульянова Руслана Анатолійовича на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з виявленням у ній недоліків, запропоновано її заявнику подати до суду: докази надсилання надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами; оформлені належним чином документи про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу.

На виконання вимог ухвали суду представник заявника через «Електронний суд» скерував до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучено докази надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з доданими до неї документами, а також заява ФОП ОСОБА_1 щодо підтвердження надання повноважень адвокату Ульянову Р.А. на представництво його інтересів, у тому числі, в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу, подану від імені ФОП ОСОБА_1 , на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, повернуто скаржникові.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Ульяновим Р.А. подано касаційну скаргу від імені ФОП ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року та направити справу в суд апеляційної інстанції для продовження розгляду іншим складом суду.

Підставою відкриття касаційного провадження стала необхідність перевірки правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень статей 18 59 КАС України щодо повноважень представника вчиняти дії на підставі довіреності, сформованої через підсистему «Електронний суд».

На обґрунтування своїх доводів заявник касаційної скарги стверджує, що електронна довіреність, яка долучена до апеляційної скарги, оформлена позивачем адвокату Ульянову Р.А. в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Цією довіреністю адвокату Ульянову Р.А. надані повноваження від імені позивача на складання, підписання та подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд». Позивач стверджує, що вказана електронна довіреність має всі необхідні реквізити для підтвердження волевиявлення позивача на представництво Ульяновим Р.А. його інтересів в суді та містить інформацію щодо обсягу повноважень адвоката, натомість, апеляційний суд безпідставно вимагав від заявника апеляційної скарги додаткових документів на підтвердження його повноважень.

У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДПС у Кіровоградській області просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу представника позивача - без задоволення. Зазначає, що представником позивача не додано до апеляційної скарги документів, які б силу вимог КАС України підтверджували волевиявлення позивача на представництво адвокатом Ульяновим Р.А. його інтересів.

Касаційний перегляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 298 КАС України, серед іншого, унормовано підстави повернення апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Так, відповідно до пункту 1 частини четвертої означеної статті апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, серед іншого, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Як свідчать матеріали справи апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції була подана позивачем через свого представника, Ульянова Р.А., за допомогою підсистеми «Електронний суд». У додатках до скарги вказано: електронна довіреність від 31 січня 2023 року, квитанція про сплату судового збору, докази надсилання іншому учаснику справи примірника апеляційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху апеляційний суд виходив з того, що електронна довіреність не містить підписів сторін та повної інформації про представника та довірителя, а тому не може свідчити про вільне волевиявлення особи, яка видала довіреність, на уповноваження іншої особи представляти її інтереси. Суд також урахував, що в матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги від 17 травня 2022 року №ВІ1089748, однак, на думку суду, вказаний ордер містить недоліки, які позбавляють його юридичної сили. Окрім викладеного, судом враховано, що до апеляційної скарги не додано документів, які підтверджують статус Ульянова Р.А. як адвоката (копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або витяг з Єдиного реєстру адвокатів України).

На виконання вимог ухвали суду Ульяновим Р.А. скеровано паперовий примірник заяви позивача від 15 березня 2023 року, в якій зазначено, що електронна довіреність, яка долучена до апеляційної скарги, оформлена позивачем адвокату Ульянову Р.А. в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». Позивач повідомив, що вказана довіреність підписана його кваліфікованим електронним підписом та нею надано повноваження адвокату Ульянову Р.А. від імені позивача на складання, підписання та подання апеляційної скарги через підсистему «Електронний суд».

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції зазначив, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто фізична особа, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись нотаріально, суддею або у визначеному законом порядку. Однак, на думку суду, додана до апеляційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже, в розумінні статей 55 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі. Також суд звернув увагу, що електронна довіреність є лише додатком до документів, що підтверджують повноваження представника, оскільки вказані електронна довіреність формуються в підсистемі «Електронний суд» автоматично для підтвердження лише електронного підпису особи, яка подає скаргу від імені юридичної особи, та не містить обсягу повноважень. Враховано судом і те, що оригінал ордеру на представництво інтересів позивача у Третьому апеляційному адміністративному суду адвокатом Ульяновим Р.А. також не надано.

Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги у світлі висновків суду апеляційної інстанції Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною першою статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Відповідно до частини другої статті 59 КАС України передбачено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (далі - Положення).

Наказом ДСА України №628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).

Пунктом 1 наказу ДСА України №247 від 1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ №247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).

Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому цими нормативно-правовими актами порядку.

Питання повноважності та юридичної сили документів, створених у підсистемі «Електронний суд», вже неодноразово досліджувалось Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у рішеннях від 19 жовтня 2021 року (справа №640/32183/20), 20 грудня 2021 року (справа № 560/9405/21).

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України №17) з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд». Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №486/259/21).

У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

На додаток до викладеного, у постанові від 10 лютого 2022 року у справі №560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України: кожен має право на апеляційне оскарження судового рішення як особисто, так і через використання професійної правничої допомоги. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду - уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.

Колегією суддів встановлено, що до апеляційної скарги, поданої представником через підсистему «Електронний суд» була додана електронна довіреність від 31 січня 2023 року від імені ОСОБА_1 , згідно з якою останній уповноважує Ульянова Руслана Анатолійовича представляти його інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Додана до апеляційної скарги довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України.

У світлі доводів суду апеляційної інстанції варто додати й те, що розширення переліку органів, у яких надається правова допомога адвокатом, не позбавляє ордер юридичної сили і значимості, оскільки такі дії не заборонені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Суд апеляційної інстанції, застосувавши частину другу статті 59 КАС України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».

Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська