Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.07.2018 року у справі №821/1767/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року

м. Київ

справа №821/1767/17

адміністративне провадження №К/9901/54907/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачук А. І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року (колегія суддів: Крусян А. В., Градовський Ю. М., Лук'янчук О. В. ) у справі за позовом Приватного підприємства "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач), у якому просило скасувати припис від 09.11.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний припис винесено протиправно, оскільки позивач не допускав факту внесення недостовірної (неправдивої) інформації в повідомлені про початок будівельних робіт.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з указаним судовим рішенням позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо правомірності дій відповідача, так як останній, вийшов за межі позапланової перевірки та втручається у господарську діяльність, вимагаючи переоформити право користування земельною ділянкою.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв'язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судом апеляційної інстанції, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області була проведена позапланова перевірка об'єкту будівництва: будівництво одноповерхового з мансардним поверхом житлового корпусу для дирекції ПП ПЗОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, пров. Ю. Нічика, 8.

За результатами перевірки складений акт № 379 від 09.11.2017, яким встановлено порушення ПП ПЗОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме наведення недостовірних відомостей в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо наявності у приватного підприємства належного права користування земельною ділянкою.

На підставі акту винесений припис від 09.11.2017, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення в термін до 09.12.2017.

Не погоджуючись з вказаним приписом позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ФОП ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки та водночас є власником Приватного підприємства ПЗОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" (замовника будівництва). Враховуючи, що мета будівництва не суперечить цільовому призначенню земельної ділянки за адресою у АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що у ПП ПЗОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" наявне право на користування вказаною земельною ділянкою для будівництва.

Скасовуючи вказане рішення, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що спірна земельна ділянка надана у строкове платне користування за договором оренди фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, тому замовник об'єкта будівництва - ПП "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на вказаній земельній ділянці не має права на забудову, оскільки не є орендарем.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з положеннями Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

На виконання вимог частини 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ПП ПЗОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" 12.09.2017 подало до Управління ДАБІ у Херсонській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництва одноповерхового житлового корпусу з мансардним поверхом для дирекції на території ПП ПЗОВ "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою:

Херсонська обл., м. Скадовськ, пров. Нічика, 8.

За змістом статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за № 3038-VI (далі-Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Так, управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва, в ході якої установлено, що замовником наведено недостовірні відомості в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо наявності у приватного підприємства ПП "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" належного права користування земельною ділянкою за адресою: м. Скадовськ, провулок Нічика, 8, та винесено припис від 09 листопада 2017 року, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення в термін до 09 грудня 2017 року.

В свою чергу, відповідно до ч.4 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Право власності, користування земельною ділянкою, відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до Закону.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, орендар, на підставі відповідного договору, отримує право користування земельною ділянкою і, відповідно, може виступати замовником будівництва.

Так, судом апеляційної інстанції установлено, що 16.05.2017 між орендодавцем - Скадовською районною адміністрацією та орендарем - приватним підприємцем ОСОБА_1 укладеного договір оренди землі.

Зі змісту указаного договору вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,4692га за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення дитячого оздоровчого табору "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Однак, замовником будівництва за адресою: АДРЕСА_1 виступив не орендар земельної ділянки - ПП ОСОБА_1, який відповідно до укладеного договору набув права користування земельною ділянкою, а ПП "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", який в силу положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право забудови на вказаній земельній ділянці не набув.

Посилання ПП "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" на наявність договору оренди між приватним підприємцем ОСОБА_1 та Скадовською районною державною адміністрацією, як на обгрунтування виникнення права на забудову земельної ділянки є безпідставними, так як не створює відповідних юридичних наслідків саме для юридичної особи ПП "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", власником якого є ОСОБА_1.

Відтак, відповідач дійшов обґрунтованих висновків про те, що замовником наведено недостовірні відомості в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо наявності належного права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, що надає право на виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, за подібного правового регулювання, є вірним та вмотивованим.

При цьому суд вказує, що припис про усунення порушень жодним чином не може бути розцінений як втручання контролюючого органу в господарську діяльність підприємства, а лише має на меті спонукання суб'єкта містобудування до вчинення дій, направлених на приведення документів у відповідність до вимог законодавства.

Не дають підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук