Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 Київ А/9901/111/18 800/89/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,-

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі по тексту - відповідач, ВККС України), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 158/зп-16 від 28 листопада 2016 року щодо припинення участі кандидата на посаду судді Сопільника Ростислава Любомировича у процедурах добору чи призначення на посаду судді (п. 24 додатку до цього рішення).

2. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне:

2.1. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року встановлював такі вимоги до кандидата на посаду судді як - «на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою». Тобто, ОСОБА_1 відповідав всім вимогам, які висувались для осіб, що претендували на посаду судді, тому рішенням ВККСУ він був допущений до процедури добору на посаду судді і успішно пройшов усі етапи добору та був зарахований кандидатом на посаду судді;

2.2. Положення пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 02.06.2016 року) не можуть мати зворотної дії у часі, оскільки порушують норми Конституції України. Так, згідно ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У рішенні Конституційного Суду України від 19.04.2000 року (справа про зворотну дію закону в часі) зазначено, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи;

2.3. Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

2.4. Відповідно до вимог ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування будь-яким правом, яке визнане законом, повинно бути забезпечено виконанням без будь-якої дискримінації;

2.5. Оспорюваним рішенням та діями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було обмежено права та інтереси ОСОБА_1, які гарантуються Конституцією України.

3. Ухвалою від 16 травня 2017 року Вищий адміністративний суд України адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення залишив без розгляду.

4. Рішення суду мотивоване тим, що спірні правовідносини є відносинами, пов'язаними із прийняттям громадян на публічну службу, а тому, позивач пропустив місячний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, встановлений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

5. Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року.

6. Заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України аргументована тим, що ОСОБА_1 станом на 28.11.2016 р. успішно пройшов процедуру добору на посаду судді та був зарахований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до резерву кандидатів на зайняття посади судді, проте не приймав участі у процедурі призначення на посаду судді. Відповідно, відсутні підстави вважати, що правовідносини, які виникли між позивачем та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України щодо виключення ОСОБА_1 із резерву кандидатів на посаду судді є публічними та на них поширюється правила частини 3 статті 99 КАС України.

Крім того, суд лишив поза увагою ту обставину, що копію оскаржуваного рішення ВККС позивач отримав лише 6.02.2017 року, а з позовом звернувся 6.03.2017 року, тобто у місячний термін.

7. Відповідач надав відзив на вищезазначену заяву, в якому заперечував проти позову із підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду, встановленого частиною 3 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

8. Верховний Суд України ухвалою від 8 червня 2017 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення.

9. Пунктом першим частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, який вступив в силу з 15.12.2017 року, встановлено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

10. У зв'язку із вищенаведеним матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Верховний Суд ухвалою від 15 березня 2018 року прийняв до провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.05.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження на 29 березня 2018 року за правилами, що діяли до набрання законної сили нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. 19 листопада 2012 року ОСОБА_1 подав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву про участь у доборі кандидатів на посаду судді разом з документами, визначеними законодавством.

12. ОСОБА_1 склав анонімне тестування (іспит) на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права та пройшов спеціальну підготовку у Національній школі суддів, про що йому видано свідоцтво від 22 серпня 2013 року № 63-сп.

13. Рішенням ВККС України від 11 грудня 2013 року № 874/пп-13 визначено, що результат складення кваліфікаційного іспиту кандидати на посаду судді вперше ОСОБА_1 складає 70 балів.

14. Рішенням ВККС України від 23 грудня 2013 року № 1127/пп-13 було затверджено результати кваліфікаційного іспиту й список кандидатів на посаду судді вперше, у кількості 543 особи, які набрали за результатами складення кваліфікаційного іспиту 60 балів (включно) і більше, та вважаються такими, що успішно склали кваліфікаційний іспит та зараховано кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

15. Згідно п. 450 додатку до рішення ВККС України від 23 грудня 2013 року № 1127/пп-13 позивач як кандидат, який успішно склав кваліфікаційний іспит, був зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів.

16. 28 листопада 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення № 158/зп-16, яким припинено участь 28 кандидатів на посаду судді, які не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, у процедурах добору чи призначення за списком, що є додатком до рішення.

17. Пунктом 24 додатку до рішення ВККС України від 28 листопада 2016 року № 158/зп-16 ОСОБА_1 включено до списку кандидатів на посаду судді, які не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України станом на 28 листопада 2016 року.

18. Позивач, вважаючи вищезазначене рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (в частині п. 24 додатку до цього рішення) незаконним, звернувся до Вищого адміністративного суду України з відповідним позовом.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України.

19.1 Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Кодекс адміністративного судочинства України, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

20.1 Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20.2 Частина 4 статті 18. Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

20.3 Частина 2 статті 171-1. Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Розподіл таких справ між суддями Вищого адміністративного суду України здійснюється без урахування спеціалізації суддів.

20.4 Стаття 99. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

20.5 Стаття 3. Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

20.6 Стаття 100. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

ІV.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, викладені у заяві про перегляд судового рішення, колегія суддів вважає дійшла наступних висновків.

22. Визначення поняття «публічна служба» викладене у статті 3 КАС України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якого професійна діяльність на посаді судді є одним із видів публічної служби.

23. Доводи позивача про те, що у правовідносинах, які склалися з приводу виключення його із реєстру кандидатів, які успішно пройшли відбір та претендують на заміщення посад суддів в судах загальної юрисдикції, відсутні ознаки, притаманні прийняттю особи на публічну службу, є необґрунтованими, оскільки процедура призначення судді на посаду вперше розпочинається із проходження особою професійного відбору на посаду судді, внесенням відомостей про таку особу до реєстру кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та подальше призначення на вакантну посаду професійного судді.

24. У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року позивач посилається на те, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано лише 6.02.2017 року, а тому ним не пропущено місячний строк для звернення до суду.

Відповідно до матеріалів справи, 24 січня 2017 року представник позивача - ОСОБА_2, звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із адвокатським запитом про надання копії рішення ВККС України від 28 листопада 2016 року та копій матеріалів, які стали підставою для прийняття зазначеного рішення (а.с. 181).

У відповідь на цей запит 1 лютого 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомила, що на підставі даних копій паспорта ОСОБА_1 ВККС прийнято рішення від 28 листопада 2016 року про припинення його участі у процедурах добору та призначення. Копію даного рішення 3 лютого 2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України направила на адресу представника позивача - ОСОБА_2, що підтверджується копією конверту (а.с. 184- 185)

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем чи його представником копії рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 листопада 2016 року саме 6.02.2017 року, як про це зазначає представник позивача.

Статтею 11 КАС України в редакції, що діяла до набрання чинності15 грудня 2017 року новою редакцією КАС України, закріплено принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що 28 листопада 2016 року на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оприлюднено список кандидатів на посаду судді, які не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, станом на 28 листопада 2016 року. Дана обставина вказує на те, що позивач починаючи із дати оприлюднення вищезазначеного списку знав чи міг знати про прийняття відповідачем щодо нього оскаржуваного рішення.

25. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірними висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 28 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем місячного строку на звернення до суду за захистом порушених прав.

26. Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для його скасування - відсутні.

27. Відповідно до статті 244 КАС України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

28. З огляду на результат судового розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 1 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами, внесеними Закон № 2147-VIII), статтями 2, 18, 99, 100, 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до внесення змін Законом № 2147-VIII), Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.

2. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх