ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа №640/10430/22

адміністративне провадження № К/990/14731/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/10430/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправним та скасування постанови,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Вовк П. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року (колегія у складі: головуючого судді: Грибан І. О., суддів: Ключкович В. Ю., Парінов А. Б.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (далі - ТОВ «Вєк Технолоджі») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 22 грудня 2021 року № 2946.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення в частині незапрошення представника позивача на засідання НКРЕКП, на якому було прийняте таке рішення.

Крім того, позивач наголошує на відсутності у відповідача повноваження накладати штраф згідно зі статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за неподання звітності, що не передбачена Законом України «Про ринок електричної енергії».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2023 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП оголошення про проведення засідання у формі відкритого слухання про результати проведення позапланових невиїзних перевірок дотримання підприємствами вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, зокрема, ТОВ «Вєк Технолоджі» свідчить про відсутність порушення права суб`єкта господарювання своєчасно ознайомитися з актом перевірки та довести свої обґрунтування, а також усунути порушення до винесення спірної постанови.

Також суди зазначили, що неподання звітності можна вважати недотриманням вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а тому відповідач правильно застосував штрафну санкцію за виявлене порушення на підставі підпункту «в» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 24 квітня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Крім того, відповідач вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення в частині незапрошення представника позивача на засідання НКРЕКП, на якому було прийняте таке рішення. Також, скаржник наголошує на відсутності у відповідача повноваження накладати штраф згідно зі статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за неподання звітності, що не передбачена Законом України «Про ринок електричної енергії».

Також скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 02 серпня 2022 року у справі № 280/2405/21, від 22 листопада 2022 року у справі № 640/19174/20.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

8. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року.

9. 17 травня 2023 року на адресу Верховного Суду від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі постанови НКРЕКП від 10 листопада 2021 року № 2089 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вєк Технолоджі», посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 22 листопада 2021 року № 769, у період з 29 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року здійснено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вєк Технолоджі», за результатами якої складено акт позапланової невиїзної перевірки від 30 листопада 2021 року № 671.

12. Постановою НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2946 на ТОВ «Вєк Технолоджі», відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 статті 17, статей 19, 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» було накладено штраф у розмірі 85 000 грн за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

13. Вважаючи протиправною вказану постанову контролюючого органу. ТОВ «Вєк Технолоджі» звернулось до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до статті 22 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (тут і далі - Закон № 1540-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені Законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Посадові особи суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання»

17. За приписами ч. 1, 2 ст. 77 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (тут і далі - Закон № 2019-VIII , у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Порушенням нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, визначаючи перелік таких правопорушень, до яких віднесено, зокрема: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 2); неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності (пункт 7).

18. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що правова конструкція частини першої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що учасники ринку електричної енергії несуть відповідальність у встановленому законом порядку та розмірах за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Проте у частині другій цієї ж статті законодавець уточнює перелік правопорушень таких нормативно-правових актів, який є вичерпним. При цьому правопорушення у вигляді неподання або несвоєчасного подання звітності, передбаченої цим Законом, є окремим видом правопорушення, яке виділено у пункті 7 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» поряд (окремо) з таким видом правопорушення, як недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що визначено у пункті 2 частини другої цієї ж статті.

19. Відповідно до ч. 3 ст. 77 Закону № 2019-VIII у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

20. За приписами п. 4 ч. 4 ст. 77 Закону № 2019-VIII регулятор у разі вчинення правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку), беручи до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення, у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб`єкта;

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках, відмову у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії», залишення оператором системи передачі, оператором системи розподілу або оператором малої системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі, системи розподілу або малої системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмову у її прийнятті;

ґ) за неоприлюднення інформації або оприлюднення недостовірної інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередачі та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження підстанцій та резерву потужності) з прив`язкою до географічних даних геоінформаційної системи.

21. Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту положень частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» вбачається, що штрафна санкція за порушення, що виражається у неподанні або несвоєчасному поданні звітності, передбаченої цим Законом, не визначена. При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, законодавець не звільняє суб`єкта господарювання, що є учасником ринку електричної енергії, від відповідальності за неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом, а встановлює в частині третій статті 77 вказаного Закону, окрім штрафу, інші види санкцій, зокрема попередження про необхідність усунення порушень.

22. В аспекті забезпечення юридичної визначеності у питанні правового регулювання виду та розмірів санкцій за правопорушення на ринку енергетики та комунальних послуг, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, висловлений у постановах від 11 березня 2021 року у справі № 640/20494/19, від 08 липня 2021 року у справі № 160/1598/20 та від 02 листопада 2022 року у справі № 260/2484/21, відповідно до якого широке тлумачення положення «інші нормативно-правові акти», застосованого у Ліцензійних умовах, може призводити до непередбачуваного застосування цього пункту, оскільки під цей термін можна підвести будь-який нормативно-правовий акт, що означає надання НКРЕКП дискреційних повноважень у сфері притягнення ліцензіатів до відповідальності, які не мають чітко визначених меж.

Також Верховний Суд у вищезгаданих правових висновках зазначив, що: «За усталеною практикою Європейського суду з прав людини вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.

Поняття «якість закону» (quality of law) охоплює такі характеристики відповідного акта законодавства як чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність і послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які у ньому містяться), так і взаємозв`язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили. При цьому норми права, що не відповідають критерію «якості закону» (зокрема, не відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) або передбачають можливість різного тлумачення та правозастосування), суперечать і такому елементу принципу верховенства права як заборона свавілля, а застосування таких норм може призвести до порушення конституційних прав особи та неможливість адекватного захисту від необмеженого втручання суб`єктів владних повноважень у права такої особи».

23. З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що оскільки законодавець у частині другій статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» розмежував два види порушень нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії: недотримання таких актів (пункт 2) та несвоєчасне подання або неподання звітності, передбаченої цим Законом, або наведення у ній недостовірної інформації (пункт 7), то за порушення, передбачене пунктом 7 частини другої статті 77 цього Закону (спеціальний вид санкцій), яке фактично було виявлено під час перевірки, не може бути застосована штрафна санкція, встановлена пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки вона може застосовуватися саме за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

24. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 травня 2023 року у справі № 540/913/21.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у спірній постанові від 22 грудня 2021 року № 2946 на позивача накладено штраф у розмірі 85 000 грн, що складає 5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто за пунктом 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії».

26. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що застосування до позивача штрафної санкції за правопорушення, за яке частиною четвертою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» не передбачено можливість застосування штрафної санкції взагалі, є достатньою підставою для висновку, що така постанова не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 грудня 2021 року № 2946 є протиправною та підлягає скасуванню.

27. Поряд з цим, суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку щодо відсутності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

28. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

29. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

30. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

31. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

32. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

33. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

34. Таким чином, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

35. Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Вєк Технолоджі» було сплачено судовий збір:

- за подання позову згідно платіжного доручення від 05 липня 2022 року № 4594 було сплачено 2 600 грн;

- за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення від 17 листопада 2022 року було сплачено 3 721,5 грн;

- за подання касаційної скарги згідно платіжної інструкції від 21 квітня 2023 року № 4937 сплачено судовий збір у розмірі 4 962 грн;

Разом сума судового збору, що була сплачена ТОВ «Вєк Технолоджі», складає 11 283,5 грн.

36. Таким чином, судовий збір у сумі 11 283,5 грн підлягає стягненню з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Вєк Технолоджі».

Керуючись статтями 341 345 351 356 КАС України, Верховний Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 640/10430/22 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22 грудня 2021 року № 2946

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (61125, м. Харків, Ващенківський в`їзд, 16-А, ЄДРПОУ - 30510656) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, ЄДРПОУ - 39369133) судовий збір у розмірі 11 283,5 гривень (одинадцять тисяч двісті вісімдесят три гривні п`ятдесят копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду