Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №820/380/18

адміністративне провадження №К/9901/55212/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 (суддя - Бідонько А.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 (судді: Рєзнікова С.С. (головуючий), Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі №820/380/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АТОМ» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР «АТОМ» (далі - позивач, ТОВ «НТЦ «АТОМ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2018 №0000021421, №0000011421.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки контролюючому органу надано всі документи на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентами, тому є безпідставними висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки чинне законодавство не передбачає ні права, ні обов'язку покупця перевіряти технічні можливості контрагентів та не ставить дійсність господарських договорів, укладених з ними, у залежність від наявності виробничих потужностей.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, задоволено адміністративний позов. Скасовані податкові повідомлення - рішення №0000021421 від 02.01.2018 року та №0000011421 від 02.01.2018.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в ході розгляду справи встановлено реальність господарських операцій, правомірність зазначення у податкових деклараціях позивачем суми доходу отриманого від господарської діяльності, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «НТЦ «АТОМ».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НТЦ "АТОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг» за березень 2016 року, ТОВ «Петра Транс Груп» за квітень 2016 року, ТОВ «Тревіс Груп» за червень 2016 року, ТОВ «Воркхорс» за травень - червень 2016 року, ТОВ «Крайт Сервіс» за жовтень 2016 року, ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес» за листопад 2016 року, ТОВ «Стакстрой» за листопад 2016 року, ТОВ «Евантес Компані» за лютий - березень 2017 року, ТОВ «Сеолан» за листопад 2014 року, ТОВ «Арсенал Пром» за березень 2017 року, ТОВ «Альтос Груп» за березень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), про що складено акт № 24259/20-40-14-21-07/23002160 від 12.12.2017, яким встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 262 429,24 грн; ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податкові зобов'язання за квітень 2016 на суму 44 950,00 грн; п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за квітень 2016 року на суму 41 440,00 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000011421 від 02.01.2018, яким ТОВ НТЦ "АТОМ" зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44 950,00 грн; №0000021421 від 02.01.2018, яким ТОВ НТЦ "АТОМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 328 036,25 грн, з яких 262 429,00 грн - за основним платежем, 65 607,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті вказаних порушень слугував висновок контролюючого органу про відсутність реальності здійснення господарських операцій між підприємством позивача та контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг», ТОВ «Петра Транс Груп», ТОВ «Тревіс Груп», ТОВ «Воркхорс», ТОВ «Крайт Сервіс», ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Евантес Компані», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Арсенал Пром», ТОВ «Альтос Груп».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, з огляду на безтоварність проведених операцій з вказаними контрагентами, оскільки такі підприємства створені без мети ведення господарської діяльності, з метою незаконного формування податкового кредиту, ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки, що встановлено в межах кримінальних проваджень відкритих щодо керівників таких підприємств.

9. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.4. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.5. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, дійшли висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача, а надані докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентами, тому витрати та податковий кредит сформований правомірно.

Разом з тим, єдиною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, на яку посилаються суди це наявність первинних документів, що підтверджують факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності підприємства позивача, на підставі чого, суди дійшли висновку про те, що позивачем було повністю дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з контрагентами - постачальниками ТОВ «Скіпер Торг», ТОВ «Петра Транс Груп», ТОВ «Тревіс Груп», ТОВ «Воркхорс», ТОВ «Крайт Сервіс», ТОВ «ВКФ Діамант-Бізнес», ТОВ «Стакстрой», ТОВ «Евантес Компані», ТОВ «Сеолан», ТОВ «Арсенал Пром», ТОВ «Альтос Груп». В свою чергу, відповідачем не надано до суду будь - яких доказів на підтвердження встановлених порушень позивачем вимог Податкового кодексу України.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на те, що фактично судами не було досліджено реальність господарський операцій між позивачем та контрагентами зокрема, не було перевірено фактичне вчинення господарських операцій з придбання товару, що пов'язані з рухом активів та зміною зобов'язань чи власного капіталу, не було встановлено за яких обставин і в який спосіб було налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його контрагентами, не досліджено матеріальні, фінансові, трудові ресурси, технічні та технологічні можливості щодо виконання суб'єктами господарювання договірних зобов'язань, як фактично не було оцінено і надані позивачем у підтвердження реальності здійснення господарських операцій первинні документи. Не надано належної оцінки доводам контролюючого органу щодо фіктивності господарської діяльності контрагентів позивача з урахування кримінальних проваджень на які посилався відповідач. Так як і залишено судами попередніх інстанцій поза увагою дослідження походження придбаного товару враховуючи доводи відповідача щодо відсутності факту реального вчинення господарських відносин контрагентів щодо придбання товару, який в подальшому реалізовано позивачу.

Вказані вище обставини справи досліджені не в повному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

18. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

19. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

21. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

22. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

23. З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин які мають визначальне значення для правильного вирішення спору по суті, допустили порушення норм матеріального та процесуального права, а тому рішення судів ухваленні з порушенням положень статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №820/380/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду