ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №818/945/17

адміністративне провадження №К/9901/5145/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 (суддя - Прилипчук О.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2017 (головуючий суддя - Старостін В.В., судді: Бегунц А.О., Рєзнікова С.С.) у справі № 818/945/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське» до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське» (далі - ТОВ «Яструбщанське») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Шосткинська ОДПІ) щодо анулювання з 01.01.2017 реєстрації ТОВ «Яструбщанське» (код ЄДРПОУ 30902600) платником єдиного податку 4 групи шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку і похідного не підтвердження реєстрації платником єдиного податку 4 групи;

зобов'язати відповідача поновити з 01.01.2017 реєстрацію ТОВ «Яструбщанське» у реєстрі платників єдиного податку 4 групи шляхом включення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом, сплачено товариством своєчасно та у повному обсязі, у зв'язку з чим оскаржуване рішення відповідача з підстав наявності у позивача податкового органу прийнято неправомірно.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2017, в позові відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ТОВ «Яструбщанське» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2017 та прийняти нове про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Шосткинська ОДПІ зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Яструбщанське» у 2016 році було платником єдиного податку 4-ї групи (а.с. 8).

Позивачем, на виконання вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України було подано до Шосткинської ОДПІ пакет документів для підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи на 2017 рік.

Листом від 02.03.2017 № 102/10/18-04-25 Шосткинська ОДПІ повідомила ТОВ «Яструбщанське», що станом на 01.01.2017 у позивача обліковується податковий борг у вигляді несплати пені в сумі 247,19 грн., та відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291-5 статті 291 Податкового кодексу України ТОВ «Яструбщанське» втратило можливість у 2017 році перебувати на спрощеній системі оподаткування, та знаходиться на загальній системі оподаткування (а.с. 18).

Також факт анулювання ТОВ «Яструбщанське» статусу платника єдиного податку 4 групи на 2017 рік підтверджено листом Шосткинської ОДПІ від 24.04.2017 № 349/10/18-04-25 (а.с. 19), листом Головного управління ДФС у Сумській області від 16.05.2017 № 2551/10/18-28-12-0320 (а.с. 23), листом ДФС України від 16.06.2017 № 13003/6/99-99-12-03-05-15 (а.с.25), листом Шосткинської ОДПІ від 29.06.2017 № 987/10/18-04-25 (а.с. 26).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що оскільки станом на 01.01.2017 ТОВ «Яструбщанське» мало податковий борг по сплаті пені з податку на додану вартість у розмірі 247,19 грн. Шосткинською ОДПІ на підставі підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України правомірно прийнято рішення про не підтвердження товариством статусу платника єдиного податку 4 групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування.

Надаючи оцінку обставинам у справі Верховний Суд виходить з наступного.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 Податкового Кодексу України, пунктом 298.8 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 цієї статті.

Підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України передбачений обов'язок сільськогосподарського товаровиробника надавати до 20 лютого поточного року до контролюючого органу звітність з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, перелік якої конкретизований у цьому підпункті.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 299.10 та абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій помилково послались на норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Умовою, яка виключає набуття цього статусу, серед іншого, є податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що предметом заявленого позову є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення Шосткинської ОДПІ щодо анулювання з 01.01.2017 реєстрації ТОВ «Яструбщанське», матеріали справи не містять зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім того, під час вирішення даного спору судами не було з'ясовано, чи проводилась контролюючим органом документальна перевірка та чи приймалось рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення товариства з реєстру платників єдиного податку.

За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Виходячи з положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яструбщанське» задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2017 скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду