Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №804/2048/15 Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №804/20...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №804/2048/15

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року

Київ

справа №804/2048/15

адміністративне провадження №К/9901/5826/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 (суддя - Боженко Н.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 (головуючий суддя - Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі №804/2048/15 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просила: визнати протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо не надання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви позивача від 30.09.2014 №30/09; зобов'язати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення позивачу надміру сплачених митних платежів в сумі 67441,16грн., з яких 11240,19грн. - податок на додану вартість та 56200,97грн. - ввізне мито шляхом перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок платника.

На обґрунтування зазначених позовних вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_2 послалась на наявність у неї переплати з митних платежів (мита та податку на додану вартість), які позивач просив повернути на його поточний рахунок, у зв'язку з чим звертався до митного органу з відповідною заявою, проте останній протиправно відмовив у задоволенні такої заяви не здійснивши будь-яких дій, спрямованих на повернення позивачу наявної у нього переплати з митних платежів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015, позовні вимоги задоволено частково. Постановлено зобов'язати Дніпропетровську митницю державної фіскальної служби скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надміру сплачених митних платежів в сумі 67441,16грн. з яких 11240,19грн. - податок на додану вартість та 56200,97грн. - ввізне мито шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи рішення щодо задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що митним органом не виконано покладених на нього чинним законодавством обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення платнику податків суми надмірно сплачених митних платежів. Щодо визнання протиправними дій відповідача щодо не надання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви позивача від 30.09.2014 №30/09, суди виходили з відсутності в діях відповідача ознак неправомірних дій, оскільки митний орган діяв згідно із нормами Митного кодексу України та Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі №804/2048/15 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 264 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), положень розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 198, 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Доводи Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби зводяться до того, що під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною безпідставного задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надміру сплачених митних платежів в сумі 67441,16грн. шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок. Також відповідач зазначає, що суди не надали належної правової оцінки тому, що належним доказом не включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту є інформація податкового органу за місцем реєстрації платника податків, оскільки у платника податку є право на коригування своєї податкової звітності та отримання відшкодування з бюджету.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не скористалася своїм правом та не надала заперечення на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі №804/2048/15.

Верховний Суд ухвалою від 25.01.2019 визнав за можливе проведення попереднього розгляду даної справи та призначив попередній розгляд на 29.01.2019.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.11.2008 позивач звернувся до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби з вантажно-митною декларацією (ВМД) №110000002/8/211127 із зазначенням коду товару за УКТ ЗЕТ 2520 20 10 00 про митне оформлення отриманого за зовнішньоекономічним контрактом товару, а саме: гіпсової штукатурки будівельної: частково кальцинований гіпс (СаСО4х0,5Н2О) з функціональними домішками, включаючи уповільнювачі, карбонат кальцію, без таких добавок як пластифікатор, пісок, кварц, цемент, полімерні зв'язувальні речовини, смоли, оливи, клей, каучук, азбест, пігмент, барвники, для використання в будівництві.

Рішенням Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про визначення коду товару від 04.12.2008 №КТ-110-4500-08 по вказаній ВМД визначено код товару за УКТ ЗЕТ - 3214 90 00 90, а карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.12.2008 №110000002/2008/210714 відмовлено позивачу у митному оформленні товару за ВМД №110000002/8/211127 від 20.11.2008 з підстав невірно визначеного коду товару.

Для забезпечення випуску вищевказаного товару у вільний обіг без остаточного розмитнення, позивачем 12.12.2008 митному органу було подано тимчасову ВМД №110000002/8/211711 з кодом товару визначеним відповідачем 3214 90 00 90 та сплачено ввізне мито із застосуванням 5 % ставки у розмірі 93668,29грн. та податок на додану вартість у розмірі 393406,82грн.

Не погодившись із рішенням про визначеного коду товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржила його у судовому порядку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 у справі №2а/0470/9731/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо винесення рішення про визначення коду товару від 04.12.2008 №КТ-110-4500-08 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.12.2008 №110000002/2008/210714 та скасування зазначеного рішення; зобов'язання відповідача здійснити оформлення товару (нарахування митних платежів) - штукатурки гіпсової будівельної САТЕН, штукатурки гіпсової будівельної ІZО за контрактом №2/04/08 від 01.04.2008 між позивачем та компанією «GIPS GELISTIRILMIS INSSAT MALZEMELERI VE PERLITLI SIVA SANAYI TIC.A.S.» (Туреччина) з визначенням у графі 33 ВМД коду УКТ ЗЕД 2520 20 10 00 з урахуванням курсу іноземної валюти, що діяв на 20.11.2008 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби щодо винесення рішення про визначення коду товару від 04.12.2008 №КТ-110-4500-08 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.12.2008 №110000002/2008/210714 та скасовано рішення про визначення коду товару від 04.12.2008 №КТ-110-4500-08 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.12.2008 №110000002/2008/210714. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Отримавши постанову Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 позивач 23.01.2014 звернувся до відповідача з ВМД №110120000/2014/400694, зазначивши надмірно сплачені кошти у сумі 67441,16грн., з яких 11240,19 грн. - податок на додану вартість та 56200,97грн. - ввізне мито.

Також позивач 30.09.2014, у відповідності до частини шостої статті 264 Митного кодексу України, звернувся до відповідача з заявою про вчинення дій щодо повернення надміру сплачених коштів у сумі 67441,16грн.

Листом від 22.10.2014 Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби повідомила позивачу про направлення запиту до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська про наявність (відсутність) у останнього непогашеного податкового боргу.

Листом від 23.12.2014 відповідач повідомив позивача, що відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 для повернення з Державного бюджету України митних платежів, платником податків подається заява до загального відділу митного органу довільної форми у термін не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Граничний строк подачі заяви сплинув. Кошти, сплачені за митною декларацією №110000002/8/211711 перераховані до Державного бюджету України у звіті за 12.12.2008.

Для законодавчо обґрунтованого вирішення питання повернення коштів відповідачем до Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Державної фіскальної служби України направлено запит. Листом від 06.01.2015 №178/7/99-99-25-01-02-17 Державна фіскальна служба України повідомила, що стосовно повернення сум платежів, сплачених до Державного бюджету України, необхідно керуватися пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України та частиною десятою статті 260 Митного кодексу України.

Листом від 20.01.2015 №112/10/04-50-25-1 позивачу було повідомлено, що відсутні законодавчо обґрунтовані підстави для проведення процедури повернення коштів пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

За приписами статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України, яка регламентує умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Вказаним Порядком визначено процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин) та в міжнародних договорах України.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися вказаним Порядком взаємодії.

Відповідно до пунктів 2 та 7 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Відтак, основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

З урахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що законодавством визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що митним органом не ставиться під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів; недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до заяви також відсутні.

При цьому, факт сплати фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надмірних митних платежів встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, яким, зокрема, скасовано рішення про визначення коду товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, прийняті відповідачем, а також зазначено, що позивачем у вантажно-митній декларації правильно визначено код товару згідно УКТЗЕД.

Посилання податкового органу на пропуск позивачем 1095-денного строку з дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки в даному випадку сплачені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до бюджету кошти набули ознак надміру сплачених лише після прийняття Вищим адміністративним судом України рішення, тобто з 19.12.2013, і саме з цієї дати у позивача виникло право на подання заяви про повернення надміру сплачених коштів.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 та ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги необхідно відмовити. Посилання відповідача на можливість коригування платником податків податкової звітності є безпідставними, оскільки наявність у платника такого права не є підставою для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 у справі №804/2048/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати