Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 грудня 2018 року

Київ

справа №826/4713/17

адміністративне провадження №К/9901/35709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 ( Шрамко Ю.Т.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.)

у справі № 826/4713/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (далі - позивач, ПАТ «Страхова компанія «Перша») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, податковий орган), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.03.2017 № 00948204.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07.03.2017 № 00948204.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем відповідно до декларації з податку на прибуток за 2016 від 09.02.2017 самостійно нараховано грошове зобов'язання в сумі 3 010 223 грн. Граничним терміном сплати є 19.02.2017. Оскільки позивачем 16.02.2017 подано уточнену декларацію з податку на прибуток за 2016 рік № 3270096432 з невірно відображеними уточненими показниками, тому в ІКП не зменшено податковий борг по податковій декларації з податку на прибуток за 2016 рік. Станом на 20.02.2017 згідно поданої уточненої декларації з податку на прибуток за 2016 № 9270148799 в ІКП ПАТ «Страхова компанія «Перша» зменшено податковий борг в сумі 1 333 085, 42 грн., автоматично нарахована штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на прибуток за 2016 рік в сумі 133 308,54 грн.

Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 21 лютого 2017 року проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої 21 лютого 2017 року складено акт про результати камеральної перевірки ПАТ «СК Перша» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток підприємств №213/26-50-12-04, (далі - акт перевірки), у якому встановлено, що позивачем порушено терміни сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 333 085,00 грн. протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме за 1 день затримки сплати.

На підставі акту перевірки, відповідачем 07.03.2017 прийнято оскаржуване рішення, яким за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1 333 085,40 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми несплаченого грошового зобов'язання в сумі 133 308,54 грн.

Згідно із абзацом 1 та абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пунктом 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно із пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.02.2017 позивачем засобами електронного зв'язку направлено відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток за 4-ий квартал 2016 (реєстраційний номер 9269917398), в якій податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, визначено у розмірі 3 010 223, 00 грн.

Разом з тим, 20.02.2017 ПАТ «СК Перша» подано уточнену декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, що не заперечувалось відповідачем, в якій зменшено податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, на суму 1 536 483, 00 грн.

Крім того, позивачем надано суду платіжне доручення № 16 від 17.02.2016 на підтвердження сплати податку на прибуток за 4-ий квартал 2016 року на суму 1 600 000 грн.

За встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем не доведено обставин, які слугували підставою для застосування до позивача штрафних санкцій - подання позивачем уточнюючої декларації з податку на прибуток з порушеннями. У встановлені законодавством строки ПАТ «Страхова компанія «Перша» скористалося наданим правом на подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік та сплатило суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, що підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2016 № 16. Відтак, правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій з підстав, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі № 826/4713/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко