Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 444/2043/20

адміністративне провадження № К/990/10681/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління безпеки міста Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022 (колегія суддів у складі: Пліша М. А., Мікули О. І., Курильця А. Р.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління безпеки міста Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021 позов задоволено.

Не погодившись з рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021 Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2022 апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021 залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору, та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 681,00 гривень.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021 залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених частиною першою статті 295 КАС України, та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021 у справі № 444/2043/20.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, оскільки стаття 295 КАС України містить загальні положення щодо строків на апеляційне оскарження судового рішення. Водночас стаття 286 КАС України містить спеціальну норму, яка встановлює десятиденний строк на апеляційне оскарження судових рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, ця стаття не містить положень про поновлення строку на апеляційне оскарження у такій категорії справ. Зважаючи на те, що немає норми закону, яка регулює поновлення строку на апеляційне оскарження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважав, що за таких обставин необхідно за аналогією закону застосувати норму пункту 1 частини другої статті 295 КАС України та норму частини четвертої статті 286 КАС України, з тією відмінністю, що строк на апеляційне оскарження рішень суду, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, становить 10 днів з моменту отримання копії оскарженого рішення. Апеляційний суд встановив, що копію оскарженого рішення відповідач отримав 10.11.2021 року, а апеляційну скаргу подав 10.12.2021 року, а отже пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не навів поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022, Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що у резолютивній частині рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021 зазначено, що «рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення». Управління безпеки міста Львівської міської ради було відсутнє при проголошенні рішення, яке було отримано на офіційну адресу електронної пошти 10.11.2021. Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради як правонаступником Управління безпеки міста Львівської міської ради 10.12.2021 було подано апеляційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021, тобто в межах тридцятиденного строку, передбаченого резолютивною частиною рішення суду першої інстанції та пункту 1 частини другої статті 295 КАС України. Крім того, зазначає, що Департаментом міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, у визначений ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2022 строк, було надіслано вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних причин. Водночас, на думку скаржника, судом апеляційної інстанції не було враховано правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.01.2020 у справі № 702/968/18/, відповідно до якої причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції є поважними і зумовлені помилковим роз`ясненням районним судом строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною та просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді касаційної інстанції

02.05.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2022 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 444/2043/20.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 12.05.2022 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Частина друга статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97.

Так, у справі «Delcourt v. Belgium» Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі «Bellet v. Fгапсе» Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Водночас, за правилами, установленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

У цій справі відповідач, як встановлено судом апеляційної інстанції, 10.12.2021 подав апеляційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021, проголошене у відсутність відповідача, у справі з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, тобто з пропуском установленого статтею 286 КАС України строку на апеляційне оскарження.

Восьмий апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження і відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що відповідач не навів поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що зважаючи на те, що немає норми закону, яка регулює поновлення строку на апеляційне оскарження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, то необхідно за аналогією закону застосувати норму пункту 1 частини другої статті 295 КАС України та норму частини четвертої статті 286 КАС України, з тією відмінністю, що строк на апеляційне оскарження рішень суду, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, становить 10 днів з моменту отримання копії оскарженого рішення.

Верховний Суд зазначає, що дійсно стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

Водночас загальний аналіз статті 286 КАС України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини п`ятої статті 270 КАС України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України з метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 212/2354/18 (2-а/212/93/18), від 24.07.2019 у справі № 205/8564/17, від 23.10.2019 у справі № 702/1033/17, від 30.06.2021 у справі № 280/8082/20, від 25.11.2021 у справі № 640/2059/21.

Як уже було зазначено вище, у цій справі відповідач 10.12.2021 подав апеляційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021, ухвалене у відкритому судовому засіданні за відсутності відповідача.

Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник рішення суду першої інстанції від 28.09.2021 надіслано судом 05.11.2021, зареєстровано 07.11.2021 й оприлюднено в цьому реєстрі 08.11.2021.

Водночас, відповідно до матеріалів справи, Жовківський районний суд Львівської області листом від 13.10.2021 № 444/2043/20 направив копію рішення (ухвали) Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021, зокрема, відповідачу - Управлінню безпеки міста Львівської міської ради (а. с. 143).

Проте матеріали справи не містять доказів про направлення та вручення відповідачу копії рішення суду першої інстанції від 28.09.2021.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Згідно з частиною шостою статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Вищевикладене свідчить, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині порядку направлення копії судового рішення, визначеного статтею 251 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною п`ятою статті 251 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі № 640/6780/19.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 КАС України (зміст рішення) у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Так, із абзаців четвертого та п`ятого рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021, про оскарження якого відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції, зазначено, що «рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення».

Відповідно до матеріалів справи, відповідач у апеляційній скарзі зазначав, що оскаржуване рішення суду першої інстанції отримано ним 10.11.2021 на офіційну адресу електронної пошти.

10.12.2021 відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 28.09.2021, тобто відповідно до строку, визначеного рішенням суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає переконливими доводи касаційної скарги, зокрема про те, що причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції є поважними і зумовлені помилковим роз`ясненням Жовківським районним судом Львівської області строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

У справах, особливість розгляду яких встановлена статтею 286 КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції вимог щодо змісту резолютивної частини, а саме роз`яснення сторонам строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 702/968/18.

Отже, Верховний Суд указує на передчасність висновків апеляційного суду про неповажність причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, які підлягають ретельному перегляду та оцінки.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

За таких підстав, касаційна скарга Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради підлягає задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2022 в цій справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.В. Жук