Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року

Київ

справа №820/3760/17

адміністративні провадження №К/9901/925/18, №К/9901/5367/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №820/3760/17

за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "БЕТОНСТРОЙ", Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЕТА", Публічне акціонерне товариство "УКРБІЗНЕСБАНК", про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії та утриматись від вчинення дій, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "УКРБІЗНЕСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої Ірини Володимирівни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Заічко О.В., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бегунца А.О., суддів: Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "БЕТОНСТРОЙ", Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЕСТА", Публічне акціонерне товариство "УКРБІЗНЕСБАНК", в якому просила:

- визнати протиправними дії з продажу на відкритих торгах права вимоги ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" за кредитними угодами № КТДЕЮ/14137.30 від 31.07.2013, № 17-СевНЛ від 09.12.2011, № 18-СевНЛ від 09.12.2011;

- скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3072 від 20.07.2017 в частині визначення активів ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК", а саме: права вимоги за кредитними угодами № КТДЕЮ/14137.30 від 31.07.2013, № 17-СевНЛ від 09.12.2011, № 18-СевНЛ від 09.12.2011 такими, що підлягають продажу на відкритих торгах.

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб утримуватися від дій з продажу прав вимоги за вказаними кредитними угодами.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в межах процедури продажу активів неплатоспроможних банків відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює реалізацію активів ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №3072 від 20.07.2017 призначено проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» до ТОВ «СУЕСТА» та ТОВ "ТД "БЕТОНСТРОЙ", зокрема прав вимоги за договорами №КТДЕЮ/14137.30 від 31.07.2013; № 17-СевНЛ від 09.12.2011; № 18-СевНЛ від 09.12.2011. Позивач вказувала, що згідно повідомлення на веб-ресурсі відповідача (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/93-ukrbiznesbank/13860-05072017-406663) кредит юридичних осіб за договором №КТДЕЮ/14137.30 від 31.07.2013 станом на 01.05.2016 забезпечено трикімнатною квартирою АДРЕСА_1, яка є власністю позивача та зазначила, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має документів, які б підтверджували право вимоги, яке є предметом торгів, в тому числі, кредитного договору; а оцінка предмету торгів проведена з суттєвими порушеннями, зокрема, не здійснювався огляд майна, яким забезпечено виконання зобов'язань за кредитними договорами. Крім того, позивач стверджувала, що відповідач не має договорів іпотеки та поруки, за вказаними кредитними договорами, а тому дії відповідача з продажу прав вимоги є незаконними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року, зміненою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, позов задоволено.

Суди встановили, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2347 від 08.06.2017 призначено проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» до ТОВ «СУЕСТА» та ТОВ "ТД "БЕТОНСТРОЙ". Публічний паспорт активу (№ лоту: Q81544b8999) розміщено на веб-ресурсі відповідача (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/93-ukrbiznesbank/13860-05072017-406663). Організатором відкритих торгів (аукціону) призначено ТБ «ЦЕНТРАЛЬНА УНІВЕРСАЛЬНА ТОВАРНА БІРЖА».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №2817 від 03.07.2017 проведення торгів скасоване.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3072 від 20.07.2017 призначено нові відкриті торги (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/93-ukrbiznesbank/16265-14082017-6475). Лоту присвоєний номер Q81844b13170. Організатором відкритих торгів (аукціону) призначено Товарну біржу «СТАТУС ЕКСПЕРТ».

Предметом відкритих торгів є права вимоги за договорами № КТДЕЮ/14137.30 від 31.07.2013; № 17-СевНЛ від 09.12.2011; № 18-СевНЛ від 09.12.2011. Оцінка активу щодо права вимоги за договором проведена 28.04.2017 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ВЕРІТАС ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ».

Вважаючи дії відповідача неправомірними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що право вимоги на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, не підтверджується оригіналом кредитного договору, відтак відповідач не мав законних підстав вчиняти дії з продажу прав вимоги, а також приймати рішення про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги.

У касаційних скаргах Фондом та Уповноваженою особою заявлено вимогу про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування своїх вимог заявники посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи справу по суті, виходили з того, що цей спір є адміністративним.

Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій, які виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, не погоджується з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків.

Водночас, у розумінні Закону №4452-VI неплатоспроможним є банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення його до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України від 7 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність». Ліквідацією банку є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до законодавства (п.п.6, 8 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI)

За змістом ч.ч.1, 3 ст.34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників ФГВФО уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (ч.5 ст.34 Закону №4452-VI).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих ФГВФО, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Згідно ст.51 Закону №4452-VI майно банку (пули активів) може бути реалізоване, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні). Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється Уповноваженою особою Фонду з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною з урахуванням вимог законодавства. Вибраний спосіб затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право самостійно проводити торги на аукціоні або закритих торгах відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону або закритих торгів не може бути заінтересованою особою стосовно банку.

Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації ФГВФО набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом №4452-VI, дає підстави для висновку, що ФГВФО, як юридична особа публічного права, може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, де запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, що ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.3 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Колегія суддів звертає увагу, що визначений ст.3 Закону №4452-VI правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

Разом з цим, вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що з метою реалізації майна ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК", який знаходиться в процедурі ліквідації, ФГВФО розпочав процес реалізації щодо продажу права вимоги до до ТОВ «СУЕСТА» та ТОВ "ТД "БЕТОНСТРОЙ" за за кредитними угодами № КТДЕЮ/14137.30 від 31.07.2013, № 17-СевНЛ від 09.12.2011, № 18-СевНЛ від 09.12.2011.

Тобто, позивач оскаржує дії та рішення Фонду не як суб'єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо реалізації майна ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК".

За правилами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Беручи до уваги наведені правові норми, колегія суддів встановила, що за суб'єктним складом сторін та характером спірних відносин цей спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду у порядку, визначеному ЦПК України.

За наведених вище обставин та враховуючи норми пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалені у цій справі в порядку адміністративного судочинства судові рішення підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічного акціонерного товариства "УКРБІЗНЕСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" Білої Ірини Володимирівни задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі №820/3760/17 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "БЕТОНСТРОЙ", Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЕТА", Публічне акціонерне товариство "УКРБІЗНЕСБАНК", про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії та утриматись від вчинення дій, - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду