Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року

м. Київ

справа №194/712/17

адміністративне провадження №К/9901/44315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 194/712/17 (2-а/194/23/17)

за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Павлоградське ОУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Павлоградського ОУ ПФУ

на постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Солодовник І.С. та

постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Щербака А.А., суддів Баранник Н.П., Чередниченка В.Є., -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Павлоградського ОУ ПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ);

- скасувати рішення Комісії щодо розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства при Павлоградському ОУ ПФУ від 06 липня 2017 року № 249:

- зобов'язати Павлоградське ОУ ПФУ зарахувати період роботи з 03 листопада по 11 грудня 1989 року в якості учня підземного електрослюсаря дільниці ЕМО з повним робочим днем під землею до пільгового стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ та призначити, нарахувати і виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ з 29 червня 2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем оспорюваним рішенням було відмовлено в призначені йому пенсії у зв'язку з тим, що на день подання заяви про призначення пенсії його пільговий стаж складав 24 роки 10 місяців 21 день. Тобто в рішенні відповідач зазначив, що до 25 річного стажу його роботи з повним робочим днем під землею не враховано період його роботи учнем підземного електрослюсаря дільниці ЕМО з повним робочим днем під землею за період 03 листопада по 11 грудня 1989 року у зв'язку з тим, що ним не надано пільгової (уточнюючої) довідки, що підтверджує пільговий характер роботи в підземних умовах на Стаханівському виробничому об'єднанні по видобутку вугілля шахта «імені ХХІІ з'їзду КПРС». Такій дії відповідача позивач вважає неправомірними і такими, що порушують його гарантовані Конституцією соціальні права на пенсійне забезпечення.

Тернівський міський суд Дніпропетровської області постановою від 06 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду віл 08 вересня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відсутність у позивача пільгової довідки, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії, не спростовують наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах, оскільки цей стаж підтверджено записом трудової книжки, яка відповідає вимогам законодавства.

24 листопада 2017 року Павлоградське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернівського районного суду Дніпропетровської області 06 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що період з 03 листопада по 11 грудня 1989 року не врахований пенсійним органом до пільгового стажу, оскільки відсутня пільгова довідка, яка підтверджує пільговий характер праці, тому Павлоградське ОУ ПФУ діяло правомірно відмовляючи в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач 29 червня 2017 року звернувся до Тернівського відділу з питань призначення перерахунку та виплати пенсій Павлоградського ОУ ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-ХІІ, але рішенням комісії при Павлоградському ОУ ПФУ від 06 листопада 2017 року № 249 йому було відмовлено в призначені пенсії в зв'язку з недостатністю необхідного пільгового стажу роботи 25 років в підземних умовах.

З рішення комісії при Павлоградському ОУ ПФУ від 06 липня 2017 року № 249, встановлено, що наявність такого пільгового стажу обумовлена зокрема не зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 03 листопада по 11 грудня 1989 року учнем підземного електрослюсаря дільниці ЕМО з повним робочим днем на підземній роботі на шахті «імені ХХІІ з'їзду КПРС» виробнича практика, через відсутність пільгової довідки, яка підтвердила зайнятість протягом повного робочого дня з пільговим характером роботи (а.с. 11-12).

З записів трудової книжки серії НОМЕР_1, судами встановлено, що ОСОБА_2 працював з 03 листопада по 11 грудня 1989 року учнем підземного електрослюсаря дільниці ЕМО з повним робочим днем на підземній роботі на шахті «імені ХХІІ з'їзду КПРС» Стаханівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Об'єднання вугільної промисловості Ворошиловграддержвуглпром (а.с. 7-10).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень пункту 6 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисною вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок №637), також передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пунктом 3 цього Порядку (в редакції, чинній у спірний період) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

У справі, яка розглядається суди встановили, що запис в трудовій книжці щодо періоду роботи позивача з 03 листопада по 11 грудня 1989 року (що складає 1 місяць 9 днів), учнем підземного електрослюсаря дільниці ЕМО з повним робочим днем на підземній роботі на шахті «імені ХХІІ з'їзду КПРС» Стаханівського виробничого об'єднання по видобутку вугілля Об'єднання вугільної промисловості Ворошиловграддержвуглпром відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, відсутність у позивача пільгової довідки, що стало підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії, не спростовують наявність у позивача пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах, оскільки цей стаж підтверджено записом трудової книжки, який відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Тернівського районного суду Дніпропетровської області 06 вересня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у справі № 194/712/17 (2-а/194/23/17) - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду