Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №585/2464/17

адміністративне провадження №К/9901/17961/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - управління ПФУ) на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2017 року (суддя Шульга В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (судді Бондар В.О., Калиновський В.А., Кононенко З.О.) у справі № 585/2464/17 за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови призначити йому пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; зобов'язати управління ПФУ нарахувати та виплачувати йому з 14 червня 2017 року пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV та в порядку, визначеному статтею 40 цього Закону, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління ПФУ на його користь 640 грн витрат по сплаті судового збору та 2000 грн у відшкодування витрат на правову допомогу, надану при підготуванні позовної заяви до суду.

Роменський міськрайонний суд Сумської області постановою від 27 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Апеляційний суд, зокрема, вказав, що відповідно до Закону № 1058-ІV позивач за призначенням пенсії звернувся вперше, а тому відповідач безпідставно застосував у спірних правовідносинах правила переведення з одного виду пенсії на інший згідно з положеннями частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV та, відповідно, застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій управління ПФУ звернулося з касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Управління ПФУ зазначає про те, що оскільки позивач був отримувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» (далі - Закон № 2262-ХІІ) з 2002 року, то при його переведенні на пенсію за віком за положеннями частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV правомірно застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення в межах касаційної скарги, перевірив повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди у цій справі встановили, що з копії посвідчення № 98/8792, виданого 20 серпня 2002 року ОСОБА_1, вбачається, що останньому з 13 серпня 2002 року було призначено пенсію за вислугу років згідно з Законом № 2262-ХІІ.

14 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.

З довідки головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30 травня 2017 року № 1469 вбачається, що ОСОБА_1 перебував на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Пенсія призначена з 13 серпня 2002 року. Пенсія виплачена по 31 травня 2017 року у розмірі 1312,00 грн. Виплата пенсії припинена з 1 червня 2017 року.

27 червня 2017 року за вих. № П-218 на адресу ОСОБА_1 було надіслано лист, в якому зазначено, що статтею 5 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їхніх сімей може бути призначено (за їх бажанням) пенсію на умовах і в порядку, передбачених Законом № 1058-IV. Згідно з частиною третьою статті 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що перебувають на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, отриманих органами Пенсійного фонду від пенсіонера. При цьому враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в абзаці першому частини першої статті 40 Закону № 1058-IV, і застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З огляду на це в разі переведення особи з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час обчислення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV у році, в якому особа звернулася з приводу призначення пенсії згідно із Законом № 2262-ХІІ, але не менше за показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік (1197,91 грн), з урахуванням якого перераховано пенсії, котрі було призначено чи перераховано до 2008 року (ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ з 13 серпня 2002 року). З 14 червня 2017 року розмір пенсії становить 1444,57 грн, де: 1444,57 грн - основний розмір пенсії (середня заробітна плата по Україні за 2007 рік 1197,91 грн помножена на коефіцієнт по заробітній платі 2,62726 та помножена на коефіцієнт страхового стажу 0,45900. Розмір пенсії розраховано згідно норм чинного законодавства .

Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Верховний Суд України та Верховний Суд раніше висловили правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 21-6331а15 сформулював такий правовий висновок.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Далі суд на підставі аналізу наведених норм робить висновок, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV говорить про порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Натомість особі пенсіонера у тій справі була призначена пенсія відповідно до Закону № 1788-XII , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Також було встановлено, що пенсіонер у тій справі після призначення пенсії за вислугу років продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічні висновки сформулював й Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2018 року у справі № 127/16610/17.

У справі, яка є предметом касаційного оскарження, суди встановили, що ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.

Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої і апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої і апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Роменського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення, а постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко