Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2022 року

м. Київ

справа №380/10307/20

адміністративне провадження № К/9901/35962/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 (судді - Онишкевич Т.В., Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Львівській області щодо винесення постанови від 30.09.2020 №ЛВ14766/2008/АВ/ФС про притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ПМКУ №413;

- скасувати постанову №ЛВ14766/2008/АВ/ФС від 30.09.2020 Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 позов задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось Головне управління Держпраці у Львівській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2021 в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Львівській області про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено строк для усунення Головним управлінням Держпраці у Львівській області недоліків апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №380/10307/20, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотань Управління Держпраці у Львівській області про звільнення від сплати судового збору та про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У липні 2021 року ГУ Держпраці у Львівській області повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2021.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2021 визнано неповажними вказані заявником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом направлення на адресу суду вмотивованої заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав його пропуску.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржене судове рішення проголошено 25.02.2021, повне судове рішення складено 04.03.2021, а апеляційну скаргу подано 26.07.2021, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

При цьому вказані заявником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме те, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку апеляційного оскарження, однак повернута скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору, а також те, що на даний час скаржник звільнений від сплати судового збору, суд визнав такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені заявником у клопотанні про поновлення процесуального строку обставини, зокрема неналежне фінансування, а також неправомірне, на думку позивача, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчать про наявність поважних причин його пропуску.

При цьому, апеляційний суд виходив з того, що відсутність у державного органу коштів, призначених для цієї мети і невиконання через це вимог процесуального закону і суду не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

З посиланням на висновки Верховного Суду у постановах від 15.05.2019 у справі №825/1378/17, від 08.11.2019 у справі №813/258/17, від 21.11.2019 у справі №804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 справі №640/3393/19, апеляційний суд дійшов висновку, що невиконання державним органом своїх зобов`язань з третіми особами не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, у свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які державний орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними. Обставини зазначені апелянтом як поважні, самі по собі, не можуть свідчить про вжиття апелянтом всіх дій для виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд дійшов висновку, що обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ГУ Держпраці у Львівській області звернулось з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовивши у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обмежив право заявника на оскарження судового рішення, яке є складовою конституційного права на судовий захист.

Крім того посилався на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали апеляційним судом не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.04.2021 у справі №1340/4171/18.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особи має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В ході розгляду справи встановлено, що апеляційну скаргу подано заявником з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження, поважних підстав пропуску строку не наведено, а тому апеляційний суд обгрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Покликання в обгрунтування касаційної скарги на те, що вперше звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відбулось в межах строку апеляційного оскарження, є безпідставним та не спростовує висновки суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку апеляційного оскарження та відсутності поважних підстав для його поновлення, оскільки повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулось у зв`язку недотриманням відповідачем вимог щодо сплати судового збору, що не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

В свою чергу, передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у справах №813/5868/15 (постанова від 24.04.2019), №826/1671/18 (постанова від 14.11.2019).

Крім того, у постанові від 28.12.2020 у справі №812/578/18 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Крім того, Верховний Суд дійшов висновку, що дотримання строку апеляційного оскарження при зверненні з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, а також сплати судового збору.

Передбачена законом можливість повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, передбачає, в тому числі, і дотримання процесуальних строків.

Невиконання вимог щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги, що зумовило повернення вперше поданої апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Доводи відповідача свідчать фактично про незгоду з рішенням суду про повернення раніше поданої апеляційної скарги, що може бути підставою для її оскарження в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може свідчити про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження при наступній подачі апеляційної скарги.

Посилання в обгрунтування касаційної скарги на неврахування апеляційним судом при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 у справі №1340/4171/18, є безпідставним, оскільки висновки, викладені у вказаній постанові зроблені судом на підставі досліджених під час її розгляду обставин. В свою чергу, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

У справі що розглядається, зазначені відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції були оцінені апеляційним судом як неповажні.

Крім того, усталеною є судова практика Верховного Суду (справи №806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, №405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого Судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Крім того, неможливість сплати судового збору під час попереднього звернення до суду не може свідчити про поважність пропуску строку апеляційного оскарження при наступному зверненні до суду, оскільки фактично це призведе до своєрідного відстрочення сплати суб`єктом владних повноважень судового збору без встановлення наявності для цього передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" підстав та прийняття відповідного рішення.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі №160/7863/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допущено, тому колегія суддів доходить висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області - залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук