Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 листопада 2018 року

справа №826/12037/17

адміністративне провадження №К/9901/54273/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року у складі судді Смолія І.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у складі суддів Мельничука В.П., Земляної Г.В, Лічевецького І.О. у справі №826/12037/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМТ Електронікс» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМТ Електронікс» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА100020/2017/000001/2 від 08 вересня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100020/2017/00082 від 08 вересня 2017 року - з мотивів безпідставності їх прийняття.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів UА100020/2017/000001/2 від 08 вересня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100020/2017/00082 від 08 вересня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

У червні 2018 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій (передана судді-доповідачу 26 липня 2018 року), після виконання вимог ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 30 липня та від 27 вересня 2018 року, ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 49 50 54 57 58 Митного кодексу України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про її необґрунтованість, з доводами митного органу не погоджується.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

31 серпня 2017 року позивачем шляхом подання митної декларації №100020/2017/308064 (ціна товару 36853,80 доларів США) заявлено до декларування кабельну продукцію вагою нетто 17555 кг (брутто 18018 кг), поставленої Товариству на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №110717/GLX від 11 липня 2017 року, укладеного між Товариством та китайською компанією "ZHEJIANG GALAXY IMPORT & EXPORT CO.LTD"; специфікації №001 від 11 липня 2017 року до цього контракту; комерційного інвойсу №17KY2809 від 11 липня 2017 року на суму 36853,80 доларів США; додаткової угоди №1 від 17 липня 2017 року до контракту (щодо зміни умов розрахунків - протягом 90 днів проти відвантаження).

Товар поставляється на умовах FOB Shanghai згідно Інкотермс-2010.

Митна вартість товару визначена за основним методом.

До митної декларації долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

З підстав наявності у поданих документах, на думку митного органу, розбіжностей щодо умов розрахунків згідно додаткової угоди №1 та згідно попередньої редакції контракту, останнім додатково запитано у Товариства: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; платіжні документи і виписки з бухгалтерської документації, ліцензійні чи авторські договори, що стосуються оцінюваних товарів, каталоги, специфікації та прейскуранти, експертні висновки про якісні і вартісні характеристики продукції.

Товариством на вимогу митного органу додатково надано: експертний висновок Державного підприємства «Укрпроизовнішекспертизи» № 2267 від 05 вересня 2017 року про вартісні характеристики товару, додаткову угоду № 1 від 17 липня 2017 року; прайс-лист компанії постачальника товару; коносамент № COSU6159816080 від 24 липня 2017 року, видаткові накладні №РН-0001085 від 24 червня 2016 року, № РН-0001754 від 05 вересня 2016 року, №РН-0001782 від 12 вересня 2016 року, інвойс №СФ-0002420 від 04 вересня 2017 року.

Підставою для прийняття 8 вересня 2017 року спірного рішення, яким митну вартість визначено за другорядним методом (резервний) за наявною в митного органу інформацією, стали розбіжності щодо умов розрахунків згідно додаткової угоди №1 до контракту (90 днів проти відвантаження) та згідно самого контракту (доставка - до 90 днів з моменту оплати). На думку митного органу, зазначена обставина унеможливлює перевірку правильності зазначеної позивачем митної вартості.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо необхідності надання запитаних ним у Товариства додаткових документів. Суди дійшли висновку, що запитані додаткові документи не є необхідними для перевірки заявленої митної вартості, а поданий пакет документів є достатнім.

Судами оцінено і спростовано доводи митного органу, що покладені в основу спірного рішення про коригування митної вартості (сукупністю наданих Товариством документів повністю підтверджено складові митної вартості, розбіжностей щодо складових митної вартості подані документи не містять).

Суд не вбачає підстав вважати правову оцінку обставин справи такою, що не відповідає чинному законодавству з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Доводи касаційної скарги в частині правомірності спірних рішень зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Крім того, Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №826/12037/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер