ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 160/12028/22

адміністративне провадження № К/990/8441/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 160/12028/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дяченко Олексій Володимирович,

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року, ухвалене суддею Туровою О.М.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) 09.08.2022 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), де просила:

1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців), для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2018 по 28.02.2018, включно;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 грн з урахуванням раніше виплачених сум;

1.3. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.01.2022, включно, у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078);

1.4. стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 10.10.2022 включно, у загальній сумі 206744,63 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.

2. В обґрунтування позовних позивач зазначає, що відповідачем за період проходження позивачкою військової служби з 31.10.2003 по 10.01.2022 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення не у повному обсязі, а саме не застосовано при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, включно, базовий місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін, - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 10.01.2022, включно, всупереч приписам абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, не виплачено на користь позивачки щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн в місяць, у загальному розмірі 206744,63 грн.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 з 31.10.2003 по 10.01.2021 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

4. Наказом військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №75-РС від 16.12.2021 старшого солдата ОСОБА_1 , старшого механіка відділення телекомунікаційного зв`язку взводу зв`язку роти зв`язку звільнено з військової служби в запас відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», за підпунктом "а" (у зв`язку із закінчення строку контракту), з правом носіння військової форми одягу.

5. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2021 № 5 (по стройовій частині) позивачку з 10.01.2021 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а також направлено для постановки на військовий облік до Новокодацького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.

6. За період служби позивачки з 01.12.2015 по 28.02.2018, включно, індексацію грошового забезпечення проведено, виходячи з базового місяця - січень 2016 року, а за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, включно, індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася, за період з 01.12.2018 по 10.01.2021 індексація грошового забезпечення позивачки розраховано, виходячи з базового місяця - березень 2018 року, що також підтверджується наданими відповідачем довідками щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, позов задоволено частково:

7.1. визнано протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, включно;

7.2. зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивачки індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

7.3. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8. Задовольняючи позов у цій частині, суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що з огляду на підвищення постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців у січні 2008 року відповідно до Постанови №1294, в тому числі, розміру посадового окладу, січень 2008 року, в якому відбулося вказане підвищення посадового окладу військовослужбовців, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з лютого 2008 року, натомість відповідач здійснив нарахування індексації грошового забезпечення позивачки за спірний період без врахування січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку.

8.1. Поряд із цим, суди обох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки в частині зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, саме у сумі 85927,84 грн, у зв`язку з їх передчасністю. Так, суди зауважили, що повноваження щодо розрахунку розміру індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача і у цьому випадку такий розрахунок ще здійснено не було, а відтак, правові підстави стверджувати про помилковість/обґрунтованість таких дій відповідача на цей час відсутні.

8.2. Про відсутність підстав для задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли висновку і в частині нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, в тому числі, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463 гривні 15 копійок відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки, на думку судів, її права у цій частині вимог порушені не були.

8.3. Зокрема, суд цієї інстанції зазначив, що у березні-листопаді 2018 року підстави для індексації грошового забезпечення були відсутні, оскільки за даними Держкомстату України офіційна публікація індексу споживчих цін, який перевищив 103%, відбулася у листопаді 2018 року (обчислений наростаючим підсумком з квітня (наступний місяць після підвищення тарифів) по жовтень 2018 року), що за приписами пункту 1-1 Порядку № 1078 є підставою для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачці з грудня 2018 року.

8.4. При цьому, як ані Закон № 1282-XII, ані Порядок № 1078 не містять такого визначення як «фіксована сума індексації».

8.5. Водночас, як зауважили суди, відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 після визначення нового базового місяця індексація грошового забезпечення повинна обраховуватися заново з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів, а тому перенесення з попередніх періодів нарахування індексації якоїсь фіксованої суми та її виплата після підвищення грошових доходів та визначення нового базового місяця суперечить зазначеним положенням Порядку № 1078.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

9. Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дяченко О.В., на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 надійшла до Верховного Суду 09.03.2023, у якій сторона позивача просить рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 10.01.2022 відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В іншій частині оскаржувані рішення залишити без змін.

10. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пунктів 3, 4, 5, 6 Порядку № 1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21 та від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, згідно якого вказаними положеннями передбачено право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині.

10.1. Так, скаржник зауважує, що відповідно до положень абзацу 5 пункту 5 Порядку 1078, якщо різниця в збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів (що відбулося відповідно до Постанови № 704 в березні 2018 року) більша ніж сума індексації, яка б була нарахована за відсутності такого підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація не нараховується. Проте, якщо різниця в збільшенні грошового забезпечення внаслідок підвищення посадових окладів менша ніж сума індексації, яка б була нарахована за відсутності підвищення посадових окладів, то в цьому місяці індексація нараховується, а порядок її розрахунку у місяці підвищення посадових окладів (у випадку цієї справи - в березні 2018 року) наведено в абзаці 5 пункту 5 Порядку 1078.

10.2. При цьому, для визначення розміру підвищення грошового доходу згідно абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

10.3. На переконання сторони позивачки, єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить особі індексація грошового забезпечення у фіксованій величині у березні 2018 року є визначення суми, яка належна позивачу до виплати із застосуванням базового місяця "січень 2008 року" за виключенням суми збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року.

10.4. Таким чином, за твердженнями скаржника, при розгляді справи судами попередніх інстанцій було хибно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання щодо належності позивачці індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01.03.2018.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 26.07.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

13. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, військова частина НОМЕР_1 30.05.2023 подала до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

14. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

16. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачці (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення та за період 01.03.2018 по 10.01.2022 індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

17. Судові рішення у цій справі оскаржуються лише в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 10.10.2022 включно, у загальній сумі 206744,63 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.

18. В іншій частині позовних вимог касаційна скарга доводів незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями не містить, а тому Верховний Суд не перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в неоскаржуваній частині.

19. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

20. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

21. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

22. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

23. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

24. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

25. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

26. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

27. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

28. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

29. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

30. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 ) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

31. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

32. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі- Порядок № 260), який набрав чинності 20.07.2018.

33. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

33.1. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

33.2. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

33.3. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

34. На підставі наказу Міністерства оборони України від 01.06.2020 №180 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», який набрав чинності 30.06.2020, були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.

34.1. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

34.2. Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку № 260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

35. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

36. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

37. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

38. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

39. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

40. За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

41. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

42. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

43. У цій справі позивачка звернулася до суду за захистом права, в тому числі щомісячної індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 10.01.2022, оскільки відповідач цієї щомісячної індексації - різниці не нараховував і не виплачував, та одночасно з цим не визнавав права позивачки на її отримання.

44. Так, з 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).

45. За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

46. У зв`язку із цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

47. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

48. На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

49. Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

50. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

51. Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

52. Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01.03.2018 по 10.01.2022) Закон № 1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

53. Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

54. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

55. Цей же абзац 3 з 15.03.2018 і дотепер діє у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

56. Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 і дотепер у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

57. Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

58. Цей же абзац діє з 02.04.2021 у редакції постанови Уряду від 31.03.2021 № 278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

59. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду від 09.12.2015 № 1013, від 28.02.2018 № 141 та від 31.03.2021 № 278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

60. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

61. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

62. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивачки, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

63. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачки відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

64. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка, в аспекті порушеного у касаційній скарзі питання, колегія суддів уважає є застосовною і до спірних правовідносин.

65. Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивачка має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

66. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

67. Суди першої й апеляційної інстанції указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивачки про те, що вона має право на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01.03.2018 і що це право порушив відповідач.

68. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.

69. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивачки у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

69.1. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

69.2. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

69.3. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

69.4. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

70. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

71. Разом з тим, суди попередніх інстанцій формально підійшли до дослідження доказів та встановлення обставин, необхідних для правильного розв`язання спору, зокрема неправильно визначивши характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації - різниці за період з 01.03.2018 по 10.01.2022, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

72. Верховний Суд наголошує, що за правилами статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України судами не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

74. В адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суть якого розкрита в частині четвертій статті 9 КАС України.

75. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

76. Згідно із частиною третьою статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

77. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

78. Тут варто зазначити, що судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.

79. Разом із тим, суди попередніх інстанцій не розмежували спірні правовідносини за змістом позовних вимог на ті, що стосуються нарахування й виплати за період із 01.12.2015 до 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із визначенням січня 2008 року, як місяця підвищення тарифної ставки (окладу) позивачки для розрахунку цієї виплати, та ті, які пов`язані з нарахуванням і виплатою індексації-різниці за період із 01.03.2018 по 10.01.2022 на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

80. Суд звертає увагу, що у разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

81. Таким чином Суд погоджується із доводами касаційної скарги про те, що суди першої й апеляційної інстанції неправильно визначали характер спірних правовідносин у частині вимог, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 10.01.2022, та, як наслідок, помилково не застосували абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та не встановили істотні для справи обставини, необхідні для правильного розв`язання спору в цій частині. Також, необхідно звернути увагу на межі спірного періоду, визначеного позивачкою, зокрема з урахуванням дати її звільнення.

82. Таким чином, доводи касаційнної скарги, які слугували підставою для касаційного оскарження судових рішень знайшли своє підтвердження.

83. Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків по суті спору, оскільки не врахували правових позицій Верховного Суду, в яких надавалася правова оцінка застосуванню абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, помилково визначали характер спірних правовідносин у період з 01.03.2018 по 10.01.2022, що призвело до необґрунтованих та передчасних висновків у цій частині позовних вимог.

84. Отже, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.

85. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

86. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

87. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

88. Під час нового розгляду справи суду необхідно, з урахуванням висновків, викладених у цій постанові, для цілей застосування положень Порядку № 1078 на підставі належних та допустимих доказів дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

89. В неоскаржуваній частині, що не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідно до правил статті 350 КАС України підлягають залишенню без змін.

90. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Дяченко Олексій Володимирович, задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 160/12028/22 в частині відмови визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 10.01.2022, включно, у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 грн в місяць за період з 01.03.2018 по 10.01.2022 включно, у загальній сумі 206744,63 грн відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплачених сум скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

3. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі №160/12028/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк