ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №820/2475/17

адміністративне провадження №К/9901/1056/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року (суддя Бідонько А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (судді: Чалий І.С. (головуючий), Пянова Я.В., Зеленський В.В.) у справі №820/2475/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецметал» до Державної фіскальної служби України, Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій незаконними,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоспецметал» (далі - позивач, ТОВ«Енергоспецметал») звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України) та Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач 2, Східна ОДПІ, податковий орган) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Східної ОДПІ у вигляді розірвання Договору про визнання електронних документів № 120520162 від 12 травня 2016 року та не прийняття наступних податкових накладних: податкову накладну № 1 від 05.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 176 434,44 грн; податкову накладну № 3 від 13.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 1 580 982,78 грн; розрахунок коригування до податкової накладної № 4 від 12.05.2017, отримувач ДП«Завод ім. Малишева», на суму 0,00 грн; податкову накладну №5 від 13.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 417 462,34 грн; податкову накладну № 6 від 13.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 1 815 660,00 грн;

- визнати поданими та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну № 1 від 05.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 176 434,44 грн подану до контролюючого органу в день фактичного отримання -24.05.2017; податкову накладну № 3 від 13.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 1 580 982,78 грн подану до контролюючого органу в день фактичного отримання -24.05.2017; розрахунок коригування до податкової накладної № 4 від 12.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 0,00 грн подану до контролюючого органу в день фактичного отримання - 24.05.2017; податкову накладну № 5 від 13.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 417 462,34 грн подану до контролюючого органу в день фактичного отримання -24.05.2017; податкову накладну № 6 від 13.05.2017, отримувач ДП «Завод ім. Малишева», на суму 1 815 660,00 грн подану до контролюючого органу в день фактичного отримання - 31.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог з посиланням на положення ст.ст. 49, 74, 201 Податкового кодексу України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)» позивач зазначив, що дії відповідачів щодо розірвання договору про визнання електронних документів та не прийняття податкових накладних є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та порушують права та інтереси позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що відповідачем 2 було протиправно розірвано в односторонньому порядку Договір про визнання електронних документів №120520162 від 12 травня 2016 року (далі - Договір), укладеного між ТОВ «Енергоспецметал» та Східною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Східна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоспецметал». У касаційній скарзі Східна ОДПІ посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз обставин справи, невідоме місцезнаходження позивача, а також на те, що судами невірно оцінено подані докази, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоспецметал» надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша), а провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12 травня 2016 року між позивачем та Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області був укладений договір про визнання електронної звітності №120520162. Предметом даного Договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Даним Договором передбачено обов'язок органу ДФС забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку; забезпечити відправлення квитанції на електронну адресу платника податків (п.3 р.3. Договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, тобто з 12.05.2016. Зазначений договір прийнято ДФС України, що підтверджується відповідною квитанцією № 2.

На підставі умов Договору ТОВ «Енергоспецметал» було складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні: № 1 від 5.05.2017, № 3 від 13.05.2017, № 5 від 13.05.2017, № 6 від 13.05.2017 та розрахунок коригування до податкової накладної № 4 від 12.05.2017. Проте, відповідно до квитанцій від 24.05.2017 ДФС України не було прийнято вказані податкові накладні позивача з посиланням на порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної фіскальної служби України № 233 від 10.04.2008. Також зазначено, що можливо припинено дію Договору.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, причиною неприйняття податкових накладних послугувало розірвання органами податкової інспекції в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів № 12052016212 травня 2016 року на підставі п. 4 розділу 6 цього договору.

Згідно з положеннями статті 14 Закону України № 851-IV від 22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція № 233). Додатком 1 до Інструкції № 233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до п. 4 розділу 6 якого, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З умов пунктів 3, 4, 5 розділу 6 Договору, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Тобто, чинними нормативно-правовими актами (які також зазначено в Договорі) передбачено вичерпний перелік підстав розірвання договору в односторонньому порядку органами державної фіскальної служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що відповідачами, під час розгляду справи, не було надано жодних доказів того, що позивач змінював місце реєстрації та, що строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів закінчився.

Крім того, судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що словосполучення «зміна місця реєстрації» та «відсутність за місцезнаходженням» не є тотожними у розумінні вимог чинного податкового законодавства України, є різними за тлумаченням та мають різні наслідки, що виникають у разі встановлення таких обставин.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що чинними нормативно-правовими актами передбачено вичерпний перелік підстав для одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів: закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів і ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна платником податків місця реєстрації. Вказані підстави повинні обґрунтовуватися наявними в матеріалах справи доказами, а не лише припущеннями податкового органу.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про непідтвердження Східною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області правомірності одностороннього розірвання Договору про визнання електронних документів №120520162 від 12 травня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №820/2475/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду