ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2023 року

Київ

справа №240/1760/22

адміністративне провадження №К/990/30154/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/1760/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Сапальова Т.В., Ватаманюк Р.В.),-

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 20 квітня 2022 року, прийнятим у письмовому провадженні, позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував вимогу від 12 листопада 2020 року №Ф-198617-51У про нарахування ОСОБА_1 боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 35588,74 грн (а.с.153-158).

Відомості про дату отримання копії рішення суду першої інстанції сторонами у матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Житомирській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник, апелянт), 23 травня 2022 року направило до суду поштою апеляційну скаргу. Апелянт повідомив суду, що копію оскаржуваного судового рішення отримав 21 квітня 2022 року, що підтверджується відомостями на копії поштового конверта (а.с.170-178).

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн у десятиденний строк з моменту отримання ухвали (а.с.180).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 30 травня 2022 року о 15:46 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.181).

10 червня 2022 року ГУ ДПС подало до апеляційного суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивовано тим, що платіжні доручення уже подані до казначейської служби, проте, потрібно декілька днів для проведення платежів і направлення відповідних доказів до суду. Крім того, вказував на обставини введення в Україні воєнного стану та перебування ГУ ДПС у простої (а.с.182-190).

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2022 року продовжив ГУ ДПС строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду (а.с.192).

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 27 червня 2022 року о 16:53 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.193).

04 липня 2022 року від ГУ ДПС до суду повторно надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке вмотивоване доводами, аналогічними викладеним у попередньо поданому клопотанні (а.с.194-196).

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 липня 2022 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків відмовив, апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала (а.с.196).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що апелянт не надав доказів на підтвердження отримання коштів у майбутньому або вжиття заходів для отримання фінансування. Суд дійшов висновку, що в даному випадку продовження відповідачу процесуального строку лише призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 05 липня 2022 року о 23:13 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.198).

15 серпня 2022 року ГУ ДПС повторно направило до суду поштою апеляційну скаргу, в якій просило поновити строк звернення на апеляційне оскарження. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що вперше апеляційна скарга була подана до суду із дотриманням строку, встановленого статтею 295 КАС України. У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану у роботі ГУ ДПС було встановлено простій. Станом на 29 липня 2022 року апелянт не включений до переліку територіальних органів, в яких припинено простій. При цьому м. Житомир та Житомирська область перебувають у зоні активних ракетних та авіаційних обстрілів (а.с.202-212).

Ухвалою від 29 серпня 2022 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску на апеляційне оскарження, вказані ГУ ДПС. Апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку; надати документ про сплату судового збору (а.с.214-215).

Визнаючи неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд зазначив, що неналежне виконання скаржником вимог КАС України в частині подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення зазначеного процесуального строку. Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, яким було введено в Україні воєнний стан, та наступні накази про його продовження не містять будь-яких положень щодо внесення змін до КАС України в частині строків розгляду справ та тривалості інших процесуальних строків. При цьому апелянт не зазначає, яким чином введення в Україні воєнного стану перешкодило своєчасному поданню апеляційної скарги.

Копія вказаної ухвали була направлена на електронну адресу ГУ ДПС - zt.official@tax.gov.ua, про що складено довідку від 30 серпня 2022 року. У супровідному листі від цієї ж дати апеляційний суд зазначив, що у зв`язку з недостатнім фінансуванням витрат суду на послуги поштового відсутня можливість здійснювати відправку поштової кореспонденції сторонам у справі (а.с.216, 217).

26 вересня 2022 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 року (а.с.219).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія ухвали від 29 серпня 2022 року була отримана апелянтом 30 серпня 2022 року, відтак, останнім днем строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, було 09 вересня 2022 року. Проте, станом на 26 вересня 2022 року відповідні недоліки ГУ ДПС не усунуті. Крім того, згідно з відомостями Реєстру підтверджень оплат із Казначейства станом на 26 вересня 2022 року відсутня інформація і про сплату відповідачем судового збору.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що 08 вересня 2022 року направляв до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків, проте, останнє не було розглянуте апеляційним судом. Наголосив, що звернення до суду із апеляційною скаргою повторно відбулось у стислі строки (1 місяць) після часткового виходу ГУ ДПС із простою. Зауважив, що на даний час судовий збір за подачу апеляційної скарги у справі №240/1760/22 сплачено, що підтверджується платіжним дорученням від 12 жовтня 2022 року №1516. Просить врахувати, що у строки, встановлені судом, скаржник був позбавлений можливості сплатити судовий збір через відсутність фінансування по рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 12 грудня 2022 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з квітня 2022 року (часу отримання копії рішення суду першої інстанції) по 26 вересня 2022 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (23 травня 2022 року; 15 серпня 2022 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. В подальшому, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та надав йому додатковий строк для їх усунення. Проте, скаржник у період з 23 травня 2022 року по 05 липня 2022 року (дата повернення судом вперше поданої апеляційної скарги) судовий збір так і не сплатив, знову подавши клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, до якого долучив копію виписки по рахунку КЕКВ 2800. Оцінивши наведені апелянтом у клопотанні доводи та долучені на їх підтвердження докази, апеляційний суд не знайшов підстав для продовження зазначеного процесуального строку.

До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову не долучило ні документ про сплату судового збору, ні жодних інших доказів, які б свідчили про вжиття ним відповідних заходів задля отримання фінансування в майбутньому. При цьому колегія суддів зауважує про відсутність підстав вважати, що звернення до суду з апеляційною скаргою повторно відбулось у стислі строки. Так, копія ухвали про повернення апеляційної скарги була отримана ГУ ДПС 06 липня (з урахуванням правил частини шостої статті 251 КАС України), тоді як вдруге апеляційну скаргу було направлено до суду поштою лише 15 серпня 2022 року, тобто, через 39 днів. Сплив такого проміжку часу свідчить про надмірне зволікання зі сторони скаржника.

При цьому не підтверджується викладений скаржником у касаційній скарзі довід, що на виконання вимог ухвали від 29 серпня 2022 року ГУ ДПС направило 08 вересня 2022 року клопотання про продовження строку на сплату судового збору. Указане клопотання у матеріалах адміністративної справи відсутнє. Жодних належних доказів, що відповідна кореспонденція направлялась апеляційному суду (засобами поштового чи електронного зв`язку, за допомогою підсистеми «Електронний суд»), скаржником також не надано.

Крім того, колегія суддів зауважує, що апеляційний суд залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС ухвалою від 29 серпня 2022 року не тільки з підстав несплати судового збору, а й з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження. Проте, матеріали справи не містять доказів направлення на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку із наведенням інших поважних причин його пропуску. Доводи про виконання процесуального обов`язку в цій частині у касаційній скарзі також відсутні.

Колегія суддів враховує, що у матеріалах справи відсутні докази вручення апелянту копії ухвали від 29 серпня 2022 року у порядку, встановленому статтею 251 КАС України. З огляду на обмежене фінансування суду копія означеної ухвали була направлена на електронну адресу ГУ ДПС, зазначену ним в реквізитах повторно поданої апеляційної скарги (а.с.202). При цьому за змістом касаційної скарги скаржник визнає, що отримав копію ухвали про залишення без руху повторно поданої ним апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права в цій частині.

Щодо долученого скаржником до касаційної скарги платіжного доручення від 12 жовтня 2022 року №1516 про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн колегія суддів зазначає, що у цій справі у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору, а саме більше 5 місяців (з квітня 2022 року по 26 вересня 2022 року - дату відмови у відкритті апеляційного провадження), проте, така сплата відбулась поза межами строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги. Так, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29 серпня 2022 року була отримана ГУ ДПС 30 серпня 2022 року, що скаржником не заперечується, відтак, строк на усунення недоліків сплинув 09 вересня 2022 року.

Посилаючись на обставини введення в Україні воєнного стану та встановлення простою у його роботі, ГУ ДПС жодним чином не обґрунтувало, яким чином ці обставини вплинули на можливість сплати ним судового збору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору (в даному випадку - більше ніж 5 місяців) з дня складення повного тексту судового рішення не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Разом з тим, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору у період до 12 жовтня 2022 року матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №240/1760/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко