ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2019 року

м. Київ

справа №242/2088/17

провадження №К/9901/16820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Желєзного І. В., Тацій Л. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Селидівського міського центру зайнятості

на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 12.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017

у справі №242/2088/17

за позовом ОСОБА_1

до Селидівського міського центру зайнятості, третя особа - Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Курахівська",

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Селидівського міського центру зайнятості про:

визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу для призначення соціальної допомоги по безробіттю періодів роботи за 12 місяців що передували зверненню за призначенням статусу безробітного та реєстрації в центрі зайнятості, а саме з 01.01.2016 по 08.12.2016;

скасування наказу про призначення допомоги в розмірі мінімальної соціальної виплати;

зобов'язання зарахувати до страхового стажу для призначення соціальної допомоги по безробіттю періодів роботи за 12 місяців на ВП "Шахта Курахівська" ДП "Селидіввугілля", що передували зверненню за призначенням статусу безробітного, а саме з 01.01.2016 по 08.12.2016;

зобов'язання повторно переглянути заяву про призначення допомоги по безробіттю та призначити соціальну допомогу по безробіттю з врахуванням страхового стажу за періоди роботи на ВП "Шахта Курахівська" ДП "Селидіввугілля" за 12 місяців, що передували зверненню за призначенням статусу безробітного, а саме з 01.01.2016 по 08.12.2016.

2. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 12.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від
18.10.2017, позов задоволено частково:

визнано протиправними дії відповідача щодо неврахування до страхового стажу періоди роботи на підприємстві ВП "Шахта "Курахівка" ДП "Селидіввугілля" з
01.08.2016 по 08.12.2016 під час призначення допомоги по безробіттю;

зобов'язано зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ВП "Шахта "Курахівка" ДП "Селидіввугілля" з 01.08.2016 по 08.12.2016 та здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги по безробіттю з 19.01.2017 по
20.07.2017 з урахуванням виплачених сум.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі Селидівський міський центр зайнятості із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 15.10.2014 року по 08.12.2016 року працював на ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" на посаді охоронця та був звільнений згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України від 08.12.2016, у зв'язку із скороченням штату.

5. Селидівським міським центром зайнятості позивачу надано статус безробітного з
12.01.2017 та наказом від 19.01.2017 №НТ170119 призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 22, частини 3 ст. 23 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" протягом 360 календарних днів, починаючі з 19.01.2017 по 13.01.2018.

6. Наказом Селидівського міського центру зайнятості від 13.07.2017 № НТ 170713 здійснено перерахунок призначеної позивачеві допомоги по безробіттю та призначено допомогу залежно від страхового стажу відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22, частини 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 19.01.2017 по 13.01.2018 року.

7. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку стажу позивача за період роботи з 01.01.2016 по 08.12.2016 на ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" враховано його стаж та заробітну плату за наступні місяці і в такому розмірі: січень 2016 року 3488 грн. 06 коп., лютий 2016 року 3089 грн. 68 коп., березень 2016 року 3409 грн. 54 коп., квітень 3049 грн. 76 коп., травень 2016 року 4380
грн. 23 коп., червень 2016 року 3216 грн. 03 коп., липень 2016 року 3557 грн. 73 коп. Заробітна плата за період з серпня 2016 року по грудень 2016 року для розрахунку допомоги по безробіттю проставлено 0, оскільки відсутні відомості про перерахунок страховик внесків.

8. Вважаючи зазначені дії відповідача щодо розрахунку стажу неправомірними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що посилання Селидівського міського центру зайнятості на те, що підприємством ВП "Шахта "Курахівська" ДП "Селидіввугілля" із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески і відсутня інформація щодо їх сплати, є безпідставними, оскільки позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством. Крім того згідно з довідкою від 04.05.2017 № 247 із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримувались суми страхових внесків зокрема і за період його роботи на вищевказаному підприємстві з 01.01.2016 по 08.12.2016.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що за відсутності інформації від роботодавця щодо сплачених страхових внесків центр зайнятості позбавлений можливості враховувати спірні періоди роботи осіб до їх страхового стажу.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Частиною 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ч. 1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

13. Страхові внески на загальнообов'язкове державне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному страхуванню на випадок безробіття, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.

14. Механізм обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

15. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами: надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту).

16. Згідно ч. 1 статті4 України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.

17. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постанові від 31.10.2019 (справа №235/7373/16) Верховний Суд зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

18. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Працівники не повинні відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.

Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

19. У цій справі відповідач відмовляється зарахувати до страхового стажу позивача певні періоди його роботи саме через несплату роботодавцем позивача страхових внесків, що обґрунтовано визнано судами незаконним.

Жодних доречних аргументів по суті спору (щодо порушення норм матеріального права) заявник касаційної скарги не наводить, правомірність припинення виплати позивачу довічного грошового утримання ніяким чином не обґрунтовує.

20. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

21. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

22. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

23. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селидівського міського центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Селидівського міського суду Донецької області від
12.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від
18.10.2017 у справі №242/2088/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя Л. В. Тацій