Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2019 року у справі №812/1696/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2019 року

Київ

справа №812/1696/15

адміністративне провадження №К/9901/9247/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року (головуючий суддя - Васильєва І.А., судді - Жаботинська С.В., Казначеєв Е.Г.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області

про скасування протиправних наказів суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, в частині вимог щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 1, МВС України), ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - відповідач 2, ЛК ГУМВС України), Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач 3, ГУНП в Луганській області, скаржник), в якому, з урахуванням уточнених вимог заявою від 18 лютого 2016 року, просив суд:

1.1. визнати причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними, поновити строк звернення до суду з цим позовом та захистити порушене право, задовольнивши позов в повному обсязі;

1.2. визнати протиправними з дня видання та скасувати: наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України № 26 о/с від 15 січня 2016 року про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року щодо зміни дати його звільнення;

1.3. визнати протиправними з дня видання та скасувати: наказ Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 зазначеного вище Положення; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області № 2 о/с від 11 лютого 2016 року про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року щодо зміни дати його звільнення;

1.4. змінити формулювання причин звільнення з п.66 зазначеного вище Положення на п.9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та п.64 «з» Положення (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;

1.5. змінити дату звільнення з 21 серпня 2015 року на 06 листопада 2015 року;

1.6. зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області видати наказ, яким у відповідності до п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»: змінити формулювання причин звільнення з п.66 зазначеного вище Положення (за вчинення вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) на п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» і п.64 «з» Положення (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації), змінити дату звільнення з 21 серпня 2015 року на 06 листопада 2015 року;

1.7. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області відповідно до п. 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, без проведення конкурсу, в порядку переатестації, згідно штатного розкладу, прийняти на службу до поліції з 07 листопада 2015 року шляхом видання наказу про його призначення за його згодою на посаді, рівнозначній тій, що він обіймав під час проходження служби в міліції, з присвоєнням відповідного звання поліції - підполковника поліції;

1.8. стягнути солідарно з Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області та Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1):

1.9. невиплачене на день звільнення грошове забезпечення (заробітну плату) за період з 22 серпня 2014 року по 06 листопада 2015 року;

1.10. грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по день ухвалення судового рішення у даній справі;

1.11. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 серпня 2014 року по 29 лютого 2016 року в сумі 70 207,28 грн.;

1.12. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2016 року по день ухвалення судового рішення у даній справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

2.1. визнано протиправними та скасовано: наказ Міністерства внутрішніх справ України №1642 о/с від 21.08.2014 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України №26 о/с від 15.01.2016 про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України №1642 о/с від 21.08.2014 щодо зміни підстав та дати звільнення ОСОБА_3;

2.2. визнано протиправними та скасовано: наказ Головного управління МВС України у Луганській області №295 о/с від 24.09.2014 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області №2 о/с від 11.02.2016 про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області №295 о/с від 24.09.2014 щодо зміни підстав та дати звільнення ОСОБА_3;

2.3. поновлено ОСОБА_3 на службі в органах міліції на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області з 25 вересня 2014 року;

2.4. зобов'язано ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01 серпня 2014 року по 24 вересня 2014 року;

2.5. стягнуто з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області на користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2014 року по 22 лютого 2016 року в розмірі 64 567,36 гривень;

2.6. зобов'язано ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 видати наказ про його звільнення у відповідності до вимог пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до органів Національної поліції України;

2.7. зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18.02.2016 прийняти рішення щодо прийняття його на службу до органів поліції як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, у відповідності до вимог пунктів 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

2.8. В задоволенні іншої частини уточнених позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

2.9. Допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_3 на службі на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 4 084,08 гривень.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Окружним адміністративним судом міста Києва та Київським апеляційним адміністративним судом у справі №826/17437/14 дисциплінарний наказ МВС України від 21.08.2014 року №926 в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ визнано протиправним та скасовано. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 72 КАС України суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування наказів про його звільнення, поновлення його на попередній посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. Суд зазначив, що позивача було звільнено через рік після відповідного дисциплінарного правопорушення, що суперечить приписам Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Суд дійшов висновку, що з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Луганській області на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.09.2014 року по дату прийняття судового рішення - 22.02.2016 року в сумі 64 053,01грн. Крім того, оскільки ГУМВС України у Луганській області не здійснило остаточного розрахунку із позивачем на дату його звільнення, суд визначив належним способом захисту порушених прав позивача в цій частині зобов'язання ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01.08.2014 року по 24.09.2014 року. Також у зв'язку з тим, що Позивач виявив бажання проходити службу в органах поліції, що підтверджується поданими ним заявами, суд визнав наявними підстави для зобов'язання відповідного органу поліції розглянути зазначені заяви та винести рішення щодо прийняття його на службу до органів поліції як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції у відповідності до вимог пунктів 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Міністерства внутрішніх справ України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі №812/1696/15 задоволено частково.

4.1. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі №812/1696/15 скасовано.

4.2. Прийнято нову постанову.

4.3. Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково.

4.4. Визнано протиправними та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №1642 о/с від 21 серпня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України №26 о/с від 15 січня 2016 року про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України №1642 о/с від 21 серпня 2014 року щодо зміни дати звільнення.

4.5. Визнано протиправними та скасовано наказ Головного управління МВС України у Луганській області №295о/с від 24 вересня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області №2о/с від 11 лютого 2016 року про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області №295о/с від 24 вересня 2014 року щодо зміни дати його звільнення.

4.6. Зобов'язано ліквідаційну комісію ГУМВС в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01 серпня 2014 року по 20 серпня 2014 року.

4.7. Зобов'язано ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року видати наказ про його звільнення у відповідності до вимог п.9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» та п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до органів Національної поліції України.

4.8. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, у відповідності до вимог п. 9, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» та прийняти відповідне рішення.

4.9. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що вимоги позивача у даній справі №812/1696/15 про скасування наказів ГУМВС у Луганській області є похідними від наказу ГУ МВС у Луганській області від 21.08.2014 року №926 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лисичанського МВ та ГУМВС України у Луганській області», яким наказано звільнити ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом, оскільки останні прийняті на підставі наказу № 926, який скасований за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, яке набрало законної сили 07 липня 2016 року. Колегія суддів не погодилась з рішенням суду першої інстанції, яким поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУМВС України у Луганській області з 25 вересня 2014 року, оскільки останнього вже поновлено на посаді з 21 серпня 2014 року за рішенням суду, яке набрало законної сили, а, як вбачається з позовної заяви, вимоги про поновлення на роботі позивачем у даній справі взагалі не заявлялись. Щодо зобов'язання ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01 серпня 2014 року по 24 вересня 2014 року, суд зазначив, що в цій частині вимога підлягає задоволенню тільки за період з 01 серпня 2014 року по 20 серпня 2014 року, оскільки з 21 серпня 2014 року позивача вже поновлено за рішенням суду (справа №826/17434/14). Крім того, в судовому засіданні представник відповідачів підтвердив, що позивачу грошове зобов'язання не було сплачено саме за час його роботи з 01 серпня 2014 року по 20 серпня 2014 року. Також суд врахував, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року вже стягнуто з ГУМВС у Луганській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 серпня 2014 року по 07 вересня 2015 року в сумі 53 676,48 грн. суд вказав на те. що незаконне звільнення позивача наказом МВС України №926 від 21 серпня 2014 року та поновлення його за рішенням суду з 21 серпня 2014 року (яке набрало законної сили 07 липня 2016 року), позбавило позивача права вчасно, упродовж 3-х місяців з 06 серпня 2015 року (з дня опублікування ЗУ «Про Національну поліцію») у відповідності до вимог п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» бути прийнятим на службу до поліції. Натомість наявність наказу ГУМВС України у Луганській області 9о/с від 20 квітня 2016 року, яким підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку вирішено вважати звільненим у запас збройних сил за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06 листопада 2015 року, підтверджує добровільне виконання відповідачами судового рішення в цій частині, навіть до набрання ним законної сили. Судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції про зобов'язання ГУНП в Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18.02.2016 року прийняти рішення щодо прийняття його на службу до органів поліції тільки в частині зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року у відповідності до вимог п. 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та прийняття відповідного рішення, оскільки суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

6. 06 жовтня 2016 року ГУНП в Луганській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року, в якій просило скасувати зазначене судове рішення в частині задоволення позову ОСОБА_3 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги ГУНП в Луганській області вказує на те, що новостворений центральний орган - Національна поліція України не є ані правонаступником міліції, ані структурним підрозділом МВС України, тобто не є правонаступником органів внутрішніх справ. Зазначає, що 07.11.2015 року було проведено державну реєстрацію ГУНП в Луганській області, відповідні відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказує на те, що ОСОБА_3 не було відмовлено в розгляді його заяви від 18.02.2016 року, позивачем не оскаржується факт нерозгляду його заяви. Вважає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог не обґрунтувавши при цьому мотивів такого рішення.

8. Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 05 вересня 1995 року.

10. Відповідно до витягу з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 2014 року №926 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лисичанського МВ, Рубіжанського МВ, Сєвєродонецького МВ та УКР ГУ МВС України у Луганській області» до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

11. Наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 2014 року №1642о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі вказаного п.66 Положення.

12. Наказом начальника ГУ МВС України у Луганській області від 24 вересня 2014 року №295о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та на виконання вимог наказів МВС України від 21.08.2014 року №1642о/с, від 21.08.2014 року №926 та наказу ГУМВС України у Луганській області від 22.09.2014 року №1966 позивача - підполковника міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ у запас ЗС (з постановленням на військовий облік) за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) з посади старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області.

13. У листопаді 2014 року позивач звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ГУ МВС в Луганській області

14. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2015 року у справі №826/17437/14 адміністративний позов задоволений частково.

15. Даним судовим рішенням позивача поновлено на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області з 21 серпня 2014 року; стягнуто з ГУ МВС в Луганській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням з 21 серпня 2014 року по 07 вересня 2015 року в сумі 53 676,48 грн.; визнано протиправним і скасовано наказ МВС України від 21 серпня 2014 року №926 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу).

16. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року вказану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року залишено без змін.

17. Вказане рішення набрало законної сили 07 липня 2016 року.

18. Наказом МВС України №26о/с від 15.01.2016 року внесені зміни до наказу МВС України №1642 о/с від 21.08.2014 року, щодо зміни дати звільнення відповідно до яких (внесених змін) визнано уважати ОСОБА_3 звільненим з органів внутрішніх справ з 21.08.2015 року.

19. На підставі наказу МВС України №26 о/с від 15.01.2016 року, яким змінена дата звільнення позивача, наказом голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Луганській області №2о/с від 11.02.2016 року внесені зміни до наказу ГУ МВС України в Луганській області №295о/с від 24.09.2014 року, згідно з яким прийняте рішення вважати ОСОБА_3 звільненим з органів внутрішніх справ з 21.08.2015 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Частина 1 статті 19 Конституції України: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

21. Пункт 9 розділу XI Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII): працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

22. Пункт 10 розділу XI Закону №580-VIII: працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

23. Пункт 11 розділу XI Закону №580-VIII: перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

27. При розгляді зазначеної адміністративної справи встановлено, що звільнення позивача відбулось без наявності на те законних підстав.

28. У відповідності до приписів пункту 9 розділу XI Закону №580-VIІI працівник міліції, посада якого скорочується, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач виявив бажання проходити службу в поліції шляхом подання заяви 18.02.2016 року, проте з об'єктивних, незалежних від нього причин був позбавлений можливості скористатись визначеним п. 9 розділу ХІ Закону №580-VIІI правом бути прийнятим на службу до поліції у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону.

30. Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 сформулював правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

31. Частиною 2 статті 11 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у справі) передбачалось, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

32. Враховуючи зазначене, Суд вважає, що для повного та ефективного захисту прав позивача у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для зобов'язання ГУНП в Луганській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року у відповідності до вимог п. 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та прийняти відповідне рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував наявність у ГУНП в Луганській області дискреційних повноважень при здійсненні розгляду вказаної заяви позивача по суті.

33. Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на незаконність судового рішення суду апеляційної інстанції в цій частині через те, що позивачем в рамках розгляду даної справи не оскаржувався факт нерозгляду його заяви від 18.02.2016 року, оскільки задоволення позовних вимог ОСОБА_3 таким шляхом є способом захисту порушеного права позивача, спрямованим на усунення наслідків його незаконного звільнення з органів внутрішніх прав та позбавлення гарантованого Законом №580-VIІI права бути прийнятим на службу в поліцію.

34. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві, апеляційній скарзі та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

35. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

36. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

37. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

38. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області - залишити без задоволення.

39. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року - залишити без змін.

40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа