Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №423/401/17

адміністративне провадження №К/9901/23470/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (колегія суддів: Василенко Л.А., Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративними позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому з урахуванням уточнень, просив:

визнати неправомірними дії УПФУ в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 13.01.2017 про відмову в призначенні пенсії;

зобов`язати УПФУ в Попаснянському районі Луганської області зарахувати: до загального стажу періоди роботи з 12.02.1991 до 09.07.1991 та з 10.03.1992 до 08.12.1994; до пільгового стажу періоди роботи з 12.02.1991 до 09.07.1991, період навчання з 01.09.1987 до 04.02.1991, з 26.02.2007 до 02.03.2007, з 06.09.2010 до 10.09.2010, з 19.11.2012 до 23.11.2012, а також періодів роботи з 24.01.2000 до 24.01.2000, з 06.02.2000 до 07.02.2000, з 09.03.2000 року до 09.03.2000, з 23.11.2001 до 23.11.2001, з 18.02.2002 до 25.02.2002, з 08.04.2002 до 08.04.2002, з 02.01.2003 року до 02.01.2003, з 20.03.2003 до 20.03.2003, з 17.04.2003 до 19.04.2003, з 02.10.2003 до 02.10.2003, з 20.01.2004 до 20.01.2004, з 07.09.2004 до 10.09.2004, з 19.10.2004 до 19.10.2004, з 19.05.2006 до 20.05.2006, з 11.06.2006 до 12.06.2006, з 21.08.2006 до 23.08.2006, з 20.10.2006 до 20.10.2006, з 02.01.2007 до 02.01.2007, з 21.02.2007 до 21.02.2007, з 19.04.2007 до 19.04.2007, з 29.06.2007 до 29.06.2007 року, з 15.10.2008 до 15.10.2008, з 23.12.2008 до 24.12.2008, з 17.06.2009 до 18.06.2009, з 20.07.2009 до 23.07.2009, з 25.08.2009 до 25.08.2009, з 14.12.2009 до 20.12.2009, з 16.02.2010 до 17.02.2010, з 09.03.2010 до 11.03.2010, з 21.07.2010 до 22.07.2010, з 11.10.2010 до 19.10.2010, з 14.02.2012 до 15.02.2012, з 18.07.2014 до 19.08.2014, у зв`язку з простоєм підприємства ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» не з вини позивача всього строком 3 місяця 15 днів та призначити пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 05 січня 2017 року.

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 21 квітня 2017 року позов задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 21 квітня 2017 року скасовано. Ухвалено нову.

Позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 5 січня 2017 року про призначення пенсії відповідно до ч.1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням до пільгового страхового стажу періоду роботи з 12.02.1991 до 09.07.1991 на шахті «Первомайська» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» та з зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 10.03.1992 до 08.12.1994 у Відкритому акціонерному товаристві «Первомайське автотранспортне підприємство 10971», за результатами якої прийняти рішення, в якому зазначити всі періоди роботи, в т.ч. простою та навчання, які зараховані або не зараховані до загального та пільгового стажу роботи з зазначенням підстав.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на користь позивача судові витрати в сумі 320,00 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що відсутні підстави для зарахування до загального та пільгового стажу періоду роботи позивача 12.02.1991 до 09.07.1991 на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» у зв`язку з дублікатом трудової книжки та неможливістю перевірки первинних документів, оскільки підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою. Також не підлягає зарахованню до загального стажу період роботи позивача з 10.03.1992 до 08.12.1994 на Первомайському автотранспортному підприємстві № 10971 у зв`язку з дублікатом трудової книжки та відсутністю довідок, які підтверджують роботу у цей період. Вказує на помилковість стягнення з відповідача судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Cудами встановлено, що 05.01.2017 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 13.01.2017 б/н про відмову в призначенні на пільгових умовах за віком згідно ст.14 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, оскільки не зараховано до загального та пільгового стажу періоди роботи з 12.02.1991 до 09.07.1991 на шахті «Первомайська» ВО «Первомайськвугілля» у зв`язку з дублікатом трудової книжки та неможливістю перевірки первинних документів, оскільки підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою. З посиланням на те, що довідки не приймаються до уваги, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 595 з 01 грудня 2014 року будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі, вважаються недійсними та не можуть прийматися до розгляду. Крім того, не зараховано до загального стажу період роботи позивача з 10.03.1992 до 08.12.1994 на Первомайському автотранспортному підприємстві № 10971 у зв`язку з дублікатом трудової книжки.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги позивача, виходив з того, що пільговий стаж останнього на підземних роботах в шахті підтверджується трудовою книжкою та уточнюючими довідками, відтак позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку згідно статті 14 Закону № 1788-XII.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що пільговий стаж з 12.02.1991 до 09.07.1991 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею підлягає зарахуванню, оскільки підтверджується трудовою книжкою та уточнюючими довідками шахти «Первомайська» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля». Також записами дубліката трудової книжки підтверджено період роботи з 10.03.1992 до 08.12.1994 у Відкритому акціонерному товаристві «Первомайське автотранспортне підприємство 10971» на посаді водія, що підлягає до зарахуванню до загального страхового стажу. Стосовно решти позовних вимог, судом апеляційної інстанції відмовлено в їх задоволенні, оскільки оскаржуваним рішенням про відмову в призначенні пенсії не надано жодної оцінки відмови чи зарахування періоду навчання та періодів простою за час роботи на ДП «Шахтоуправління «Золоте» ДВАТ ДХК «Первомайськвугілля».

Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 14 Законами України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

В межах касаційного перегляду в даній справі спірним є правомірність рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.14 Закону №1788-XII та не зарахування позивачу до пільгового стажу періоду роботи з 12.02.1991 до 09.07.1991 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею шахти «Первомайська» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» та до страхового періоду роботи з 10.03.1992 до 08.12.1994 у Відкритому акціонерному товаристві «Первомайське автотранспортне підприємство 10971».

Судами встановлено, що дублікат трудової книжки позивача містить записи роботи в період з 12.02.1991 до 09.07.1991 на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею та з 10.03.1992 до 08.12.1994 в шахті «Первомайська» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля». Підстави внесення записів до дублікату трудової книжки кадровою службою ВП «Шахта «Золоте» про попередню роботу позивача підтверджуються копіями довідок шахти «Первомайська» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» №123 від 01.06.1998 та від 20.05.1998.

Отже, пільговий стаж належним чином підтверджений зокрема уточнюючими довідками.

Також суд погоджується з висновками судів про безпідставність неврахування до загального стажу роботи періоду з 10.03.1992 до 08.12.1994 у Відкритому акціонерному товаристві «Первомайське автотранспортне підприємство 10971» на посаді водія, оскільки відповідні записи містяться в дублікаті трудової книжки.

Архів ВП «Шахта «Первомайська» ДП «Первомайськвугілля» та Первомайського АТП - 10971 знаходиться у м.Первомайську Луганської області, тобто на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади, в районі проведення АТО (постанова ВРУ від 17 березня 2015 року № 252-VIII, розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р), що унеможливлює здійснення перевірки даних про роботу позивача архівними документами.

Проте колегія суддів звертає увагу, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про протиправність рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу за пільговими умовами, а відтак необхідності повторно розглянути заяву позивача з врахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону від 06.12.2016р. №1774) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.

Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, зокрема, як відповідача у справах, не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №750/108/17, від 13.06.2018р. у справі №520/1841/17 та від 19.12.2018р. у справі №748/2378/16-а.

Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що документально підтверджені судові витрати позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук