ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №826/6209/18

провадження №К/9901/25893/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А. А. суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 (суддя Чудак О. М. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.08.2019 (головуючий суддя Карпушова О. В., судді Губська Л. В., Епель О. В. )

у справі №826/6209/18

за позовом ОСОБА_1

до Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор", ОСОБА_2, Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради "Результат", ОСОБА_3,

про визнання протиправними та скасування рішення й запису,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради "Результат" у місті Києві Сипчу Крістіни Миколаївни за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор ", Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради "Результат", в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення від 07.08.2017 №36498387 про державну реєстрацію права власності на гаражний бокс НОМЕР_2 (підвал 1-го рівня) в місті Києві, Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор", Шевченківський район, вулиця Андрющенка Григорія, будинок 4в, за ОСОБА_2; визнати протиправним та скасувати запис, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.08.2017 за №21753161 про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1320366480000 за ОСОБА_2

2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій державного реєстратора при прийнятті рішення про реєстрацію права власності на гаражний бокс.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №826/6209/18, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Гаражно-будівельний кооператив "Авіатор" та ОСОБА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради "Результат".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2019 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3.

4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 у справі №826/6209/18 закрито провадження у справі.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №826/6209/18 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від
24.06.2019 залишено без змін.

6. ОСОБА_1 з вищевказаними рішеннями судів не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи, просив суд ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
06.08.2019 у справі №826/6209/18 та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

7. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі №826/6209/18.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Суди першої та апеляційної інстанції керувались тим, що спір у цій справі не підсудний адміністративним судам, оскільки предметом спору є не стільки дії та рішення державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки поновлення права власності позивача на нерухоме майно, а підставою позову є обґрунтування речового права на майно, тому констатував приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга мотивована відсутністю спору про право, що на думку позивача, є підставою для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2018 у справі №820/4146/17.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Частиною 6 ст. 346 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції, визначено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

11. Велика Палата Верховного Суду, приймаючи у подібних правовідносинах постанову 26.06.2019 у справі № 809/876/14, зазначила:

"Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час постановлення судами попередніх інстанцій рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Як установлено матеріалами справи, ТОВ "Х-Адванс" звернулося до суду з позовом до Реєстраційної служби про скасування рішення, яким проведено державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на об'єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 та на підставі якого третій особі видано свідоцтво про право власності на цей об'єкт.

При цьому підставою для звернення з позовом є те, що внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на вказаний гараж порушується право позивача на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, оскільки ділянка, на якій збудовано гараж, належить на праві приватної власності ТОВ "Х-Адванс".

Отже, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права власності на об'єкт нерухомого майна, що стало підставою для оскарження реєстрації права власності на це майно. Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття особою права власності на нерухоме майно, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин".

12. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 806/1641/17, від 30.10.2018 у справі № 806/1641/17, від 13.11.2018 у справі № 809/649/14, від від 10.04.2019 у справі №823/811/17.

13. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із визначеним підходом.

14. Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою позивача з набуттям права власності на гаражний бокс третьою особою ОСОБА_2

Позовні вимоги направлені на оспорення права власності на майно, тому Суд доходить висновку, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

15. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд вважає, що є законним і обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розглядати цю справу за правилами адміністративного судочинства, а тому має вирішуватись у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

16. Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від
20.06.2018 у справі №820/4146/17 оцінюється судом критично, оскільки обставини у справі №820/4146/17 не є релевантними з обставинами цієї справи. Крім того, у справі №820/4146/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір не підлягає вирішенню в порядку адмінстративного судочинства. У зв'язку з цим, доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Також Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у клопотанні про відкладення розгляду справи як необґрунктовані та такі, що не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій.

17. За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

18. Оскільки суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі №826/6209/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб