Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.05.2018 року у справі №804/4480/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/4480/17

адміністративне провадження №К/9901/51012/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів - Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 804/4480/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Коршуна А. О., суддів: Чередниченка В. Є., Панченко О. М. ), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.12 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" № 2338 від 07.06.2017 в частині накладення на начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" № 207 о/с від 26 червня 2017 року в частині звільнення начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП; стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 30 червня 2017 року по день поновлення на службі.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції №207 о/с від 26.06.2017 позивач був звільнений з посади начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію України" у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу ГУНП від 07.06.2017 №2338, відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став висновок службового розслідування від 07.06.2017, проведеного на підставі наказу ГУНП від 22.05.2017 № 2087 за фактом порушення транспортної дисципліни начальником відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 позивач вважає вищезазначені накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" № 2338 від 07.06.2017 в частині накладення на начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасувано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "По особовому складу" № 207 о/с від 26 червня 2017 року в частині звільнення начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 червня 2017 року по 13 грудня 2017 року в сумі ~money0~ (сорок чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять гривень шістдесят сім копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

4. Суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог, а саме в частині скасування наказів відповідача №2338 від 07.06.2017 та №207 о/с від 26.06.2017 та поновлення позивача на посаді, зазначив, що висновок відповідача про порушення позивачем транспортної дисципліни, яке полягає у відмові від проходження огляду на станом сп'яніння та відмові пред'явити документи на право керування транспортним засобом є протиправним, оскільки Амур-Нижньодніпровським районним судом м.

Дніпропетровська при розгляді справи №199/3634/17 було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а постановою Амур-Нижньодніпровським районного суду м.

Дніпропетровська від 24.10.2017 у справі №199/4690/17 постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕАА №102046 від 21.05.2017 за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасовано, оскільки не доведено правомірність прийняття цієї постанови, а звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку процедури звільнення свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задоволено.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 804/4480/17 - скасовано.

ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі - відмовлено.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення та постановлення ним у справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

7.18 травня 2018 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі позивач просить:

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
12.04.2018 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 804/4480/17.

9.26 червня 2018 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 та залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю представника відповідача.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема позивач заперечує проти доводів відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просить постанову суду першої інстанції від
01.02.2017 залишити без змін.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1, позивач у даній справі, з 29.12.1997 по 07.11.2015 проходив службу в органах МВС України, а з
07.11.2015 був прийнятий на службу до Національної поліції України, також
07.11.2015 позивачу присвоєно спеціальне звання підполковник поліції та позивач склав присягу працівника Національної поліції України, а з 09.12.2016 позивача призначено на посаду начальника відділення поліції у метрополітені Дніпровського ВП ГУНП.

13. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2087 від 22.05.2017 призначено службове розслідування за фактом порушення транспортної дисципліни підполковником поліції ОСОБА_1., відносно якого 21.05.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

14. Матеріали службового розслідування містять, зокрема, пояснення свідків вчинення позивачем порушення транспортної дисципліни ОСОБА_6, ОСОБА_7, працівників поліції ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, які підтверджували відмову позивача від проходження медогляду та складання щодо нього адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП та постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, акт перегляду відеозаписів з боді-камери поліцейського УПП в м. Дніпрі.

15. В ході проведеного службового розслідування встановлено, що 21.05.2017 поліцейськими УПП у місті Дніпро спільно з поліцейськими ВІОС УКЗ ГУНП, під час відпрацювання території міста Дніпро з метою виявлення поліцейських, які порушують транспортну дисципліну.

16. Близько 19 год. 10 хв. поліцейські УПП у місті Дніпро, старший лейтенант поліції ОСОБА_8, лейтенант поліції ОСОБА_9 та молодший лейтенант поліції ОСОБА_10 під час патрулювання помітили автомобіль "Lexus RX 300", н. з. НОМЕР_1, який порушив Правила дорожнього руху України, а саме, розвернувся на дорозі перетнувши подвійну суцільну смугу та на великий швидкості поїхав у двір будинку АДРЕСА_1.

17. Переслідуючи вказаний автомобіль поліцейські звернули у двір будинку АДРЕСА_1 та помітили вказаний автомобіль між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з відчиненими вікнами, але в салоні авто водія не було.

18. У цей час до поліцейських підбігла громадянка ОСОБА_6 та повідомила, що водій автомобіля "Lexus RX 300", н. з. НОМЕР_1, заїжджаючи на подвір'я ледве не збив її малолітню дитину та після того як припаркував своє авто почав втікати.

Також, ОСОБА_6 повідомила поліцейським прикмети водія (синя футболка, чорні штани, чорні кросівки), у цей час до поліцейських підійшло ще декілька свідків, які підтвердили відомості надані громадянкою ОСОБА_6 про водія зазначеного автомобіля.

19. Під час пошуку, поліцейськими біля будинку АДРЕСА_3 по вул. Маршала Малиновського був помічений громадянин, за зовнішніми прикметами схожий на особу, яку описувала ОСОБА_6, який помітно нервував та побачивши поліцейських почав тікати у під'їзд будинку АДРЕСА_3. Надалі на вимогу поліцейських громадянин, як надалі було встановлено підполковник поліції ОСОБА_1, не зупинявся та продовжував тікати, у зв'язку з чим поліцейськими було застосовано фізичну силу та спецзасіб кайданки.

20. Після затримання підполковник поліції ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що він вживав алкогольні напої та заперечував факт керування автомобілем "Lexus RX 300", н. з. НОМЕР_1, і наполягав на тому, що вказаним автомобілем керувала його дружина ОСОБА_13

21. У своїх поясненнях, поліцейські УПП у місті Дніпрі ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 зазначили, що під час розмови до підполковника поліції ОСОБА_1 підійшла його дружина ОСОБА_13 та забрала у нього ключі від квартири та автомобіля "Lexus RX 300", н. з. НОМЕР_1.

22. У подальшому, поліцейськими УПП у місті Дніпрі - лейтенантом поліції ОСОБА_11. та капралом поліції ОСОБА_14., у зв'язку з перебуванням підполковника поліції ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовою від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння, у відношенні останнього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесена постанова про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії.

23. Наказом Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області № 207 о/с від 26.06.2017 позивача було звільнено зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

24. Підставою звільнення став наказ Головного управління Національної Поліції в Дніпропетровській області №2338 від 07.06.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділення поліції в метрополітені Дніпровського ВП ГУНП ОСОБА_1, у якому вказано, що порушення позивачем транспортної дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи України, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують уваги та швидкість реакції, та у відмові пред'явити документи на право керування транспортним засобом.

25. Накази відповідача - №2338 від 07.06.2017 та №207 о/с від 26.06.2017 є предметом оскарження у даній справі.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

26. Конституція України

26.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

27.1. Пунктом 6 ч.1 ст. 77 Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

27.2. Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а частиною 1 ст. 19 цього ж закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

28. Згідно пункту 9 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" №901-VIII від 23.12.2015 (набрав чинності 28.12.2015 року), до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" вирішено поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" №3460-IV від 22.02.2006 (далі - Статут).

28.1. Положеннями ст. ст. 1,2 Статуту передбачено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

28.2. Відповідно до абзаців другого, третього, п'ятого, сьомого частини першої статті 7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

28.3. Відповідно до положень ст. 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, як звільнення з посади; звільнення з органів внутрішніх справ.

28.4. Статтею 14 Статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Стаття 14 Статуту, встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування, зазначає, що визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

29. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затверджена наказом МВС України №230 від 12.03.2013 року

29.1. Пунктом 2.1. Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс. Якщо вину особи повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.

31. З урахуванням матеріалів справи судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що 21.05.2017 позивач дійсно вчинив дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, оскільки його відмова від проходження медичного огляду для встановлення стану під час керування автомобілем за наявності ознак алкогольного сп'яніння, відмова у наданні посвідчення на керування транспортним засобом, невиконання законних вимог працівників поліції під час виконання ними службових обов'язків, намагання втекти від працівників поліції, а потім поведінка під час спілкування з працівниками поліції, свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, і такі дії позивача не можна вважати гідними звання поліцейського, а поведінку в позаслужбовий час чесною та такою, що є прикладом у дотриманні громадського порядку.

32. Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що за фактом вчинення позивачем дисциплінарного проступку було проведено службове розслідування, за результатами якого обставини його вчинення знайшли своє підтвердження, тому у відповідача були наявні підстави для видання наказу №2338 від 07.06.2017 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, який в подальшому було реалізовано шляхом видання наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області №207о/с від
26.06.2017 щодо звільнення позивача з поліції, при цьому вказані накази видані уповноваженою особою у передбаченому законом порядку і обраний вид дисциплінарної відповідальності відповідає тяжкості та обставинам вчиненого позивачем проступку, і відношенню позивача до нього, а тому колегія суддів вважає, що позивачем вчинено негідну поведінку проти інтересів служби, що суперечить покладеним на нього обов'язкам та суперечить змісту Присяги працівника поліції, підриває довіру до нього як носія влади, працівника поліції, що призводить до приниження авторитету державного органу, і підстав для визнання зазначених наказів протиправними немає.

33. Щодо посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2017 у справі №199/3634/17, якою встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та постанову Амур-Нижньодніпровським районного суду м. Дніпропетровська від
24.10.2017 у справі №199/4690/17, якою постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ЕАА №102046 від 21.05.2017 за ч. 1 ст. 126 КУпАП скасовано, оскільки не доведено правомірність прийняття цієї постанови, як на підставу для визнання протиправними та скасування наказів відповідача №2338 від 07.06.2017, №207 о/с від 26.06.2017 та поновлення позивача на службі, колегія суддів апеляційної інстанції правильно зазначила, що наказами №2338 від 07.06.2017, №207 о/с від 26.06.2017позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, при цьому не з підстав вчинення адміністративного правопорушення, а через вчинення дій, які є дисциплінарним проступком.

34. З огляду на те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійними видами відповідальності особи, самі по собі постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2017 у справі №199/3634/17 від 24.10.2017 у справі №199/4690/17 та по справі № 199/2554/17 не мають ніякого преюдиціного значення під час розгляду даної адміністративної справи, при цьому також Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку не було предметом дослідження у вищезазначених справах про адміністративне правопорушення, і не притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є підставою для задоволення його позову про скасування оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення.

Аналогічна позиція виловлена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №815/2443/16

35. Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом апеляційної інстанцій обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

37. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Приписами частини 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

39. Згідно статті 351 підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

40. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А. В.

судді Мартинюк Н. М.

Мельник-Томенко Ж. М.