Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.09.2019 року у справі №814/820/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2019 року

Київ

справа №814/820/16

адміністративне провадження №К/9901/10576/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Данилевич Н. А., Кашпур О. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 (головуючий суддя - Гордієнко Т. О.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя - Крусян А. В., судді: Вербицька Н. В., Джабурія О. В. )

у справі № 814/820/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Атестаційної комісії Південного регіону Головного управління Національної поліції в Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій щодо проведення атестації, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач 1, ГУ НП в Миколаївській області), Атестаційної комісії Південного регіону ГУ НП в Миколаївській області (далі - відповідач 2), Атестаційної комісії № 1 ГУ НП в Миколаївській області (далі - відповідач 3) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ НП в Миколаївській області від 01.02.2016 року № 52 "Про проведення атестування співробітників поліції ГУ НП в Миколаївській області", визнання протиправними дій ГУ НП в Миколаївській області щодо проведення атестації позивача, визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП в Миколаївській області № 58 о/с від 28 березня 2016 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстав для проведення атестування, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" (далі-Закон № 580-VII)I немає. Атестаційною комісією не досліджувалась інформація про результати службової діяльності позивача. Позивач сумлінно ставиться до своїх обов'язків, добросовісно їх виконує, не допускав порушень порядку і правил несення служби, а тому наказ про звільнення є протиправним та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від
26.10.2017 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Миколаївській області №58 о/с від 28.03.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області з 29.03.2016 року;

- стягнуто з ГУ НП в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 29.03.2016 року по 21.06.2016 року у сумі 10791,24
грн. ;

- в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані протиправністю звільнення позивача, яке відбулося за результатами атестування, оскільки підстав для проведення атестації, передбачених ~law5~ не було. Крім того зазначили, що атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування та суперечить вимогам ~law6~.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21.11.2017 року відповідач 1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яка 29 січня 2018 року була передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі відповідач 1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі-Закон №580-VIII). Також, в своїй касаційній скарзі відповідач посилається на те, що рішення про включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, а також дії відповідача щодо проведення атестації є правомірними у зв'язку з наявністю у нього передбачених законом підстав, так і повноважень для призначення і проведення атестації відносно позивача. Окрім того в уточненнях до касаційної скарги заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачем отримано матеріальне забезпечення по безробіттю у сумі 7590,47 грн.

Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

На підставі особистої заяви позивача наказом ГУ НП в Миколаївській області від
07.11.2015 року №3 о/с "По особовому складу" відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону №580 позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено на посаду інспектора Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції та йому присвоєно спеціальне звання "капітан поліції".

01.02.2016 року ГУ НП в Миколаївській області виданий наказ №52 "Про організацію проведення атестування особового складу ГУ НП в Миколаївській області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільненні зі служби в поліції через службову невідповідність.

19.02.2016р. наказом №113 ГУНП в Миколаївській області затверджений персональний склад атестаційної комісії, зміни до якого внесено наказами від 23.02.2016р. № 116 і від 25.02.2016р. № 133. /а. с.103-104/

Відповідно до висновку (рішення) відповідача 3, що зазначений в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа позивача зазначено "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

28.03.2016 року наказом ГУ НП в Миколаївській області №58 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за ~law8~, підстава для звільнення висновок атестаційної комісії.

Спірні правовідносини виникли у зв'язку із звільненням позивача зі служби в поліції.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про Національну поліцію" № 580-VIII.

Пункт 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law10~. ~law11~ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law12~, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ~law13~, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Закон опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.

Пункти 9,10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law14~.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним ~law15~, упродовж трьох місяців з дня опублікування ~law16~ можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Пункт 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law17~.

Працівникам міліції, які у визначеному ~law18~ порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань.

~law19~. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

~law20~. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

~law21~. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

~law22~. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

~law23~. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Прийняття на службу постійно або тимчасово встановлюється наказом згідно з яким приймається на службу особа.

~law24~. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.

Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, яка була затверджена 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 (далі - Інструкція № 1465).

Пункт 3 розділу І. 3 Інструкції № 1465. Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Наказ відповідача від 07.11.2015 року № 3 о/с "По особовому складу" про призначення позивача як прибулого з МВС України з присвоєнням спеціального звання поліції, в порядку переатестування на посаду інспектора Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції не дозволяє Суду будь-яке подвійне тлумачення підстав для його прийняття.

Прийнявши наказ, відповідач визнав те, що позивач відповідає вимогам до поліцейських.

Відповідно до пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ~law25~ видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Зазначена норма не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після такого прийняття на службу в поліції.

Та обставина, що при прийнятті позивача на службу в поліцію для нього не проводився конкурс на зайняття посади в поліції, не породжує для відповідача право проводити відповідний конкурс в подальшому, тобто, для вже призначеного на посаду працівника.

Позивач з 07 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції безстроково.

~law26~ встановлено, що атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведені у ~law27~ підстави для проведення атестування є вичерпними.

Метою проведення атестування із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Кожна із зазначених трьох підстав для проведення атестування має бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Аналогічні норми, в частині підстав для атестування, містить, також, Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських.

Позиція відповідача зводиться до того, що атестування позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає ~law28~.

Підстави наведені відповідачем для призначення атестування колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки мета атестування, закріплена у ~law29~, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у ~law30~.

~law31~ не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених ~law32~.

Закріплену у ~law33~ мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з метою визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Таким чином, атестація працівника, одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції) безумовно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження, не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону України "Про професійний розвиток працівників" та Закону України "Про Національну поліцію".

Отже, позивача протиправно включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, оскільки при проведенні атестування позивача не дотримано вимог ~law36~ та Інструкції № 1465, у зв'язку з чим висновки атестаційної комісії, викладені в протоколі не можуть бути підставами для звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність за ~law37~.

Щодо доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу отриманого позивачем матеріального забезпечення по безробіттю, слід зазначити таке.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року (справа №826/808/16).

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не спростовують доводів судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

О. В. Кашпур