Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2020 року у справі №806/1578/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 806/1578/16

адміністративне провадження № К/9901/45052/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Коваленко Н. В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Тихончук"

до заступника начальника Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області Пивоваренко Валентини Василівни, Державного кадастрового реєстратора - головного спеціаліста Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області Чернишова Івана Васильовича, Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 січня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Шуляк Л. А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Моніча Б. С., суддів Капустинського М. М., Охрімчук І. Г. ),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року Фермерське господарство "Тихончук" (далі - ФГ "Тихончук") звернулося до суду з позовом до заступника начальника Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області Пивоваренко Валентини Василівни, Державного кадастрового реєстратора - головного спеціаліста Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області Чернишова Івана Васильовича, Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:

визнати протиправними дії заступника начальника Управління Держгеокадастру в Житомирському районі Житомирської області Пивоваренко Валентини Василівни, що полягали у підписанні листа Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16, яким фактично було відмовлено ФГ "Тихончук" у державній реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 1822087900:02:000:0542) та у видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;

визнати протиправними дії кадастрового реєстратора - головного спеціаліста Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області Чернишова Івана Васильовича, який є виконавцем листа Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16, яким фактично було відмовлено ФГ "Тихончук" у державній реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 1822087900:02:000:0542) та у видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та зобов'язати Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області здійснити в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер1822087900:02:000:0542) на підставі раніше поданих ФГ "Тихончук" до Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області документів шляхом здійснення кадастровим реєстратором необхідних для цього дій, на підтвердження чого видати ФГ "Тихончук" або уповноваженій нею особою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області щодо відмови Фермерському господарству "Тихончук" у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, яка викладена у листі від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16; зобов'язано управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області повторно розглянути заяву Фермерського господарства "Тихончук" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з доданими до неї документами із прийняттям відповідного рішення, передбаченого Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051; в решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з протиправності дій управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області щодо відмови Фермерському господарству "Тихончук" у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, яка викладена у листі від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16, та обґрунтованості позовних вимог в цій частині.

При цьому, з метою повного захисту прав позивача, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з доданими до неї документами із прийняттям відповідного рішення, передбаченого Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося зі скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що лист від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16 не був фактичною відмовою у внесені відомостей, а лише мав інформаційний характер про те, що в результаті огляду поданого електронного документа було виявлено ряд невідповідностей даним документації із землеустрою, а саме: ПІП начальника ДКЗР; інформація про виконавця робіт; ПІП розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди і ПІП відповідального інженера-землевпорядника, що підписав електронний документ відрізняються; юридична особа - адреса; права користування; блок оренда; відомості про затвердження документації.

Також, вищезазначеним листом було рекомендовано після виправлення помилок повторно звернутися до Центру надання адміністративних послуг.

Крім того, скаржник зазначає, що позивач жодного разу не подав усіх необхідних документів для державної реєстрації земельної ділянки, а відтак Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не мало можливості здійснити державну реєстрацію земельної ділянки на підставі поданих позивачем документів.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо часткового задоволення позову та постановили судові рішення, які не відповідають вимогам закону.

Позиція інших учасників справи

Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №806/1578/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 19 серпня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №806/1578/16 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 20 серпня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що згідно договору оренди землі від 8 липня 2016 року №644 ФГ "Тихончук" є орендарем земельної ділянки загальною площею 45 га., кадастровий номер 1822087900:02:000:0542, що розташована на території Туровецької сільської ради Житомирського району Житомирської області (за межами населеного пункту.

Пунктом 9.4 вказаного договору передбачено, що орендар зобов'язаний у двомісячний строк після підписання сторонами договору зареєструвати право оренди у встановленому законом порядку.

28 липня 2016 року ФГ "Тихончук" в особі голови Тихончука Володимира Михайловича звернулося до адміністратора Центру надання адміністративних послуг Житомирської райдержадміністрації із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер1822087900:02:000:0542) та отримання витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 1822087900:02:000:0542) на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.

4 серпня 2016 року Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області винесло повідомлення від 4 серпня 2016 року №1 де зазначило, що згідно даних Національної кадастрової системи, дані про земельну ділянку з кадастровим номером 1822087900:02:000:0542 не відповідають даним з проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди, внесеної в базу даних 9 грудня 2011 року.

Також вказаним повідомленням роз'яснено порядок виправлення технічної помилки, та рекомендовано подати до управління електронний документ з вірними даними та звернутися до спеціалістів, на яких покладено функції державних кадастрових реєстраторів для внесення правильних даних.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що головою ФГ "Тихончук" Тихончуком В. М. за допомогою виготовлювача проектної документації було виправлено наявні у проектній документації технічні помилки.

9 серпня 2016 року позивачем було здійснене повторне звернення до адміністратора Центру надання адміністративних послуг Житомирської райдержадміністрації із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки (кадастровий номер1822087900:02:000:0542) із наданням електронного документа.

18 серпня 2016 року Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області на адресу голови ФГ "Тихончук" Тихончука В. М. було направлено лист від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16, де зазначено, що звернення ФГ "Тихончук" від 9 серпня 2016 року було розглянуто та повідомлено про невідповідність поданого електронного документа вимогам пункту 74 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051.

Так, в результаті огляду поданого електронного документа Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області було виявлено ряд невідповідностей даним документації із землеустрою, а саме:

- ПІБ начальника ДКЗР;

- інформація про виконавця робіт;

- ПІП розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди і ПІП відповідального інженера-землевпорядника, що підписав електронний документ відрізняються;

- юридична особа - адреса;

- права користування;

- блок оренда;

- відомості про затвердження документації.

Також, вищезазначеним листом було рекомендовано після виправлення помилок повторно звернутися до Центру надання адміністративних послуг.

Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи повідомлення управління Держгеокадастру в Житомирському районі Житомирської області від 4 серпня 2016 року №1 та лист управління Держгеокадастру в Житомирському районі Житомирської області від 18 серпня 2016 року №31-603-99.3-4423/2-16, фактичною відмовою у проведенні державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер undefined) та у видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, такими що вчинені у формі та в спосіб, що суперечать чинному законодавству, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 3 січня 2017 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року №3613-VI (далі-Закон №3613-VI), Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі - Порядок №1051).

Так, згідно з частиною 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно зі ~law15~ земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Відповідно до ~law16~ документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді. Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку встановленого ~law17~ для їх внесення.

Положенням ~law18~ визначено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства, за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Пунктом 73 Порядку №1051 передбачено, що державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Згідно з пунктом 74 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність:

1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів);

2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1;

3) даним документації із землеустрою та оцінки земель.

Пунктом 77 Порядку №1051 передбачено, що у разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор:

1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16;

2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у пункті 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки.

Таким чином, при виявленні Управлінням Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області у поданому ФГ "Тихончук" електронному документі недоліків, передбачених у пункті 74 Порядку №1051, відповідач, зокрема, мав скласти за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою, передбаченою додатком 16 до Порядку.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується скаржником, відповідного протоколу проведення перевірки електронного документа при поверненні ФГ "Тихончук" електронного документу для усунення недоліків складено відповідачем не було.

Згідно положень підпункту 2 пункту 73 Порядку №1051 державний реєстратор за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91-137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

Однак, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем при розгляді заяви ФГ "Тихончук" також не було прийнято жодного з рішень, передбачених підпунктом 2 пункту 73 Порядку №1051.

Таким чином, у разі виявлення недоліків в поданому електронному документі відповідачем мав бути складений протокол проведення перевірки електронного документа. У разі усунення чи не усунення наявних недоліків відповідач мав вносити відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або прийняти рішення про відмову у внесенні таких відомостей, однак фактично будь яких рішень державним реєстратором не було прийнято.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій Управління Держгеокадастру у Житомирському районі Житомирської області та зобов'язання останнього повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з доданими до неї документами із прийняттям відповідного рішення, передбаченого Порядком №1051.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 3 січня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

Н. В. Коваленко