Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №804/961/17

адміністративне провадження №К/9901/40375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (судді: Гімон М.М. (головуючий), Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі № 804/961/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Елтехкомп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Елтехкомп» (далі - позивач, ТОВ НВП «Елтехкомп») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.11.2016 № 0008601411, від 02.12.2016 № 0008681407, від 02.12.2016 № 0008671404, від 16.12.2016 № 0008891411.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення від 29.11.2016 № 0008601411, від 02.12.2016 № 0008681407, від 02.12.2016 № 0008671404, від 16.12.2016 № 0008891411 були прийняті ГУ ДФС у Дніпропетровській області без врахування відповідних фактичних обставин, а також всупереч положенням діючого податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.11.2016 № 0008601411 на суму 510,00 грн; від 02.12.2016 № 0008681407 на суму 1020,00 грн; від 02.12.2016 № 0008671404 на суму 1020,00 грн; від 16.12.2016 № 0008891411 на суму 1020,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що посилання контролюючого органу в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях на положення статті 54.3 Податкового кодексу України є неправомірним, а положення статті 121 Податкового кодексу України щодо визначення розміру штрафу позивачу застосуванню не підлягають.

4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ НВП «Елтехкомп» у повному обсязі.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року та прийнято нове рішення, яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.11.2016 № 0008601411 на суму 510,00 грн; від 02.12.2016 № 0008681407 на суму 1020,00 грн; від 02.12.2016 № 0008671404 на суму 1020,00 грн; від 16.12.2016 № 0008891411 на суму 510,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.12.2016 № 0008891411 є частково протиправним і підлягає скасуванню в частині суми штрафу на 510,00 грн, оскільки контролюючим органом не було надано належних доказів того, що позивач протягом року до цього вчиняв таке саме порушення і до нього за це був на законних підставах застосований штраф, а тому підстав для накладення штрафу на позивача як за повторне порушення в розмірі 1020,00 грн не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ НВП «Елтехкомп» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 03.11.2016 № 1162 було призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ НВП «Елтехкомп» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2016 тривалістю 10 робочих днів починаючи з 21 листопада 2016 року.

В період з 28.11.2016 по 01.12.2016 контролюючий орган надавав позивачу три запити про надання первинних документів, необхідних для проведення перевірки. У зв'язку з ненаданням у повному обсязі запитуваних документів, відповідачем було складено Акти «Про ненадання документів до перевірки ТОВ НВП «Елтехкомп» від 29.11.2016 № 661/04-36-14-11/31251352, від 01.12.2016 № 665/04-36-14-04/31251352 та від 02.12.2016 № 667/04-36-14-11/31251352. Зі змісту актів встановлено, що певні документи позивачем були надані, але не в тому обсязі, який вимагав контролюючий орган.

На підставі вказаних актів контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2016 №0008601411 про накладення штрафу у розмірі 510,00 грн (підстава - Акт №661/04-36-14-11/31251352), від 02.12.2016 № 0008681407 про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн (підстава - Акт № 667/04-36-14-11/31251352) та від 02.12.2016 № 0008671404 про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн (підстава - Акт № 665/04-36-14-04/31251352).

Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 01.12.2016 № 1273 було перенесено термін проведення перевірки до винесення судом рішення по справі стосовно перешкоджання ТОВ НВП «Елтехкомп» проведенню перевірки. Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.12.2016 № 1336 поновлено термін проведення перевірки з 13 грудня 2016 року.

Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.12.2016 № 1371 перенесено термін проведення перевірки на строк визначений п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

16 грудня 2016 року контролюючим органом був складений Акт № 710/04-36-14-11/31251352 «Про незабезпечення ТОВ НВП «Елтехкомп» зберігання первинних документів», в якому зазначено, що в ході проведення перевірки позивачем до відповідача поданий лист, яким повідомлено про втрату первинних фінансово-господарських документів та про порушення позивачем пп. 20.1.3, 20.1.6., 20.1.7., 20.1.15 ст. 20, п. 44.1., п. 44.3. ст. 44, п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, що на думку відповідача, тягне за собою застосування відповідно до п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн. На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008891411 від 16.12.2016 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1020,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 29.11.2016 № 0008601411стало ненадання позивачем документів на запит від 28.11.2016. Однак, вказаним запитом було визначено, що належним чином завірені документи позивачу необхідно було надати до 01.12.2016, проте Акт про ненадання документів на зазначений запит та вказане податкове повідомлення-рішення про притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу за ненадання документів були прийняті відповідачем - 29 листопада 2016 року, тобто до спливу строку виконання вимог запиту, визначеного відповідачем.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акту № 710/04-36-14-11/31251352 від 16.12.2016 ТОВ НВП «Елтехкомп» було направлено до контролюючого органу лист від 09.12.2016, яким повідомлено про втрату первинних фінансово-господарських документів. Факт незабезпечення зберігання первинних документів позивачем підтверджено і не заперечувався. Проте, контролюючим органом не було надано належних доказів того, що позивач протягом року до цього вчиняв таке саме порушення і до нього за це був на законних підставах застосований штраф, а тому підстав для накладення штрафу на позивача як за повторне порушення в розмірі 1020,00 грн не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції того, що позивачем в порушення п. 44.1., п. 44.3. ст. 44, п. 85.2. ст. 85, п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України не було надано до проведення перевірки відповідних оригіналів документів при здійсненні перевірки, що тягне за собою накладення штрафів у встановлених податковим законодавством розмірах.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

11.2. Пункти 44.6, 44.7 статті 44.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

11.3. Пункт 85.2 статті 85.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

11.4. Пункт 121.1 статті 121.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. У справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що контролюючим органом, на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.11.2016 № 0008601411, від 02.12.2016 № 0008681407, від 02.12.2016 № 0008671404 ще не було завершено перевірку ТОВ НВП «Елтехкомп», а тому позивач не був позбавлений права (передбаченого пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України) надати відповідачу відповідні запитувані документи.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки (з положень пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України) сам по собі факт незабезпечення зберігання первинних документів є самостійним складом правопорушення, тому сам факт їх втрати (без застереження щодо причин незабезпечення зберігання відповідних документів) є достатньою підставою для застосування санкцій, передбачених пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підставі акту № 710/04-36-14-11/31251352 від 16.12.2016 ТОВ НВП «Елтехкомп» було направлено до контролюючого органу лист від 09.12.2016, яким повідомлено про втрату первинних фінансово-господарських документів (факт незабезпечення зберігання первинних документів позивачем підтверджено і не заперечувався). Однак, оскільки контролюючим органом не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів того, що позивач протягом року попередньо вчиняв таке саме порушення і до нього за це був на законних підставах застосований штраф, тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача підстав для накладення штрафу на позивача (податкове повідомлення-рішення від 16.12.2016 № 0008891411) як за повторне порушення в розмірі 1020,00 грн не було.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.11.2016 № 0008601411, від 02.12.2016 № 0008681407, від 02.12.2016 № 0008671404 діяв всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства, тоді як податкове повідомлення-рішення від 16.12.2016 № 0008891411 було прийнято відповідачем з підстав передбачених пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, однак підлягає скасуванню в частині суми штрафу на 510,00 грн.

15. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі № 804/961/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду