ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №820/3537/17

адміністративне провадження №К/9901/1212/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Борисевич Д.В. - за дов. від 28 лютого 2018 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у складі судді Заічко О. В. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у складі колегії суддів Бенедик А. П., Донець Л. О.. Мельникової Л. В. у справі № 829/3537/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області про стягнення суми пені нарахованої на бюджетне відшкодування,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слобожанський миловар» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, перший відповідач ), Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (другий відповідач), Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області (третій відповідач) про стягнення з Державного бюджету України пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 255 163 грн 92 коп., з урахуванням зміни позовних вимог, шляхом їх зменшення заявою від 18 вересня 2017 року, з мотивів невідшкодування бюджетної заборгованості.

29 вересня 2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі, внаслідок чого з Державного бюджету України на користь Товариства стягнуто пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 255 163 грн. 92 коп., за період з 27 серпня 2014 року по 20 вересня 2017 року, шляхом перерахування вказаної суми на рахунок позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправної бездіяльності відповідачів щодо несплати пені за несвоєчасну виплату підтвердженої суми бюджетного відшкодування у розмірі 554374 грн за лютий 2014 року.

19 грудня 2017 року другим відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу.

22 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали.

17 січня 2018 року другим відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

19 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 820/3537/17.

01 березня 2018 року справа № 820/3537/17 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі другий відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положення статті 102, пунктів 200.15, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, доводить неповне з'ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та помилковість їх оцінки.

Відзиву позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що посадовими особами другого відповідача у період з 24 квітня 2014 року по 19 травня 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт від 19 травня 2014 року №163/28-09-47 (далі по тексту акт перевірки).

30 травня 2014 року відповідачем 2 на підставі акта перевірки прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0000074700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 554 374,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 277 187,50 грн.

03 липня 2014 року постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/10736/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2016 року, вищезазначене податкове повідомлення-рішення скасовано з мотивів його протиправності.

Підтверджуючи правомірність заявленої позивачем до відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за декларацією за лютий 2014 року на суму 554 374,00 грн, та визначаючи період прострочення виплати суми бюджетного відшкодування, суди попередніх інстанцій виходити з преюдиції судового рішення, яке набрало законної сили, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність у цій справі підстав для звільнення від доказування, встановлених частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме правомірності формування позивачем бюджетного відшкодування за лютий 2014 року, встановленої судовим рішенням в адміністративній справі, у якій брали участь ті самі особи.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині неможливості застосування положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України до спірних правовідносин, з огляду на те, що правопорушення щодо невідшкодування сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість має триваючий характер, в межах спірних відносин не припинилось на момент звернення із позовом.

Суд зазначає, що за умови не відшкодування суми бюджетної заборгованості, яка є об'єктом обчислення пені на момент подання заяви про уточнення позовних вимог 18 вересня 2017 року, пеня фактично обчислена по 20 вересня 2017 року, що доводить передчасність звернення із заявленою до стягнення суми на два дні.

Крім того, оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення статті 43 Податкового кодексу України, якою врегульовані умови повернення помилково та /або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені.

Системний аналіз положень статті 43 разом з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, призводить до висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість. Умови, порядок та строки відшкодування пені також встановлені Законом, зокрема повернення коштів шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку встановлено пунктом 43.4 статті 43 цього Кодексу, за умови відсутності податкового боргу та можливе лише після його повного погашення відповідно до пункту 43.2 цієї статті.

В контексті наведених норм судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме відсутній розрахунок заявленої до стягнення пені, не встановлена наявність або відсутність податкового боргу, відсутня довідка про те, що сума бюджетного відшкодування за лютий 2014 року рахується у складі бюджетної заборгованості. Відтак, стягнення суми пені є передчасним.

Посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанову від 3 червня 2014 року у справі № 21-131а14 є помилковим, оскільки вона не враховувала і не могла враховувати змін законодавчої регламентації положень статей 43, 200 Податкового кодексу України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 344, 349, пункти 1 та 2 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Слобожанської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі № 829/3537/17 скасувати.

Справу № 829/3537/17 направити до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер