Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 308/7500/19

адміністративне провадження № К/9901/29285/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2020 року (головуючий суддя Макарик В.Я., судді - Матковська З.М., Шавель Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просила скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 25 червня 2019 року № 2571/30500/19, винесену виконуючим обов`язки заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретієм С.В., згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 червня 2020 року адміністративний позов задоволено. Постанову у справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25 червня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 8500 грн на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України скасовано. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України закрито.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 3 липня 2020 року Закарпатська митниця ДФС засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 червня 2020 року залишено без руху на підставі частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що скаржником до останньої не було додано документа про сплату судового збору за її подання. Встановлено митному органу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вказаної ухвали відповідачем 3 вересня 2020 року до суду апеляційної інстанції направлено платіжне доручення від 28 серпня 2020 року № 2011 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 576,30 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 червня 2020 року у справі № 308/7500/19 повернуто скаржнику. Повернуто Закарпатській митниці Держмитслужби зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 576,30 грн за подання апеляційної скарги у справі № 308/7500/19, який сплачено згідно платіжного доручення від 28 серпня 2020 року № 2011.

Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що скаржник до апеляційної скарги не долучив жодних документів, які б підтверджували, що Ігнатко В.В. , який підписав апеляційну скаргу, є виконуючим обов`язки начальника Закарпатської митниці ДФС. Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга має бути повернута скаржнику, оскільки останнім до апеляційної скарги не надано доказів наявності у представника встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Закарпатська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила його скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Зокрема, митний орган вважає хибним висновок апеляційного суду про необхідність долучення до апеляційної скарги документів, які б підтверджували повноваження виконуючого обов`язки начальника Закарпатської митниці ДФС Ігнатка В.В. На переконання відповідача, вимоги статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи, тому вимога про необхідність долучення до апеляційної скарги документів, які б підтверджували повноваження відповідного керівника юридичної особи є протиправною. Скаржник вважає повернення заяв (скарг) проявом надмірного формалізму з боку суду у разі наявності у останнього процесуальної можливості пересвідчитись у повноваженнях особи, яка підписала таку скаргу.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 13 січня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Водночас, дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи. Інші норми вказаного Кодексу також не вимагають додавання до апеляційної скарги документів, що підтверджують повноваження відповідного керівника у випадку самопредставництва юридичної особи. Таким чином, керівник юридичної особи має право реалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 червня 2019 року (справа № 620/3827/18), від 31 січня 2020 року (справа №620/1491/19), від 27 лютого 2020 року (справа №826/19448/16), від 13 серпня 2020 року (справа №826/2850/17), від 17 вересня 2020 року (справа №340/998/20) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу від імені Закарпатської митниці ДФС було підписано та подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду виконуючим обов`язки начальника Закарпатської митниці ДФС Ігнатко В.В.

Отже, у цьому випадку Закарпатська митниця ДФС звернулася до суду апеляційної інстанції у порядку самопредставництва, у зв`язку з чим висновки суду апеляційної інстанції про необхідність приєднання до апеляційної скарги довіреності або копії наказу про призначення Ігнатко В.В. на таку посаду є безпідставними.

Необхідно зазначити, що за умови наявності сумнівів щодо достовірності зазначених в апеляційній скарзі відомостей про особу, яка її підписала, суд апеляційної інстанції мав перевірити відповідну інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2019 року (справа №826/5500/18) також вказала на те, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Так, необхідно зазначити, що згідно із відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893) вказано Балуєва С.С., головою комісії з припинення - Ігнатко В.В.

Верховний Суд також вважає за необхідне вказати, що суд апеляційної інстанції в силу пункту 2 частини першої статті 305 КАС України наділений повноваженням закрити апеляційне провадження у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням вище викладеного, справу необхідно передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2020 року скасувати, а справу № 308/7500/19 передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.В.Дашутін

І.Л.Желтобрюх