Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2019 року у справі №804/7801/15
Ухвала КАС ВП від 22.01.2019 року у справі №804/7801/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

м. Київ

справа №804/7801/15

адміністративне провадження №К/9901/5842/18, №К/9901/5844/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Стародуба О.П., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року (головуючий суддя Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року (головуючий суддя: Нагорна Л.М., судді: Круговий О.О., Юхименко О.В.) у справі №804/7801/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича (далі по тексту - відповідач-2), в якому просила:

- визнати протиправною відмову відповідача-2 щодо не включення позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок відповідача-1;

- зобов'язати відповідача-2 включити позивача до повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Відповідача-1;

- зобов'язати Фонд прийняти рішення про включення позивача до реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо» на підставі повного переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», наданого відповідачем-2.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що позивач є вкладником ПАТ «Банк Камбіо» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наявність зареєстрованого кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, не може слугувати достатньою підставою для не включення її до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, оскільки відсутній обвинувальний вирок, який би набрав законної сили, а факт вчинення злочину посадовими особами банку не свідчить про протиправність дій позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І. щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що обов'язок Фонду вжити заходи щодо включення до загального реєстру тих чи інших вкладників наступає виключно після здійснення певного алгоритму дій в процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема подання Уповноваженою особою переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. З огляду на вказане, Фондом ще не було порушено права позивача. Наголошено на тому, що позивач намагалась обійти норми статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо черговості отримання грошових коштів поза межами гарантованої суми, що свідчить про нікчемність укладеного нею договору банківського вкладу. Стосовно визнання протиправною відмови відповідача-2 зауважено, що лист останнього не містить жодної інформації, яка б свідчила про категоричну відмову щодо включення позивача до відповідного реєстру. Вказаним листом повідомлено про проведення відповідачем-2 відповідної перевірки, а не про відмову у включенні до переліку.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенком В.І. також подано касаційну скаргу на судові рішення, в якій заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовано тим, що під час перевірки комісією було встановлено, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок так званого «дроблення» з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду. Наголошено на тому, що встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обов'язок Уповноваженої особи щодо здійснення перевірки правочинів банку на предмет виявлення серед них нікчемних було реалізовано відповідачем-2 шляхом прийняття рішення Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб та через повідомлення від 02 квітня 2015 року № 19/990 про належність такого договору до категорії нікчемних.

Позивач правом подання відзиву на касаційні скарги не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Камбіо» було укладено договір № 26204310100239 від 11 вересня 2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті, предметом якого є відкриття поточного рахунку та надання клієнту комплексу банківських послуг.

Також позивачем укладено з ПАТ «Банк Камбіо» договір строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASSIC» № 217дф від 17 вересня 2014 року на грошову суму у розмірі 198 350 грн. під 4,5% річних.

11 вересня 2014 року на рахунок позивача на підставі додаткової угоди № 1 від 11 вересня 2014 року до договору № 95дф від 10 вересня 2014 року було перераховано грошові кошти в розмірі 198 350,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 11 вересня 2014 року № 31873.

Із вказаного рахунку зазначені грошові кошти було прийнято на депозит згідно депозитної угоди № 217дф від 17 вересня 2014 року.

Відповідно до постанови правління НБУ від 25 вересня 2014 року №603/БТ ПАТ "Банк Камбіо" було віднесено до категорії проблемних. На підставі постанови Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року №782 "Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією відповідача 04 грудня 2014 року було прийнято рішення №140 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію ПАТ «Банк Камбіо».

27 лютого 2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо». На підставі постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Додусенка В.І.

12 березня 2015 року позивач звернулась до відповідача-2 із заявою про включення її до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо».

Листом від 02 квітня 2015 року № 19/990 ОСОБА_2 було повідомлено про те, що операції за її банківським рахунком підпадають під підстави, визначені статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для проведення перевірки правочинів, у зв'язку з чим після отримання відповіді про законність операцій по її рахунку, Фондом будуть вжиті заходи щодо розблокування виплат та включення їх до відповідного реєстру. Також повідомлено про наявність зареєстрованого кримінального провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що Уповноваженою особою всупереч приписів чинного законодавства не було надано позивачу відповідного повідомлення про нікчемність правочинів, як і не зазначено конкретних підстав, з яким відповідач-2 пов'язує нікчемність укладеного позивачем договору банківського вкладу. При цьому відповідний правочин було вчинено позивачем до запровадження тимчасової адміністрації у банку, тому не включення позивача до переліку, сформованого відповідно до статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про порушення Уповноваженою особою Розділу V Правил формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 липня 2012 року. Суд дійшов висновку, що для належного захисту порушених прав позивача, з урахуванням процедури, яка повинна бути здійснена з метою повернення грошових коштів за вкладом, вимоги позивача щодо зобов'язання Фонду включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників також підлягають задоволенню.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд додатково зазначив про безпідставність доводів відповідачів щодо порушених кримінальних проваджень за фактом вчинення службовими особами банку злочину з огляду на приписи статті 62 Конституції України. Крім того, зазначено, що договір банківського вкладу між позивачем та ПАТ «Банк Камбіо» було укладено навіть до визнання банку проблемним, що спростовує твердження відповідачів про умисні дії позивача по надходженню коштів на депозитний рахунок внаслідок «дроблення».

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками судів з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Пунктом 3 та 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 04 грудня 2014 року №782 «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних» на вкладному (депозитному) рахунку ОСОБА_2, відкритому відповідно до укладеного з ПАТ «Банк Камбіо» договору від 17 вересня 2014 року №217дф, знаходились грошові кошти у розмірі 198350 грн. (а.с.11).

Відповідно до положень статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), в редакції, чинній з 11 листопада 2014 року, Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема направлення до Фонду файлів із: переліком вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; переліком осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку; переліком осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що ще не виконане.

Пунктом 3 розділу ІІІ Положення № 14 визначено, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

При цьому як пунктом шостим розділу ІІ, так і пунктом шостим розділу ІІІ Положення № 14 надано право Уповноваженій особі і під час здійснення тимчасової адміністрації, і на стадії ліквідації банку подавати до Фонду зміни/додаткову інформацію стосовно вкладників.

Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа зобов'язана направити до Фонду три переліки вкладників відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення № 14, які в подальшому перевіряються Фондом на предмет правильності їх складення, при цьому протягом цього часу Уповноважена особа також здійснює перевірку правочинів на предмет їх нікчемності, приймає відповідні рішення про виявлення таких фактів і повідомляє про це сторін правочину.

Протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Уповноважена особа зобов'язана сформувати та подати до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Тобто, увесь масив вкладників - фізичних осіб зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку має бути віднесений до відповідного переліку, який передбачений Законом № 4452-VI та Положенням №14, при цьому Уповноважена особа за наявності відповідних правових підстав протягом усього часу ліквідації може вносити відповідну додаткову інформацію стосовно вкладників.

Разом з тим, в даному випадку відповідачем-2 фактично було проігноровано вказані приписи закону, оскільки як встановлено судами, відповідно до протоколу Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 27 лютого 2015 року №157 було запропоновано Уповноваженій особі тимчасово обмежити здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат вкладникам. Перелік банківських операцій, які можуть бути обмежені на час тимчасової адміністрації, у розрізі рахунків конкретних фізичних осіб, виплати за вкладами яких підлягають тимчасовому обмеженню, складений за формою та структурою файлу «D», визначеними правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затвердженими рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 липня 2012 року №3 (а.с.49). На підставі вказаного протоколу Комісії Уповноваженою особою було прийнято рішення щодо тимчасового блокування коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників ПАТ «Банк Камбіо» згідно переліку, та блокування у файлах «D» і «Z» Узагальненої бази даних Фонду.

Такі дії були проведені Комісією та Уповноваженою особою на підставі Методичних рекомендацій стосовно процедури тимчасового обмеження Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у неплатоспроможному банку банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, затверджених протоколом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 лютого 2015 року №036/15. Пунктом 4 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що метою останніх є визначення можливого механізму та критеріїв проведення Уповноваженою особою Фонду перевірки документів банку для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.

Таким чином, можливість тимчасового обмеження (блокування) уповноваженою особою Фонду коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників передбачена лише на стадії тимчасової адміністрації банку. Фактично, такі повноваження були надані Уповноваженій особі з метою запобігання безпідставної виплати коштів особам в межах гарантованої суми саме на стадії тимчасової адміністрації банку та надання можливості здійснити належним чином перевірку відповідних банківських вкладів. З початком процедури ліквідації банку дія відповідного обмеження (блокування) за рахунками вкладників втрачає чинність, а тому з цього моменту Уповноважена особа на підставі проведеної під час дії тимчасової адміністрації перевірки зобов'язана або включити відповідні рахунки до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, або надати відповідним особам повідомлення про нікчемність правочину та вжити дій щодо застосування наслідків нікчемності правочину.

Разом з тим, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №46 від 02 березня 2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» розпочато процедуру ліквідації вказаного банку. Тобто, з цього моменту обмеження на рахунку, зокрема позивача, в силу приписів зазначених Методичних рекомендацій були зняті, і Уповноважена особа повинна була визначитись із віднесенням рахунку ОСОБА_2 до відповідної категорії із наведенням обґрунтування такого рішення.

В той же час, з листа відповідача-2 позивачу від 19 березня 2015 року № 864 вбачається, що станом на дату надання відповіді рахунок позивача є заблокованим з огляду на реєстрацію кримінальних проваджень за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк Камбіо» злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.

Доказів віднесення позивача до будь-якого з переліків, визначених відповідно до вищенаведених правових норм, зі спливом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку відповідачами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, як і не було надано доказів виявлення нікчемного правочину відповідно до приписів статті 38 Закону № 4452-VI та повідомлення про вказані обставини позивача.

Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача-2, Уповноважена особа зобов'язана була віднести позивача як вкладника ПАТ «Банк Камбіо» до одного із визначених законом переліків вкладників, а у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, обов'язково зазначити конкретний пункт частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.

Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

З приводу посилань заявників касаційних скарг на те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок так званого «дроблення», а саме від ОСОБА_2, колегія суддів касаційного суду зауважує, що приймаючи рішення про тимчасове блокування рахунку позивача, відповідач-2 не посилався на вказані обставини, як і не містять таких відомостей і відповідні заяви Уповноваженої особи про вчинення кримінального порушення, а відтак такі доводи у відповідності до положень частини 2 статті 77 КАС України не беруться судом до уваги.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Банк Камбіо» до запровадження тимчасової адміністрації та навіть до визнання банку проблемним, а тому ОСОБА_2 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому відповідачем-2 не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити дії щодо включення позивача в загальний реєстр вкладників ПАТ «Банк Камбіо», оскільки вважає їх передчасними, адже вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання додаткової інформації від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, які в даному випадку відповідачем-2 здійснені не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №814/4091/15.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду від 15 грудня 2015 року у справі №804/7801/15 було зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року.

Відповідно до частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне поновити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у залишеній без змін частині.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі №804/7801/15 залишити без змін, поновивши їх виконання.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

О.П. Стародуб

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду