Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

Київ

справа №804/4282/16

адміністративне провадження №К/9901/33045/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу на постанову Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 (суддя Олійник В.М.)та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 (судді Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)у справі№ 804/4282/16за позовом до Приватного акціонерного товариства "Євраз - Дніпровський металургійний завод" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної службипровизнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Євраз - Дніпровський металургійний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №0000584200, яким у автоматичному режимі по особовому рахунку підприємства нараховано штрафні санкції у розмірі 146770,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю нарахування штрафних санкцій, оскільки підприємством своєчасно сплачувались задекларовані зобов'язання.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено що за результатами проведеної камеральної перевірки податковий орган встановив наявність недоїмки зі сплати за землю, відповідно до поданих податкових декларацій, внаслідок чого останнім нараховано штрафні санкції за порушення встановленого строку сплати грошових зобов'язань з земельного податку. Судом встановлено, що недоїмка виникла внаслідок плутанини з уточнюючими деклараціями, які подавались позивачем для уточнення даних по документам що підтверджують дані щодо власності, що призвело до технічного збою програми «ME.doc» - а саме відбулось автоматичне дублювання деяких рядків декларації та подвоєння вказаних в деклараціях сум. На підставі дослідження наданих сторонами документів, а також з врахуванням норм чинного законодавства суди дійшли висновку, що позивачем вчасно сплачено задекларовані зобов'язання.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу, в якій зазначив, що рішення судів є необґрунтованими, винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

На обґрунтування касаційної скарги зазначено, що за наслідками камеральної перевірки щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності виявлено помилки (порушення), які призвели до донарахування у автоматичному режимі штрафних санкцій згідно п.п.126.1 ст. 126 ПК України, у зв'язку з чим прийняте податкове повідомлення-рішення є законним.

07.09.2017 Вищим адміністративним судом України, касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ відкрито.

03.03.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено камеральну перевірку якою встановлено, що згідно наданих податкових декларацій з плати за землю (по податку за землю) за 2016 рік ( від 19.02.2016 р. № 9020727343 та від 28.04.2016 р. № 9067005525) ПрАТ "Євраз ДМЗ» самостійно визначені податкові зобов'язання по податку за землю, які за період з січня по березень 2016 року були проведені по особовому рахунку підприємства (по коду платежу 18010500) на загальну суму 1490007,99 грн. внаслідок чого, виникла недоїмка у розмірі 1467708,90 грн. (з урахуванням переплати), яка 20.05.2016 р. була самостійно зменшена платником у повному обсязі на підставі уточнюючої податкової декларації № 9082008617. Внаслідок чого, за період з 29.04.2016 по 19.05.2016 у автоматичному режимі по особовому рахунку підприємства нараховані штрафні санкції у розмірі 146770,88 грн. (10%) згідно п.126.1 ст.126 ПКУ.

На підставі акту перевірки 30 червня 2016 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000584200, яким в зв'язку з порушенням строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб визначеного пп. 57.1 ст. 57 ПК України на підставі п. 126.1 ст.126 ПК України за затримку на 20, 22 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 1467708, 80 грн., зобов'язано сплатити штраф у сумі 146770,88 грн. за платежем "Земельний податок з юридичних осіб 18010500".

Також судами встановлено, що 19.02.2016 року позивачем своєчасно подано річну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік з відображенням в рядку 3 розділу III «Розрахунок податкового зобов'язання» вірних нарахувань по зобов'язанням з плати за землю на 2016 рік у сумі 5096032,01 грн.

Земельний податок Товариством своєчасно сплачено - 19.02.2016 року за січень 2016 року, 24.03.2016 року за лютий 2016 року, 26.04.2016 року за березень 2016 року та 24.05.2016 року за квітень 2016 року.

У зв'язку з виникненням необхідності уточнення даних позивачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з позначкою «Уточнююча» за 2016 рік.

При цьому, при заповненні податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з позначкою «Уточнююча», а саме розділу III «Розрахунок податкового зобов'язання» виникла технічна помилка: автоматично у програмі «Medoc» заповнився рядок 5 «нараховано до збільшення» у сумі 5096032,01грн. При цьому показники рядка 3 розділу III «Розрахунок податкового зобов'язання», а саме нарахування по зобов'язанням з плати за землю на 2016 рік у сумі 5096032,01грн. залишились не змінними.

29.04.2016 року позивачем, з метою виправлення технічної помилки, подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з позначкою «Уточнююча» за 2016 рік.

При заповненні розділу III «Розрахунок податкового зобов'язання» виникла технічна помилка, з незалежних від позивача причин, а саме: автоматично у програмі «Medoc» заповнився рядок 4 «Нараховано за даними раніше поданої декларації» у сумі в розмірі 5096032,01грн., що фактично не призводить до збільшення податкових зобов'язань, оскільки при поданні уточнюючої декларації за 2016 рік необхідно заповнити рядок 4 «Нараховано за даними раніше поданої декларації» з зазначенням сум, які відображені в поданій декларації раніше, тобто в річній декларації 2016 року. Показники рядка 3 розділу III «Розрахунок податкового зобов'язання», а саме нарахування по зобов'язанням з плати за землю на 2016 рік у сумі 5096032,01грн. залишились незмінними.

20.05.2016 року, з метою усунення завищення податкового зобов'язання з плати за землю за 2016 року в розмірі 5096032,01грн., позивачем подано 20.05.2016 року податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з позначкою «Уточнююча» за 2016 рік з спростуванням цієї суми по рядку 5 «Нараховано до зменшення».

При цьому, за даними контролюючого органу, на особовому рахунку позивача відбулося завищення податкових зобов'язань з плати за землю.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо незаконності податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за Формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених ним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суди правильно зазначили, що фактичної сплати грошового зобов'язання з порушенням строків не було, а платник податків скористався своїм правом подання уточнюючої декларації (розрахунку). В акті перевірки не наведено жодного факту щодо порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду