Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2019 року

Київ

справа №295/3002/17

адміністративне провадження №К/9901/17986/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №295/3002/17

за позовом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій (бездіяльності) державного виконавця, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира (прийняту у складі: головуючого судді - Зосименка О.М.) від 10 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Шидловського В.Б., суддів: Бучик А.Ю., Шевчук С.М.) від 14 вересня 2017 року

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 16 березня 2017 року Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просило:

- скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6400,00 грн. від 27.12.2016 року № 52603048 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області;

- скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 70,30 грн. від 27.12.2016 року № 52603048 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки постанова Богунського районного суду м.Житомира від 01 липня 2016 року у справі №295/6037/16-а в частині зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача терапії в коледжі Комунального вищого навчального закладу "Житомирський інститут медсестринства" була виконана позивачем до відкриття виконавчого провадження. Інша частина судового рішення, за яким видано виконавчий документ, стосується стягнення періодичних платежів, а тому відповідно до пункту 5 частини першої статті 27 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягненню не підлягає.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 10 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, в задоволенні позову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовлено.

4. Рішення судів мотивовані тим, що позивачем рішення суду, за яким видано виконавчий документ №295/6037/16-а, не виконано в повному обсязі. Крім того, постанова Богунського районного суду м.Житомира від 01 липня 2016 року у справі №295/6037/16-а не стосується стягнення періодичних платежів. За таких обставин суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 05 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

6. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року.

8. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

9. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі)

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Доводи касаційної скарги є аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. 05 жовтня 2016 року Богунський районний суд м. Житомира видав виконавчий лист по справі № 295/6037/16-а про зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача терапії в коледжі Комунального вищого навчального закладу "Житомирський інститут медсестринства", який є відокремленим структурним підрозділом Комунального вищого навчального закладу "Житомирський інститут медсестринства" без права юридичної особи, що дає йому право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 18.01.2007 року; зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

12 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Сладь Т.П. винесено постанову ВП № 52603048 про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом.

27 грудня 2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову ВП №52603048 про закінчення виконавчого провадження.

У той же день, старшим державним виконавцем винесено постанови ВП №52603048 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6400,00 грн. та стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 70,30 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України

12.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

13.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14. Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII

14.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

14.2. Пункт 1 частини 1 статті 26. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

14.3. Частини 5, 6 статті 26. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

14.4. Частина 1 статті 27. Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

14.5. Частина 3 статті 27. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

14.6. Пункт 1 частини 5 статті 27. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

14.7. Частина 9 статті 27. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

14.8. Пункт 9 частини першої статті 39. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12 жовтня 2016 року винесена на підставі виконавчого документа, виданого Богунським районним судом м. Житомира, рішенням якого зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача терапії в коледжі Комунального вищого навчального закладу "Житомирський інститут медсестринства", який є відокремленим структурним підрозділом Комунального вищого навчального закладу "Житомирський інститут медсестринства" без права юридичної особи, що дає йому право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 18.01.2007 року; зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судами попередніх інстанцій, боржником рішення суду, за яким видано виконавчий документ №295/6037/16-а, не виконано в повному обсязі.

Позивачем не заперечується, що різницю належної суми пенсії на виконання вищевказаного судового рішення було виплачено у листопаді 2016 року.

Проте, скаржник стверджує, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а тому відповідно до пункту 5 частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягненню не підлягає.

Колегія суддів вказані доводи скаржника вважає помилковими, оскільки постановою Богунського районного суду м.Житомира від 01 липня 2016 року у справі №295/6037/16-а було зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що свідчить про разовий характер стягнення, а не щомісячний.

За таких обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

17. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

18. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

19. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

20. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України - залишити без задоволення.

2. Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 10 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі №295/3002/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх