ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2018 року

Київ

справа №822/748/16

провадження №К/9901/6354/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , АТ "Дельта Банк", про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі судді: Матущака В.В. від 21 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді Боровицького О. А., суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. від 17 серпня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач), треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), ПАТ "Дельта Банк" в якому просила:

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, №001-22551-120215;

- стягнути з бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в сумі 551,20 грн. на користь ОСОБА_2.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року позов задоволено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року - без змін.

Визнано, що Відповідач всупереч вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) та нормативно правовим актам Фонду безпідставно не вніс позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та не визначив їй розрахункову суму відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити та зобов'язати Відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про Позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, №001-22551-120215.

3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд критично поставився до твердження Відповідача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №001-22551-120215 від 12.02.2015 р., у зв'язку з тим, що на вкладний (депозитний) рахунок позивача зараховано кошти від іншої особи. Відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів.

4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права Відповідачем було подано касаційну скаргу, у якій просить:

- зупинити виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року по справі № 826/6198/15 до вирішення справи в касаційному порядку;

- прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, АТ "Дельта Банк", що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , АТ "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії в повному обсязі за безпідставністю.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.02.2015 р. укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №001-22551-120215 між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк". На рахунок Позивача в ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_4 було перераховано 4000,00 доларів США.

7. На виконання пунктів 1.3, 1.4 Договору вклад залучається на строк із моменту його зарахування на рахунок, вказаний в пункті 1.6 договору, та по 17 лютого 2016 року включно із процентною ставкою 5,5 відсотків річних та збільшується на 5,5 відсотків річних, якщо договір є діючим на дату закінчення строку залучення вкладу.

8. Пунктом 1.8 Договору передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. По закінченню строку дії договору вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів НОМЕР_1, відкритий на ім'я вкладника в установі банку (п. 1.10 Договору).

9. 12 лютого 2015 року, між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору № 001-22551-120215, з урахуванням якої пункт 1.8 Договору викладено в новій редакції, яка передбачає, що зарахування вкладу здійснюється з власного поточного або вкладного рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.

10. 12 лютого 2015 року відповідно до платіжного доручення № 45812433 від 12 лютого 2015 року з поточного банківського рахунку НОМЕР_2 від фізичної особи ОСОБА_4 на депозитний рахунок позивача були перераховані кошти в розмірі 4 000 дол. США.

11. 02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №150 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", що стало підставою для запровадження з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

12. Постановою Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Дельта Банк".

13. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

14. З 08 жовтня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату вкладникам ПАТ "Дельта Банк" коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів.

15. Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" від 29.05.2015 року № 408 "Щодо продовження роботи Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк" та створення Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк" призначено здійснення перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

16. З урахуванням зазначеного, листом №8821/2666 від 23 вересня 2015 року за підписом представника ПАТ "Дельта Банк" Сичевської Ю.К., ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №001-22551-120215 від 12 лютого 2015 року на підставі ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

17. Стосовно вкладу 16.09.2015 р. Відповідачем було прийнято наказ №813 "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", яким вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів за вкладними операціями.

18. В супереч вимогам Закону № 4452-VI та нормативно правових актів Фонду Відповідач не вніс Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та не визначив їй розрахункову суму відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

19. Наведене зумовило звернення Позивача до суду з адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ за № 150 "Про внесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Дельта Банк" призначено Кадирова Владислава Володимировича.

21. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 71 від 08.04.2015 р. тимчасову адміністрацію запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 р. по 02 вересня 2015 р. включно.

22. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 147 від 03.08.2015 р. строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" продовжено по 02 жовтня 2015 р. включно.

23. Постановою НБУ № 664 від 02.10.2015 р. відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".

24. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 181 від 02.10 2015 р. розпочата процедура ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05 жовтня 2015 р. по 04 жовтня 2017 р. включно.

25. У зв'язку з цим, починаючи з 03.03.2015 р. Банк здійснював свою діяльність на підставі Закону № 4452-VI, який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків.

26. Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.

27. Із матеріалів справи вбачається, що Договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 001-22551-120215, що укладено 12.02.2015 р. між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк був визнаний нікчемним, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з того, що: 1) був укладений після винесення Постанови НБУ № 692/БТ від 30.10.2014 р.; 2) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку, проте витяг з реєстру операцій свідчить про переказ коштів від третьої особи ОСОБА_4.

28. Відповідач зазначив у касаційній скарзі, що у запереченні на адміністративний позов від 21 червня 2016 р. він надав суду належні докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

31. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду визначаються Законом № 4452-VI.

32. Згідно частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

33. Статтею 27 Закону № 4452 регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

При цьому, у відповідності до частини 6 цієї статті, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.

34. Згідно частини 5 ст. 27 Закону № 4452, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

35. У відповідності до п.п.3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку..

36. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

37. Згідно п.п.2, 4 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

38. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

39. За змістом частини 1 статті 35 Закону № 4452-VI здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

40. Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

41. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

42. Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

43. За змістом частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

44. Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

В силу вимог частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

45. Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції до 12 серпня 2015 року, до набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

46. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII частину третю статті 38 Закону України № 4452-VI доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства».

47. Доказів того, що постанова Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка є банківською таємницею, доведена до відома населення, в тому числі і до позивача, у порядку, встановленому законом, відповідачем надано не було.

Так, ПАТ "Дельта Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року, тоді як депозитний договір з позивачем був укладений 12 лютого 2015 року, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону № 4452-VI правочин уже має бути вчинений неплатоспроможним банком.

Окрім того, постанова Правління Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для Національного банку України.

48. Відповідачем не наведено, а судами не встановлено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу від 12 лютого 2015 року №001-22551-120215, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта банк". Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів.

Така ж правова позиція зі спірного питання вже була висловлена колегією суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалах від 21 січня 2016 року у справі № К/800/35721/15 та від 02 лютого 2016 року у справі № К/800/30158/15.

Неправомірна бездіяльність Відповідача призвела до того, що Позивач був позбавлений власності, а саме, права на 200000 грн., які було передані банку відповідно до договору банківського вкладу №001-22551-120215 від 12 лютого 2015 року.

49. Суд зазначає, що на Позивача у цій справі поширюється конституційний принцип «для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом», який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосовуючи статтю 38 Закону 4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

50. Крім того, колегія суддів враховує, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції "Дельта банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, Позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував у чому така перевага полягала. Відповідачем визнано, що не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч.3 ст. 38 Закону №4452.

51. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

52. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Також постановами Верховного Суду від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі № 804/6992/15.

53. Спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з'явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договір договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №001-22551-120215 між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк, має ознаки нікчемності, як такий, що порушує публічний порядок.

54. Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб'єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов'язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

55. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у пункті 2.1 Рішення від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

56. Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, так як гарантований конституційний принцип непорушності (приватної власності) полягає в неприпустимості свавільного втручання в це право суб'єктів приватного та публічного права, у тому числі й держави. Фізична особа (вкладник) є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності, в силу статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України, є непорушним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів апеляційної інстанції про те, що Відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США №001-22551-120215 між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк, нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.

57. Суд виходить з того, що забезпечення відшкодування фізичним особам банківських вкладів, зокрема, шляхом задоволення позову про визнання бездіяльності уповноваженою особою Фонду протиправною та зобов'язання її вчинити певні дії дозволяє досягнути мети системи гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

58. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців