Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.10.2018 року у справі №804/903/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2018 року

Київ

справа №804/903/16

адміністративне провадження №К/9901/10088/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року (суддя Барановський Р.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (судді: Баранник Н.П. (головуючий), Суховаров А.В., Щербак А.А.) у справі № 804/903/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського " (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2015/20084 від 18.08.2015, а також визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600443/1 від 18.08.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ч. 2 ст. 53 Митним кодексом України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення - за ціною договору. Позивач стверджує, що подані ним разом з митною декларацією для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження контролюючого органу не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2015/20084 від 18.08.2015 та рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2015/600443/1 від 18.08.2015 прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган мав обґрунтовані сумніви відносно правильного визначення позивачем митної вартості товарів, які не були спростовані Товариством шляхом надання додаткових витребуваних контролюючим органом документів, а тому відповідач обґрунтовано здійснив коригування митної вартості товарів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2015 між позивачем (покупець) та ТОВ "Русская горно-металлургическая компания" (РФ) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу № 15-0835-12.

Згідно з умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняти та своєчасно оплатити товар, найменування, кількість, вартість, умови та строки поставки якого визначаються даним контрактом, додатками (специфікаціями) та додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною даного договору. Відповідно до положень зовнішньоекономічного контракту залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе.

Згідно Додатку №8 від 30.07.2015 року до контракту продавець постачає, а покупець приймає та оплачує товар залізорудний концентрат. Базова ціна даного товару визначається на рівні 2258,64 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 25,04 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції. Умови поставки: СРТ- станція Дніпродзержинськ, Придніпровської залізниці, Україна (Інкотермс - 2010).

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару позивачем до Дніпропетровської митниці ДФС було подано митну декларацію №110010000/2015/021893. Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору на рівні 2,8775 рублів РФ/кг.

Разом з декларацією митному органу було надано пакет товаросупровідних та комерційних документів: зовнішньоекономічний контракт від 29.04.2015 № 15-0835-12, додаток №8 від 30.07.2015 до зовнішньоекономічного контракту № 15-0835-12, рахунки-фактури №БЕЛ00193 від 09.08.2015 та №БЕЛ00195 від 10.08.2015, рахунки-фактури б/н від 09.08.2015 та від 10.08.2015, сертифікати про походження товару форми СТ-1 №RUUA 5086001013, №RUUA 5086001014, сертифікати якості №124, №125.

За результатами розгляду поданої митної декларації сформовано профілі ризику: « 105-2 «Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості. Звернути увагу на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. Витребувати у декларанта заявлені у гр. 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів».

Контролюючий орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості, з огляду на те, що:

- позивачем не було надано договору із третіми особами, що пов'язаний з контрактом про поставку товарів, оскільки товар імпортовано за непрямим контрактом, укладеним не з виробником оцінюваного товару, а з посередником ТОВ«Русская горно-металлургическая компания», відправником товару значиться ВАТ «Стойленский ГОК»;

- відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fе, базова ціна залізорудного концентрату визначається на рівні 2258,64 руб.РФ/т при вмісті Fе 66%. В залежності від збільшення або зменшення фактичного вмісту Fе, надбавка або знижка до базової ціни складає 25,04 руб.РФ/т за 1% Fе долі в пропорції.

Позивачем до документів митного оформлення надано рахунки-фактури: від 09.08.2015 № БЕЛ00193 - вартість 2281,18 руб.РФ/т, вміст Fе 66,9 % відповідно до сертифікату якості від 09.08.2015 № 124; від 10.08.2015 № БЕЛ00195 - вартість 2273,66 руб.РФ/т, вміст Fе 66,6 % відповідно до сертифікату якості від 10.08.2015 № 125.

Рахунки виробника містять посилання на сертифікати якості для можливості ідентифікації партії товару за вмістом Fe. Вміст Fe за сертифікатами якості не відповідає базовому, однак не зважаючи на підвищений або занижений вміст Fe за рахунками виробника вартість товару оцінено однаково.

- рахунки - фактури від виробника товару - ВАТ «Стройленский ГОК», виставлені в рамках контракту №15-04-29, додатку від 29.07.2015 року №8, згідно з якими вартість товару визначена в єдиному розмірі, а саме: 1450,00 руб.РФ/т. Контракт № 15-04-29, та додаток №8 від 29.07.2015 до митного оформлення позивачем не надано.

- сертифікати якості та рахунки-фактури ідентифікуються між собою лише за вагою товару.

- вказані вище рахунки-фактури виставлені ТОВ «Русская горно-металлургическая компания» в рамках зовнішньоекономічного контракту від 29.04.2015 № 15-0835-12 на умовах поставки СРТ Дніпродзержинськ.

Зазначені умови поставки передбачають несення продавцем витрат доставки товару до місця призначення на кордоні України.

Декларантом не надано документи, що транспортної складової з метою проведення перевірки числового значення заявленої митної вартості.

- рахунки контрактоутримувача, і рахунки виробника не містять жодних печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.

- відповідно до копії декларації країни експорту №10101100/300715/0000858 від 31.07.2015 року вартість оцінюваного товару на умовах СРТ Дніпродзержинськ складає 2016,59 руб.РФ/т, що не відповідає ні рахункам виробника, ні рахункам контрактоутримувача.

Контролюючим органом відповідно до положень Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та у зв'язку з виявленими розбіжностями Товариство було зобов'язано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом №062Д/2127 від 18.08.2015 Товариство проінформувало контролюючий орган про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу в термін, визначений пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно пункту 8 статті 55 вказаного Кодексу.

Дніпропетровська митниця карткою 110010000/2015/20084 від 18.08.2015 відмовила позивачу у митному оформленні товару за митною декларацією № 110010000/2015/600443/1 від 18.08.2015 у зв'язку з наявністю суттєвих розбіжностей та невідповідностей в наданих документах, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості та прийняла рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом 2-ґ.

При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних митним органом додаткових документів.

Декларант позивача скористався своїм правом, товар був випущений у вільний обіг за МД № 110010000/2015/022018 від 27.08.2015.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, на думку Товариства при митному оформленні товару та під час консультацій з митним органом були наданні документи, які містять відомості про митну вартість товару, витрати на транспортування та/або навантаження, а всі зауваження контролюючого органу не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Також позивач вважає, що у митного органу не було жодних законних підстав визначати митну вартість за резервним методом, а не за ціною договору, що був заявлений позивачем.

Фактично касаційна скарга зводиться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи.

9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про правильність коригування митним органом митної вартості товарів за резервним методом, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем не було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.6. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.7. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.8. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.9. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.10. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.11. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.13. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.12. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.13. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, вимога відповідача про необхідність подання додаткових документів була зумовлена наявністю розбіжностей у документах, наданих декларантом для підтвердження митної вартості оцінюваного товару, відносно числових значень складових митної вартості товарів, зокрема залізорудний концентрат імпортується за ціною, що розраховується в залежності від вмісту Fe, проте надані рахунки - фактури (інвойси) не містять даних відносно вмісту Fe, такий вміст вказано в наданих сертифікатах якості, проте ідентифікувати рахунки-фактури з сертифікатами якості можливо лише за вагою товару. Також в наданих позивачем для підтвердження митної вартості товару рахунках виробника вартість товару визначена в єдиному розмірі - на рівні при різному вмісті Fe. З урахуванням вказаного, враховуючи що ціна товару, за умовами контракту, розраховується в залежності від вмісту Fe, зазначені невідповідності є суттєвими для обчислення ціни, у зв'язку з чим у контролюючого органу були наявні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а тому відповідач мав право витребувати у Товариства додаткові документи.

Також позивачем не було надано документів, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів. Листом Товариство повідомило митний орган про неможливість підтвердження транспортної складової територією України, та просив вважати фактурну вартість як митну. Суди попередніх інстанцій правильно не взяли до уваги доводи позивача про те, що залізничні накладні є документами, які підтверджують транспортну складову митної вартості товару, оскільки в графах 4, 20 залізничних накладних вказано, що платником по Російській залізниці є АТ «ПГК», по Укрзалізниці - ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні», проте жодних документів на підтвердження взаємовідносин між продавцем та АТ «ПГК» (яке зазначено у залізничній накладній платником по Російській залізниці) та ТОВ «Перша вантажна компанія в Україні» (яке зазначено у залізничній накладній платником по Укрзалізниці) до митного оформлення позивачем також не надано не було, що також дає підстави для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, зокрема врахування всіх складових такої вартості.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача.

22. З огляду на суперечність поданих декларантом документів у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин є підстави погодитися з висновком судів першої та першої інстанцій про те, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

23. Товариством з урахуванням частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), якими передбачено доведення стороною тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, не було надано до суду будь - яких, з витребовуваних контролюючим органом додаткових документів, які б підтвердили фактичну ціну придбаного товару.

24. У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів (причини незастосування вказано в рішенні про коригування митної вартості) при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано резервний метод.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 52, 53, 54, 57 Митного кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 804/903/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду