ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа № 815/1567/16

адміністративне провадження № К/9901/30797/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області (далі - Прокурор) на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів: Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.) у справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі - Міськрада) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі - департамент ДАБІ), Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Міськради з адміністративним позовом, у якому просив скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , яка зареєстрована 12.03.2013 Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 081130710341 (далі - Спірна декларація, Декларація).

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2017 року відмовив у задоволенні позову.

Прокурор не погодився із цим рішенням і подав апеляційну скаргу про його скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову.

14.06.2017 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції третя особа ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09.06.2017 по справі № 522/1823/16-ц, яким визнано за ним право власності за набувальною давністю на нежитлове підсобне приміщення підвального типу, загальною площею 48,65 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, пляж «Аркадія», 16/2.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2017 року задовольнив вказане клопотання та зупинив провадження у справі № 815/1567/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 522/1823/16-ц.

Прокурор не погодився із цим рішенням і подав касаційну скаргу про його скасування та направлення справи для продовження розгляду справи до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що фактично апеляційним судом ухвалено рішення про зупинення провадження у даній справі через наявність цивільної справи № 522/1823/16-ц, у якій ОСОБА_1 повторно подано аналогічний позов з вимогами про визнання права власності на спірне приміщення, щодо якого вже існує рішення у справі № 22-ц/785/1157/15, що набрало законної сили, і яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Міськради про визнання права власності за напувальною давність на спірне підсобне приміщення.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без змін.

Верховний Суд переглянув рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм процесуального права і дійшов висновку про таке.

Ухвалюючи рішення про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд даної справи неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 522/1823/16-ц, яким визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення підвального типу.

Верховний Суд не може погодитися із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на нижченаведене.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ця підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі та рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Як видно з матеріалів справи, Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому оспорює реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_1 , яка зареєстрована 12.03.2013 Інспекцією ДАБК в Одеській області за № ОД 081130710341, посилаючись на те, що Міськрада, як власник земельної ділянки та розташованого в ній нежитлового приміщення підвального типу, згоду на реконструкцію не надавала, тому Спірна декларація оформлена замовником об`єкта будівництва та зареєстрована департаментом ДАБІ із суттєвими порушеннями законодавства та має бути скасована.

Отже, спір у цій справі виник щодо правомірності реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, зареєстрованою у 2013 році.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, підставою для зупинення є те, що судовим рішенням в іншій справі, яке ще не набрало законної сили, встановлено що ОСОБА_1 має право власності за набувальною давністю на спірне нежитлове приміщення.

Колегія суддів Верховного Суду не може погодитися із тим, що за вказаних апеляційним судом обставин наявна об`єктивна неможливість розгляду справи, і зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Встановлення в іншій справі такої обставини, як те, що ОСОБА_1 у 2017 році набув право власності за набувальною давністю на спірне нежитлове приміщення, не впливає на вирішення питання правомірності дій департаменту ДАБІ щодо реєстрації Спірної декларації у 2013 році, що є предметом розгляду в цій справі.

Отже, докази покладені в основу судового рішення постановленого у цій справі є іншими ніж ті, що можуть бути встановлені у справі № 522/1823/16-ц.

Понад те, у матеріалах справи є рішення Апеляційного суду Одеської області від 26 травня 2015 року у справі № 22-ц/785/1157/15 (у Єдиному державному реєстрі судових рішень № 2/522/2974/14), яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси, яка діє в інтересах Одеської міської ради, про визнання права власності за набувальною давністю, відмовлено. Дане судове рішення набрало законної сили.

Додатковими аргументами того, що суд апеляційної інстанції помилково зупинив провадження у цій справі є те, що в своїй ухвалі він не навів жодного доказу, відсутність якого не дозволяє встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі. Більше того, оцінку зібраним у справі доказам вже надав суд першої інстанції, який ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 815/1567/16 до набрання законної сили судовим рішення у справі № 522/1823/16-ц.

Отже, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року підлягає скасуванню, а справа - направленню до цього ж суду для продовження розгляду.

Водночас, оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року апеляційне провадження поновлено та справу розглянуто по суті, за результатами якого рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову, не вбачається підстав для надіслання справи до апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець