Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2019 року

Київ

справа №820/1776/17

адміністративне провадження №К/9901/20845/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючого судді: Шевцової Н.В., суддів Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.) у справі № 820/1776/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), Атестаційної комісії № 23 Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив: скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №23 ГУ НП в Харківській області від 27 березня 2017 року, прийняте стосовно позивача; скасувати наказ ГУ НП в Харківській області від 11 квітня 2017 року № 219 о/с в частині звільнення позивача з посади слідчого Основ'янського відділення поліції Слобідського відділу поліції ГУ НП Харківської області та поновити його на вказаній посаді; зобов'язати ГУ НП в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ГУ НП в Харківській області просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі постанову суду першої інстанції як таку, що відповідає вимогам закону.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначає, що позивач надав згоду на проведення атестування щодо нього, тобто, він самостійно прийняв рішення про проходження атестування з метою в подальшому звернутися з рапортом до начальника про призначення на вищу вакантну посаду. Наполягає на тому, що відповідач не мав права відмовити позивачу у його намірі пройти атестацію, відтак, на думку скаржника, атестування позивача проведене в межах повноважень атестаційної комісії та у спосіб, передбачений законом.

Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду слідчого Основ'янського відділення поліції Слобідського відділу поліції ГУ НП Харківської області.

14 листопада 2016 року ГУ НП в Харківській області прийнято наказ №1174, відповідно до якого на підставі пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» вирішено провести атестування поліцейських ГУ НП в Харківській області та підпорядкованих підрозділів, які претендують на призначення на вищі посади, та створено Атестаційну комісію № 23.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 9 грудня 2016 року № 1271 затверджено персональний склад атестаційної комісії для проведення атестування поліцейських для визначення питань можливості призначення на вищу посаду.

Водночас, наказом ГУ НП в Харківській області від 13 грудня 2016 року № 1287 внесено зміни до наказів від 14 листопада 2016 року №1174, від 9 грудня 2016 року № 1271 та змінено мету атестації - визначення відповідності поліцейських займаним посадам, а також перспектив їх службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу; у пункті 1 наказу від 14 листопада 2016 року № 1174 виключено словосполучення «які претендують на вищі посади».

Згідно з рапортом від 28 лютого 2017 року, адресованим начальникові ГУ НП в Харківській області, позивач надав згоду на проведення атестації відповідно до пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

27 березня 2017 року за результатами атестування позивача атестаційною комісією зроблено висновок про його невідповідність займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції. Таке рішення атестаційної комісії обумовлене тим, що позивач продемонстрував низький рівень знань законодавства, функціональних обов'язків за посадою.

Наказом ГУ НП в Харківській області від 11 квітня 2017 року №219 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Підстава звільнення - висновок Атестаційної комісії № 23 від 27 березня 2017 року.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із законності звільнення позивача з огляду на поданий ним керівництву рапорт про надання згоди на проведення атестування. Також, суд урахував, що в ході співбесіди у позивача виявлено низький рівень знань законодавства та своїх функціональних обов'язків.

Приймаючи протилежне рішення та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції визнав, що проведення атестування щодо позивача було здійснене з порушенням вимог чинного законодавства, а прийнятий за наслідками атестації наказ про звільнення позивача не відповідає закону.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно зі статтею 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками. Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Тобто, проведення атестації поліцейського можливе лише з підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII, і така конкретна підстава має існувати на час призначення атестації поліцейського.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція № 1465), яка передбачає аналогічні підстави до проведення атестування, визначені у статті 57 Закону №580-VIII.

Згідно з пунктами 3, 9, 11, 15 Інструкції № 1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії. Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Як встановлено судами, відповідач, обґрунтовуючи правомірність проведення атестації щодо позивача, посилався на те, що 28 лютого 2017 року позивач звернувся до начальника ГУ НП в Харківській області з рапортом, в якому надав згоду на проведення його атестації відповідно до пункту 1 частини другої статті 57 Закону №580-VIII. Тобто, відповідач наполягав на тому, що атестування позивача відбулося за його згоди з метою його можливого подальшого призначення на вищу посаду. Такий висновок було підтримано і судом першої інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з відсутності доказів того, що позивачу пропонувалася інша (вища) посада в ГУ НП в Харківській області чи інших підрозділах поліції. Рапорт, поданий позивачем 28 лютого 2017 року, містить лише згоду позивача на проведення атестування щодо нього, проте не містить конкретної вищої посади, на яку позивач виявив бажання перейти, чи яка була вакантною в управлінні. Більш того, згідно з атестаційним листом позивача, його прямий керівник дійшов висновку, що позивач відповідає займаній посаді, і про перспективи його подальшого переміщення на вищі посади у вказаному листі не йшлося.

Посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 надав згоду на проведення щодо нього атестації не може бути підставою для відмови у позові, оскільки кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відмова від права на звернення до суду за судовим захистом є недійсною.

Крім того, внаслідок внесення змін до наказів ГУ НП в Харківській області від 14 листопада 2016 року №1174 та від 9 грудня 2016 року № 1271, було змінено раніше визначену мету атестації, а саме: визначення перспектив службової кар'єри поліцейських при призначенні на вищу посаду. Тобто, проведена стосовно позивача атестація не стосувалася його можливого призначення на вищу посаду. Суд першої інстанції цьому правової оцінки не надав.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано доказів того, що на час проведення атестації позивача вирішувалось питання його призначення на вищу посаду, а встановлення відповідності поліцейського займаній посаді має відбуватися виключно за наявності умов, визначених законом, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що атестація стосовно позивача була ініційована безпідставно.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про протиправність звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, необхідність його поновлення на відповідній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив :

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець