ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

Київ

справа №805/177/17-а

адміністративне провадження №К/9901/36732/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №805/177/17-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року (головуючий суддя - Тарасенко І. М. ) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року (колегія суддів у складі головуючої судді - Ястребової Л. В., cуддів: Компанієць І. Д., Сухарька М. Г. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, в якому просила зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області надати наказ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається ОСОБА_1 безоплатно у власність кадастровий № 1422484400:05:000:0174 площею 1,5527 га, пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населених пунктів".

2. Позовна заява мотивована тим, що з метою задоволення потреб особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму, 16 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність Позивача площею 2,0000 га.

28 січня 2016 року на підставі наказу № 17-СГ ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населеного пункту.

На виконання вищезазначеного наказу № 17-СГ, Позивачем був замовлений та виготовлений проект землеустрою, агрохімічний паспорт земельної ділянки. Також за заявою ОСОБА_1 була проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 1,5527 га, якій був присвоєний кадастровий номер 1422484400:05:000:0174.

30 серпня 2016 року позивач отримала лист - відмову від Головного управління Дергеокадастру у Донецькій області № Б-3738/0-2319/6-16, у якому вказано, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним Кодексом України, провадиться один раз по кожному виду використання. Згідно інформаційної довідки Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі Донецької області від 06.07.2016 року № 194/01029 за ОСОБА_2 вже обліковується земельна ділянка площею 0,4473 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДН від 10.06.1996 року. Відповідно, право позивачки на отримання земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства вже реалізоване, а тому відсутні підстави для передачі земельної ділянки безоплатно ОСОБА_1 у власність з дотриманням вимог діючого законодавства.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року вказаний адміністративний позов задоволено та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області видати наказ "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається ОСОБА_1 безоплатно у власність кадастровий номер 1422484400:05:000:174 площею 1,5527 га, пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населених пунктів".

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що аналіз встановлених по справі обставин вказує на відсутність підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 безоплатно у власність.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року суд вирішив змінити абзац другий резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року по справі №805/177/17-а, виклавши його в наступній редакції: "зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 жовтня 2016 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається ОСОБА_1 безоплатно у власність кадастровий № 1422484400:05:000:0174 площею 1,5527 га, пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населених пунктів". В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі № 805/177/17-а - залишити без змін.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України. Відповідно, у даному випадку ефективним захистом прав та законних інтересів позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути його клопотання від 21 жовтня 2016 року про затвердження розробленого проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність з урахуванням встановлених судом обставин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що судами не була врахована винна поведінка позивача, оскільки позивач приховала ту обставину, що нею уже було реалізоване право на отримання безкоштовно у власність земельної ділянки. На думку касатора, у позивача відсутні будь-які права на бажану земельну ділянку, а надання дозволу на розроблення документації із землеустрою не надає права власності. Касатор також вказує, що земельна ділянка, у разі існування у позивача земельної ділянки під особисте підсобне господарство, може бути збільшена лише у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 жовтня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2019 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12.16 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,000 (га) ріллі/ багаторічних насаджень /сіножатей/ пасовищ/ перелогів/ інших земельних угідь (згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, на території Новоартемівської сільської/селищної/міської ради Костянтинівського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства. (а. с. 16).

13. Наказом Начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області 28 січня 2016 року № 17-СГ позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2,0000 га пасовищ із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, для ведення особистого селянського господарства на території Новоартемівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населених пунктів. Зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити розробку та погодження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та подати погоджений проект землеустрою до Голови Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. (а. с. 17).

14.30 серпня 2016 року відповідач листом № Б-3738/0-2318/6-16 відмовив позивачу у прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність з посиланням на те, що відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, провадиться один раз по кожному виду використання, а згідно інформаційної довідки Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі Донецької області від 06.07.2016 № 194/01-29 за позивачем обліковується земельна ділянка площею 0,4473 га на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДН від 10.06.1996 року. (а. с. 51).

15.21.10.2016 року позивач звернулась із листом до Начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, у якому просила повторно розглянути клопотання щодо затвердження розробленого та погодженого за встановленим порядком проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка надається позивачу у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення (запас) державної власності на території Новоартемівської сільської ради Костнятинівського району Донецької області за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку кадастровий номер undefined площею 1,5527 га пасовищ з цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства на території Костянтинівського району Новоартемівської сільської ради за межами населених пунктів з метою використання даної земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. (а. с. 52).

16.15 листопада 2016 року, листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № Б-4763/0-3038/6-16 позивача повідомлено, що порушене у вищевказаному клопотанні питання вже розглядалося Головним управлінням у серпні 2016 року, за результатами якого була надана відповідь відповідно до вимог чинного законодавства. Отже проект землеустрою повертається.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

19. Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.

20. За змістом ЗК України, проводиться один раз за кожним видом використання.

21. Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

У частині 6 статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 року №742-IV визначено, що громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 56 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має у власності земельну ділянку площею 0,6973 га в межах згідно з планом, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,4473 га для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії ДН від 10.06.1996, виданого на підставі рішення Новоартемівської сільської ради від 15.12.1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 28 (а. с.55).

За інформацією Управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі Донецької області за позивачем обліковується земельна ділянка 0,4473 га.

22. Суди першої та апеляційної інстанції з цього приводу обґрунтовано звернули увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховний Суд України від
24.06.2015 року по справі № 6-228цс14, у якій Суд надавав оцінку співвідношенню понять "особисте підсобне господарство" та "особисте селянське господарство" та дійшов висновку, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га відповідно до приписів Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним статтею 118 ЗК України.

Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Судами встановлено, що площа земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, яка перебуває у власності позивача, не перевищує норму безоплатної передачі земельних ділянок громадянам 2,0 га, а тому колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанцій, що позивач має право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно, доводи касатора про те, що позивач уже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, отримавши у власність 0,4473 га для ведення особистого підсобного господарства, є необґрунтованими.

Вищезазначене також спростовує доводи касатора про те, що земельна ділянка, у разі існування у позивача земельної ділянки під особисте підсобне господарство, може бути збільшено лише у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

23. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-IV, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають ряд необхідних елементів, серед яких останнім у виключному переліку, встановленому частиною 3 вказаної статті, є матеріали погодження проекту землеустрою.

Частиною 8 ст. 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому Частиною 8 ст. 118 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом частин 4, 5, 6 статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Таким чином, розглядаючи питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний суб'єкт владних повноважень може прийняти одне з двох рішень: погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі відповідності його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою чи містобудівній документації, або відмовити у погодженні, проте, лише у разі невідповідності проекту наведеним вимогам.

24. Судами встановлено, що відповідач листом від 30.08.2016 року за № Б-3738/0-2318/6-16 відмовив позивачу у прийнятті рішення про передачу земельної ділянки у власність з посиланням на ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України.

Разом з тим, як правильно зазначили суди, така відмова не відповідає нормам ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Частиною 9 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених Частиною 9 ст. 118 Земельного Кодексу України, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України,

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги у цій справі мають бути задоволені шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 21 жовтня 2016 року про затвердження розробленого проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність з урахуванням висновків суду у цій справі.

25. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

27. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

28. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області - залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року по справі № 805/177/17-а - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій