Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2019 року у справі №2040/5681/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року

Київ

справа № 2040/5681/18

провадження № К/9901/8496/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України, за участю третьої особи - Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката Чумака Романа Васильовича - представника ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду, ухвалене 31 жовтня 2018 року у складі головуючого судді - Волошина Д. А., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: головуючої судді - Тацій Л. В., суддів: Григорова А. М., Подобайло З. Г.

І. Суть спору

1. У липні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Державної міграційної служби України, за участю третьої особи - Управління Служби безпеки України в Харківській області в якому просив:

1.1. визнати протиправним висновок Державної міграційної служби України від 16 травня 2018 року про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1;

1.2. зобов'язати Державну міграційну службу України поновити провадження за клопотанням "Про прийняття до громадянства України" громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 оформлене заявою "Про прийняття до громадянства України";

1.3. зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області поновити провадження за клопотанням "Про прийняття до громадянства України" громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 оформлене заявою "Про прийняття до громадянства України";

1.4. зобов'язати Державну міграційну службу України повторно розглянути клопотання "Про прийняття до громадянства України" громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 оформлене заявою "Про прийняття до громадянства України" з урахуванням висновків суду;

1.5. зобов'язати Головне управлінням державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути клопотання "Про прийняття до громадянства України" громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 оформлене заявою "Про прийняття до громадянства України" з урахуванням висновків суду.

2. В мотивування позову зазначає, що він перебуваючи у зареєстрованому шлюбі із громадянкою України понад два роки та маючи право на постійне проживання в Україні звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області для отримання громадянства України, проте, листом від 29 березня 2018 року Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повідомило позивача, що рішенням ГУ ДМС України в Харківській області припинено провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 відповідно до статті 9 Закону України "Про громадянство України" у зв'язку з тим, що існують заперечення з боку компетентних органів.

2.1. Висновком Державної міграційної служби України від 16 травня 2018 року припинено провадження за заявою ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України.

2.2. Позивач із зазначеним висновком не погоджується, вважає його незаконним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

3. Представник відповідачів - Державної міграційної служби України та Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області проти позову заперечував з тих підстав, що 26 березня 2018 року за результатами проведеної перевірки ГВКР УСБУ в Харківській області заперечило щодо прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1.

3.1. Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області, 28 березня 2018 року складено висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про прийняття до громадянства України. Таким чином, відповідачі діяли виключно відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

4. Представник третьої особи, Управління Служби безпеки України в Харківській області, проти позову заперечував, згідно наданих заперечень пояснив, що УСБУ в Харківській області було отримано від органів міграційної служби подані позивачем документи для прийняття громадянства та здійснено відповідну перевірку.

4.1. В ході виконання покладених на органи СБУ завдань, співробітниками Управління було виявлено відсутність законних джерел існування на території України громадянина ФР Нігерії ОСОБА_1, не володіння ним державною мовою та не розуміння її в обсязі, достатньому для спілкування, а також, встановлено факт подання неправдивих відомостей в заяві про набуття громадянства щодо місця проживання позивача.

4.2. Таким чином, в ході здійснення перевірки співробітниками Управління було виявлено невиконання позивачем умов прийняття до громадянства України, передбачених пунктами 5, 6 частини 2 статті 9 Закону України "Про громадянство".

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

5. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 31 жовтня 2018 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовив повністю.

6. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що Державна міграційна служба України при розгляді заяви позивача та прийнятті оскаржуваного висновку від 16 травня 2018 року про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про імміграцію" та Законом України "Про громадянство України", з дотриманням вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому оскаржуваний висновок є таким, що прийнятий в межах чинного законодавства України, а отже не підлягає скасуванню.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Представник позивача подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

7.1. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі наполягає на тому, що Управлінням СБУ в Харківській області не було доведено обставин, на які вони посилаються, оскільки безпідставно взято до уваги пояснення громадянки ОСОБА_2

7.2. Окрім того, зазначив, що висновок Управління СБУ в Харківській області щодо відсутності законних джерел існування позивача в Україні грунтується на даних моніторінгу службою його банківських рахунків, але без урахування того, що позивач працевлаштований з 05 липня 2017 року, має постійну роботу та отримує заробітну плату.

7.3. Також касатор зазначає, що органи СБУ не уповноважені здійснювати перевірку умов прийняття до громадянства осіб, а відповідно до положень статті 9 Закону України "Про громадянство України" перевіряє лише наявність підстав, за яких особи не приймаються до громадянства України.

8. У скарзі представник позивача просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

9. Представники ГУ ДМС України в Харківській області та СБУ надали заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на безпідставність та необгрунтованість останньої, просять скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. ОСОБА_1, громадянин Федеративної Республіки Нігерії, 14 грудня 2017 року звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із заявою про прийняття до громадянства України відповідно до статті 9 Закону України "Про громадянство України", як особа, що перебуває у шлюбі з громадянкою України понад два роки.

11. Листом від 29 березня 2018 року №6301.6.2-5977/63.3-18 ГУ ДМС України в Харківський області повідомило позивача, що рішенням ГУ ДМС України в Харківський області припинено провадження щодо прийняття до громадянства України відповідно до статті 9 Закону України "Про громадянства України" у зв'язку з тим, що існують заперечення з боку компетентних органів щодо прийняття ОСОБА_1 до громадянства України.

12. Представником позивача 28 березня 2018 року у зв'язку з наданням правової допомоги громадянину Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 надіслано до Управління Служби безпеки України в Харківський області адвокатський запит № 28/03/2018-1 від 28.03.2018, яким просив: вказати, коли до Управління СБУ в Харківській області надійшли для перевірки документи щодо прийняття до громадянства позивача; надати інформацію, чи були розглянуті Управлінням СБУ в Харківській області документи щодо прийняття до громадянства позивача і чи була направлена відповідь до Державної міграційної служби України; якщо документи щодо прийняття до громадянства позивача не були розглянуті УСБУ в Харківській області, вказати причину.

13. На вказаний адвокатський запит позивач отримав відповідь від 03 квітня 2018 року №70/2-4-236/7 в якій Управління Служби безпеки України в Харківський області повідомило позивача, що Управлінням розглянуто надіслані документи, подані для прийняття громадянства України позивача, за результатами розгляду повідомлено ГУ ДМС України в Харківській області.

14. Листом від 20 квітня 2018 року №6301.6.2 ГУ ДМС України в Харківський області на адвокатський запит від 12 квітня 2018 року №12/04/18-4 повідомило позивача, що проведеною перевіркою встановлено, що 26 березня 2018 року до ГУДМС України в Харківській області надійшла відповідь від УСБУ в Харківській області про результати перевіри розгляду документів щодо прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1.

14.1.29 березня 2018 року за вихідним №6301.6.2-6014/63.3-18 матеріали справи про оформлення прийняття до громадянства України позивача були направлені до ДМС України для прийняття рішення. Надати копію відповіді Управління СБУ в Харківській області про результати перевірки розгляду документів не є можливим.

Додатково зазначено, що відповідь УСБУ в Харківській області є внутрівідомчою службовою кореспонденцією та є інформацією для службового користування.

14.2. Листом від 20 квітня 2018 року №70/2-4-282/7 ГУ ДМС України в Харківський області додатково повідомило представника позивача, що запитувана копія рішення УСБУ в Харківській області відсутня, оскільки чинним законодавством не передбачено складання зазначеного документу.

15. Державна міграційна служба України листом від 16 травня 2018 року надала відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідно до якого повідомила, що за результатами розгляду матеріалів справи виявлені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається (ГВКР УСБУ в Харківській області заперечує щодо прийняття ОСОБА_1 до громадянства України).

16. Також відповідач листом від 01 червня 2018 року повідомив адвоката позивача про розгляд матеріалів справи щодо прийняття ОСОБА_1 до громадянства України, за результатами якого, з урахуванням заперечень з боку ГВКР УСБУ в Харківській області щодо прийняття позивача до громадянства, затверджено висновок про припинення провадження за заявою ОСОБА_1 про прийняття до громадянства України.

17. ДМС України 18 травня 2018 року листом №6.4-5316/6-18 затверджений висновок разом з матеріалами справи надіслано до ГУ ДМС України в Харківській області.

18. Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області на адвокатський запит від 20 червня 2018 року №20/06/1-1 повідомлено представника позивача, що згідно з отриманим повідомленням СБУ в Харківській області стосовно прийняття позивача до громадянства України є заперечення, вищезазначений документ становить внутрішньовідомчу службову кореспонденцію та є інформацією для службового користування.

18.1. Разом з вказаною відповіддю надіслано належним чином завірену копію повідомлення та копію затвердженого висновку про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1.

19. Не погоджуючись з правомірністю прийняття висновку Державної міграційної служби України від 16 травня 2018 року про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

20. Отже, судами становлено що фактичною підставою надання заперечень Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо прийняття до громадянства громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 слугували встановлені в ході перевірки обставини відсутності законних джерел існування на території України громадянина ФР Нігерії ОСОБА_1, а також факт подання неправдивих відомостей в заяві про набуття громадянства щодо місця проживання позивача.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

22. За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Положеннями Закону України "Про громадянство України" визначається правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

26. Відповідно до статті 6 Закону України "Про громадянство України", громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

27. Статтею 9 Закону України "Про громадянство України" визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

27.1. Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);

3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті.

Дворічний термін перебування у шлюбі з громадянином України не застосовується до іноземців і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про імміграцію".

4) отримання дозволу на імміграцію;

5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування.

Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

27.2. До громадянства України не приймається особа, яка:

1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;

3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.

28. Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 затверджено "Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень" (далі - Порядок № 215).

28.1. Даний Порядок № 215 визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

29. Пунктом 101 Порядку № 215 визначено, що управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого подано документи щодо прийняття особи до громадянства України або виходу неповнолітньої особи з громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

29.1. Подані заявником належно оформлені документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.

30. Відповідно до пункту 102 Порядку № 215 Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, до якого подано документи, перевіряє: відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України; підтвердження документами виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України; відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається.

31. Головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі надсилає подані документи до органів Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України, які у межах своєї компетенції перевіряють (у тому числі в банках даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу) відсутність підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається. Про результати перевірки органи Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України повідомляють головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі не пізніш як у двомісячний строк з дня одержання документів.

32. Положеннями абзацу 5 статті 102 Порядку № 215 передбачено, якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також будуть виявлені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід із громадянства України не допускається, головне управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі готує висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника.

32.1. Таким чином, органи міграційної служби наділені повноваженнями направляти подані документи про оформлення набуття громадянства до органів СБУ, МВС.

32.2. В свою чергу, органи СБУ, МВС, у межах своєї компетенції, здійснюють перевірку отриманих документів та про результати такої перевірки повідомляють органи міграційної служби. В подальшому органи ДМС аналізують отримані дані від органів СБУ та МВС України та у разі встановлення підстав за яких прийняття до громадянства не допускається, готують висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника.

33. Статтею 6 Конституції України встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

34. Статтею 22 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що Президент України:

1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і Статтею 22 Закону України "Про громадянство України" про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;

2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

35. Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 20 серпня 2014 року № 360, Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування.

VI. Позиція Верховного Суду

36. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд на підставі встановлених у цій справі обставин справи та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин виходить з наступного.

37. Відповідно до абз. 6 пункту 103 Порядку № 215 провадження за заявою про прийняття до громадянства припиняється Державною міграційною службою України, якщо подані заявником документи не підтверджують виконання умов прийняття до громадянства України або виходу з громадянства України, а також будуть виявлені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України або вихід з громадянства України не допускається.

37.1. Щодо припинення провадження за заявою ОСОБА_1 було складено висновок про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України від 16 травня 2018 року, що затверджений головою Державної міграційної служби України.

38. З аналізу зазначеного положення випливає, що цей висновок може бути складений у тому випадку, коли Державна міграційна служба України виявить передбачені абз. 6 пункту 103 Порядку № 215 умови і підстави. Отже, напис ГВКР СБУ в Харківській області "заперечуємо" не може сам по собі бути підставою для припинення провадження.

39. Оскільки рішення про припинення провадження приймає Державна міграційна служба України, то нею мають бути встановлені наявність умов і підстав, на яких грунтується цей висновок. Державна міграційна служба України має діяти в межах і в порядку, що передбачені законодавством, тому, якщо відомості, що надані Управлінням СБУ в Харківській області не містять підстав, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається, то ДМС України не може припиняти провадження за заявою про прийняття до громадянства.

40. Статтею 9 Закону України "Про громадянство України" визначено чіткий перелік осіб, які до громадянства України не приймаються.

41. Як встановлено судами фактичною підставою надання заперечень Управління Служби безпеки України в Харківській області щодо прийняття до громадянства громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 слугували встановлені в ході перевірки обставини відсутності законних джерел існування на території України громадянина ФР Нігерії ОСОБА_1, а також факт подання неправдивих відомостей в заяві про набуття громадянства щодо місця проживання позивача.

42. Водночас в матеріалах справи наявні довідки про працевлаштування позивача, що спростовують вищезазначене, однак ці обставини не були належним чином дослідження та перевірені судами попередніх інстанцій.

43. Окрім того, поверхнево надано оцінку і обставинам щодо фактичного місця проживання позивача, оскільки висновок щодо неправдивих відомостей в заяві про місце проживання заявника грунтується фактично лише на поясненнях свідка які були надані нею безпосередньо представникам СБУ, однак остання не була допитана судами попередніх інстанцій, хоча таке клопотання було заявлене позивачем та його представником.

43.1. Будь-які інші докази щодо місця проживання позивача в матеріалах справи відсутні.

43.2. Державна міграційна служба України при прийнятті рішення про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 питання щодо місця проживання позивача також не перевіряла.

44. В кожному конкретному випадку під час вирішення питання щодо прийняття іноземця до громадянства України Президент України, а також інші уповноважені суб'єкти владних повноважень, які готують Президенту України відповідні пропозиції, всесторонньо оцінюють особу, яка звернулась за отриманням громадянства із заявою разом з доданими до неї матеріалами, та, беручи до увагу різні фактори, що характеризують цю особу, вказують на мотиви цієї особи щодо прагнення стати громадянином України, реальні обставини, що можливо вплинуло на таке рішення особи.

45. Таким чином, при розгляді питання про прийняття іноземця до українського громадянства, суб'єкту владних повноважень необхідно з'ясувати чи дійсно ця особа прагне отримати громадянство України для реалізації своїх життєвих інтересів у правовому зв'язку з державою чи лише завдяки отриманню українського громадянства уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів в державі, громадянином якої вона є на момент звернення. У зв'язку з чим адміністративним органам, до яких віднесено розгляд та вирішення питань про прийняття до громадянства України необхідно з'ясувати чи не перебуває відповідна особа під слідством чи судом на території держави, громадянином якої вона є на момент звернення із заявою про прийняття до українського громадянства.

46. З урахуванням наведеного, Верховний Суд вважає рішення судів попередніх інстанцій щодо правомірності висновку від 16 травня 2018 року про припинення провадження за заявою про прийняття до громадянства України громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_1 передчасними та такими, що постановлений без належного дослідження усіх обставин справи.

47. Так, з огляду на приписи статті 159 та статті 242 КАС України в редакціях, які діяли на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

48. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

49. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

50. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

51. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

52. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини 2 статті 2 КАС України та з урахуванням установленого частини 2 статті 2 КАС України принципу верховенства права.

VII. Судові витрати

53. Оскільки адміністративна справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 3, 139, 260, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу адвоката Чумака Романа Васильовича - представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від12 лютого 2019 року у справі № 2040/5681/18 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. А. Губська