Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.04.2019 року у справі №826/8970/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2019 року

Київ

справа №826/8970/16

адміністративне провадження №К/9901/43231/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці ДФС

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року (суддя Вєкуа Н.Г.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді - Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.)

у справі № 826/8970/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кребс Фід»

до Львівської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кребс Фід» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 28 квітня 2016 року № КТ-209000014-0094-2016.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що оскаржуване рішення про визначення коду товару прийнято відповідачем протиправно, оскільки останнім не проаналізовано відповідність хімічного складу товару та сфери застосування його опису згідно з поясненнями до УКТ ЗЕД.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 26 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці ДФС про визначення коду товару від 28 квітня 2016 року № КТ-209000014-0094-2016.

Судові рішення мотивовані тим, що спірне рішення про визначення коду товару прийнято митним органом протиправно, оскільки опис товару в повній мірі відповідає опису коду УКТ ЗЕД 2309 90 96 10, а тому позивач обґрунтовано вказав саме цей код при здійсненні митного оформлення такого товару.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Львівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що ним правомірно класифіковано імпортований позивачем товар у товарній підкатегорії 2309 90 96 90 згідно з УКТ ЗЕД як мінеральна суміш, яка не є преміксом.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Товариство вважає судові рішення законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просило відмовити.

21 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 21 березня 2016 року на підставі укладеного між позивачем та компанією «DSM Nutritional Products Sp. Z o.o.» (Республіка Польща) зовнішньоекономічного контракту від 09 березня 2016 року №UA-001-2016, здійснено поставку товарів відповідно до специфікацій від 11 березня 2016 року № 1, від 14 березня 2016 року № 2 та рахунка-фактури (інвойсу) від 21 березня 2016 року № 6531076660.

24 березня 2016 року з метою здійснення митного оформлення імпортованого товару Товариство подало до Львівської митниці ДФС митну декларацію №209120000/2016/812403 на товар № 1 - № 3, у тому числі: товар № 1 «Продукти, що використовуються для годівлі тварин, без вмісту крохмалю, в паперових мішка по 25 кг: Pigs Grower 0,075% premix / Пігс Гровер 0,075% премікс; Rovimix Broiler 0,06% Mineral Blend / Ровімікс для бройлерів 0,06 % мінеральна суміш; Premix 0,5 % broilers starter / Премікс 0,5% бройлери старт; Rowimix for layers mineral premix 0,1% / Ровімікс для несучки. Мінеральний премікс 0,1%; Premix 0,5% parents Replacement / Премікс 0,5% батьки молодняк, багатокомпонентна суміш, у вигляді порошку для внесення в комбікорм для курчат-бройлерів у розрахунку від 0.6 до 5 кг./т, яка містить у своєму складі вітаміни, мікро та мікроелементи, антиоксиданти, наповнювач (крейду), з вмістом хлориду холіну; без вмісту цукрози, жиру, глюкози, крохмалю, білків чи амінокислот» - за кодом товару згідно УКТЗЕД 2309 90 96 10.

Разом з митною декларацією для митного оформлення товару позивачем надані: копія контракту від 09 березня 2016 року № UA-001-2016, відповідні специфікації до договору щодо поставок, міжнародна товарно-транспортна накладна від 23 березня 2016 року № 360548, рахунок-фактура (інвойс) від 21 березня 2016 року №6531076660, договір транспортно-експедиторського обслуговування вантажів від 30 січня 2015 року № 30012015, рахунок-фактура від 22 березня 2016 року № AL-000354, документи, що підтверджують якість та склад товар, зокрема: сертифікат країни походження № PL/MF/AK 0169034, ветеринарний сертифікат країни походження товару № PL1438003, реєстраційне посвідчення на товар від 18 грудня 2013 року AA-04869-04-13 з додатками №1 та №2, експертний висновок Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок від 16 грудня 2013 року № 4950-К/06, картку продукту товару від виробника, картку характеристики товару від виробника, рецептуру товару, сертифікат якості товару, копію митної декларації країни відправлення від 20 березня 2016 року №15PL445010Е0514622.

Під час здійснення митного оформлення товару у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення коду товару № 1 - Rovimix Broiler 0,065 Mineral Blend / Ровімікс для бройлерів 0,06% мінеральна суміш, у зв'язку з чим здійснено лабораторне дослідження.

За результатами проведення лабораторних досліджень відібраних зразків імпортованого товару, Львівське управління з питань експертизи та досліджень склало висновок від 07 квітня 2016 року № 142008600-0094, в якому зазначено, що у складі зразка з назвою «Продукти, що використовуються для годівлі тварин Rovimix Broiler 0,06% Mineral Blend» виявлено макро- та мікроелементи, карбонати. У складі зразка наявними методами не виявлено цукрози, жиру, глюкози, сполук з вільною аміногрупою (білків чи амінокислот), крохмалю та вітамінів. Визначення масової частки молочних продуктів на даний час не видається можливим у зв'язку з відсутністю відповідної нормативно-затвердженої методики.

28 квітня 2016 року Львівська митниця ДФС прийняла рішення № КТ-209000014-0094-2016 про визначення коду товару, яким змінила заявлений позивачем до митного оформлення код УКТ ЗЕД для продукту (преміксу) Rovimix Broiler 0,06% Mineral Blend з 2309 90 96 10 на 2309 90 96 90. Коди УКТ ЗЕД щодо інших заявлених до митного оформлення товарів змінені не були.

Правомірність прийняття вказаного рішення є предметом розгляду цієї справи.

Статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п'ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19 вересня 2013 року №584-VII «Про Митний тариф України».

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила З (b) у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіmа fасіе) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Таким чином, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у митній декларації класифікував поставлений на територію України товар № 1 за кодом - 2309 90 96 10.

Відповідно до додатків до реєстраційного посвідчення від 18 грудня 2013 року № АА-04869-04-13 (додаток 1 «Коротка характеристика продукту», додатку 2 кількісний склад продукту), рецептури виробника, сертифікату якості виробника, експертного висновку № 010180 д.т./к від 25 листопада 2015 року зазначено, що Ровімікс для бройлерів 0,06% мінеральна суміш являє собою суміш мінералів сполуки марганцю, цинку, селену, заліза, міді, кобальту з наповнювачем - крейдою) у вигляді порошку, що використовується для збалансування раціонів бройлерів за мінеральними елементами. Дана суміш вноситься у корм бройлерам із розрахунку: 600 г/т (0,06%). Вміст крохмалю в зразку проби Rovimix Broiler 0,06% Mineral Blend, відібраного для проведення незалежного дослідження в Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок, становить менше ніж 0,2 %.

Натомість, приймаючи оскаржуване рішення про визначення коду товару, відповідач вказав, що Rovimix Broiler 0,06% Mineral Blend класифікується за кодом 2309 90 96 90.

Відповідно до положень Закону України «Про Митний тариф України» до товарної позиції 2309 включаються продукти, що використовуються для годівлі тварин, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки (Група 23, Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин.), до товарної позиції 2309 90 96 10 відносяться продукти, що використовуються для годівлі тварин, попередні суміші (премікси).

Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину» премікси - суміші кормових добавок або суміші однієї чи декількох кормових добавок, у тому числі вітамінів, амінокислот, мінералів тощо, з кормами тваринного чи рослинного походження або з водою, виготовлені за спеціальною технологією на високотехнологічному обладнанні, які використовуються як носії і не призначені для безпосередньої годівлі тварин; корми - продукти тваринного, рослинного, мікробіологічного та хімічного походження, у тому числі готових кормів та комбікормів, що використовуються для годівлі тварин самостійно або в суміші, містять поживні речовини у засвоюваній формі і не справляють негативного впливу на здоров'я тварин, та «готових кормів» як кормів тваринного і рослинного походження, які містять кормові добавки для непродуктивних тварин, у тому числі риб та птахів.

Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД), затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 401, вбачається що до позиції 2309 включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, що складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені:

(1) для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм);

(2) для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додання в господарський (тобто зроблений у господарстві) корм органічних чи неорганічних речовин (додаткові корми);

(3) для використання під час приготування повноцінних кормів або додаткових кормів.

До цієї товарної позиції включаються продукти, використовувані для годівлі тварин, одержані в результаті оброблення продуктів рослинного чи тваринного походження та оброблені до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідного матеріалу, наприклад, у випадку продуктів, одержаних з рослинних матеріалів, характерна клітинна будова вихідної рослинної сировини стала невпізнанною під час розгляду під мікроскопом.

(с) Готові продукти, використовувані для приготування повноцінних кормів чи додаткових кормів, описаних вище в пунктах (а) та (в). Ці готові продукти, відомі в торгівлі як «премікси», являють собою складні суміші, що складаються з ряду речовин (іноді називаються добавками), склад і співвідношення яких змінюються залежно від вимог тваринництва. Ці речовини підрозділяються на три групи:

(1) Речовини, що поліпшують травлення і забезпечують добру засвоюваність кормів, а також зберігають здоров'я тварин: вітаміни чи провітаміни, амінокислоти, антибіотики, кокцидіостати, мікроелементи, емульгатори, ароматизувальні речовини, збудники апетиту і т.д.

(2) Речовини, призначені для запобігання псуванню кормів (особливо жировмісних компонентів) до згодовування їх тваринам, такі як стабілізатори, антиокислювачі і т.д.

(3) Речовини, що є носіями і складаються з одного чи більше органічних поживних речовин (маніоки чи соєвого борошна, крупи, дрібних крупок, дріжджів, різних відходів харчової промисловості і т.д.) або неорганічних речовин (наприклад, магнезиту, крейди, каоліну, солі, фосфатів).

Концентрація речовин, описаних вище в пункті 1, та природа носія визначаються так, щоб, зокрема, забезпечити гомогенну дисперсію і змішання цих речовин у комбікормах, в які додаються ці продукти.

За умови використання для годівлі тварин до цієї категорії готових продуктів також включаються:

(a) готові продукти, що складаються з декількох мінеральних речовин;

(b) готові продукти, що складаються з активної речовини типу, описаного вище в пункті (1), з носієм, наприклад, продукти процесу виробництва антибіотиків, одержувані простим сушінням маси, тобто всього об'єму бродильного чана (переважно міцелію, культурного живильного середовища та антибіотика). Суха речовина, що вийшла в результаті, (стандартизована шляхом додання органічних і неорганічних речовин або нестандартизована), в якій вміст антибіотиків зазвичай змінюється в діапазоні 8-16 %, використовується як основна речовина для приготування, зокрема, преміксів (англ. Premixes).

Продукти із вмістом крохмалю нижче 0,5 % не розглядаються як продукти, що містять крохмаль.

Відповідно до ДСТУ 4482:2005 «Премікси. Технічні умови» універсальні або комплексні премікси вводяться до складу комбікормів і кормосумішей в кількості від 0,1 % до 5,0 %, спеціалізовані премікси - від 0,5 % до 5,0 % від маси.

Таким чином, зі змісту наведених Пояснень до товарної позиції 2309 вбачається, що премікси визначаються як висококонцентрована суміш біологічно активних речовин з наповнювачем, що не містять «енергетичні» поживні речовини (висококалорійні речовини як то крохмаль, цукор, целюлоза та жири) використовується при виготовленні комбікормів та не призначена для безпосередньої годівлі тварин.

З огляду на положення Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та пояснень до УКТ ЗЕД, зміст поданих сторонами документів, визначення поняття преміксу, наведеного в Законі України «Про ветеринарну медицину», суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що імпортований позивачем товар (премікс Rovimix Broiler 0,06%o Mineral Blend) не відноситься до підкатегорії 2309 90 96 90 - продуктів для годівлі птиці як таких, що використовуються окремо від комбікормів та додаткових кормів, а опис вказаного товару в повній мірі відповідає опису коду УКТ ЗЕД - 2309 90 96 10.

Зазначене, у свою чергу, свідчить про безпідставність прийняття відповідачем спірного рішення про визначення коду товару внаслідок недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова