Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2019 року у справі №826/4788/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №826/4788/17

адміністративне провадження № К/9901/31381/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О. П.,

суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020р. (судді - Карпушова О. В.,Губська Л. В., Епель О. В. ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кавицький ", ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", Державне підприємство "Прозорро ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер", Національний банк України про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо затвердження умов продажу активу (ів) (майна) банку ПАТ "Дельта Банк", а саме:

право вимоги за Кредитним договором № 602-Ф від 31.05.2006 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_3 (правонаступником якого є ОСОБА_2);

право вимоги за Кредитним договором № 1054-Ф від 24.12.2007 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "Сведбанк Інвест" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_2;

право вимоги за Кредитним договором № 340-Ф від 08.06.2005 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_3 (правонаступником якого є ОСОБА_2);

право вимоги за Кредитним договором № 380 від 27.07.2005 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк ") та ТОВ "Кавицький" (правонаступником якого є ОСОБА_2);

право вимоги за Кредитним договором № 379-Ф від 27.07.2005 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_1);

право вимоги за Кредитним договором № 377-Ф від 27.07.2005 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_5 (правонаступником якого є ОСОБА_1);

право вимоги за Кредитним договором № 378-Ф від 27.07.2005 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_6 (правонаступником якої є ОСОБА_1);

право вимоги за Кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_7 (правонаступником якої є ОСОБА_1);

право вимоги за Кредитним договором № 599 від 30.11.2007 р., укладеним між Закритим акціонерним товариством "ТАС-ІНВЕСТБАНК" (правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк ") та ТОВ "Кавицький".

визнати протиправним та скасувати Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 744 та 781 від 27.02.2017 р. про затвердження умов продажу активів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2017р. клопотання позивача про забезпечення позову задоволено.

Не погодившись зі змістом мотивувальної частини даної ухвали, позивач
04.11.2020р. звернулася зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо її оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020р. зазначені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для наведення інших поважних підстав для його поновлення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020р. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2017 року.

Позивач не погодилася з рішенням суду апеляційної інстанцій про відмову у відкритті провадження, звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила його скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2017р. не у повній мірі відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України, що не сприяє її правильному розумінню та виконанню сторонами.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Залишаючи апеляційну скаргу позивача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення суду першої інстанції ухвалено 07.04.2017р., отримано представником позивача - 07.04.2017р., а з апеляційною скаргою позивач звернулася - 04.11.2020р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження суду, встановленого статтею 295 КАС України. Доводи наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а тому відповідно до положень частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для звернення до суду з заявою про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення та доказів на їх підтвердження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не виконано ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав не надано, а вказані скаржником підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до частини 1 статті 299 КАС України.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Покликання відповідача як на поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження на те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від
07.04.2017р. не у повній мірі відповідає положенням КАС України, що не сприяє її правильному розумінню та виконанню сторонами є безпідставним, оскільки зі змістом цієї ухвали позивач був обізнаний з часу її постановлення, а відтак мав змогу оскаржити її у встановленому процесуальним законом порядку, в тому числі з дотриманням відповідних строків.

При цьому факт оскарження з таких підстав ухвали іншими учасниками справи також не свідчить про поновлення строку апеляційного оскарження через більш ніж 3 роки з часу постановлення оскаржуваної ухвали.

В цілому, доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, оцінка яким була надана судом апеляційної інстанції і підстав для їх переоцінки чи висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у суду касаційної інстанції відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанцій правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Стародуб

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук