ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/8030/22

адміністративне провадження № К/990/2964/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 (головуючий суддя - С.О. Конєва)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 (головуючий суддя - А.В. Суховаров, судді - О.В. Головко, Т.І. Ясенова)

у справі № 160/8030/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10.05.2022 № 455к про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12.05.2022 № 554 про звільнення старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 12.05.2022;

- стягнути за рахунок державних асигнувань відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме: з 12.05.2022 по день фактичного розрахунку.

2. В обґрунтування позовних вимог вказує, що до початку збройної агресії РФ проти України позивач перебувала у відпустці, після початку збройної агресії РФ проти України позивач фізично не мала змоги прибути на територію України та стати до служби, оскільки авіа простір був закритим. В період з 01.03.2022 по 17.05.2022 позивач намагалась прибути на територію України, однак через закритий авіа простір та погане сполучення, позивач мала змогу прибути лише 17.05.2022. Водночас, 10.05.2022 позивач дізналася, що оскаржуваним наказом від 10.05.2022 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 01.03.2022 по 10.05.2022 в умовах воєнного стану, а наказом від 12.05.2022 позивача звільнено зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. Позивач зазначає про протиправність оскаржуваних наказів, оскільки вважає, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку з огляду на поважну причину підтвердження відсутності позивача на робочому місці.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 10.05.2022 № 455к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських управління превентивної діяльності ГУНП» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.05.2022 № 554 о/с «По особовому складу» в частині звільнення старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, з 13.05.2022. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.05.2022 по 30.08.2022 у розмірі 48 501 грн 20 коп з вирахуванням обов`язкових зборів та платежів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та в частині виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць згідно до вимог статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо відсутності в діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки під час розгляду справи встановлено поважність причин невиходу позивача на службу в період з 01.03.2022 по 10.05.2022.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

6. Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на вказану норму процесуального закону, заявник вказує про відсутність правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме: розділу V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», що стосуються питання притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського у виді звільнення зі служби в поліції за невихід на службу без поважних причин в умовах воєнного стану.

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник, серед іншого, вказує про застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень статті 40 Кодексу законів про працю України. Водночас, просить врахувати, що порядок проходження служби в поліції регулюється нормами спеціального закону, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідачем наголошується про порушення судами норм процесуального права в частині недослідження доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позиція інших учасників справи

8. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася, відсутність якого згідно приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційних скарг

9. Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

10. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

11. ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходила службу в органах поліції у званні капітана поліції, зокрема, на посаді старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

12. У період з 14.02.2022 по 28.02.2022 позивач знаходилася у щорічній оплачуваній відпустці за 2022 рік на 15 діб з виїздом до Арабської Республіки Єгипет згідно до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.01.2022 № 3в о/с.

13. 24.02.2022 після збройної агресії РФ проти України позивача через месенджери «Вотсап» та «Телеграм» було повідомлено про необхідність повернення до України та прибуття на службу у зв`язку із введенням на території нашої держави воєнного стану. Проте, позивач повідомила, що, наразі, не має можливості повернутися до України через закриття авіа простору із Україною та відсутність квитків на літаки до держав Європи.

14. Наказом від 05.05.2022 № 649 у звязку з надходженням рапорту начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Мороза С.П. щодо невиходу на службу без поважних причин старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції цього ж управління капітана поліції ОСОБА_1 з 01.03.2022 призначено службове розслідування за фактами, викладеними у рапорті.

15. Наказом від 13.04.2022 № 581 на час проведення службового розслідування відсторонено позивача від виконання службових обов`язків за займаною посадою з 01.04.2022.

16. За результатами службового розслідування затверджено висновок від 10.05.2022, за пунктом 3 якого було запропоновано: за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (зі змінами), Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату Головного управління Національної поліції та інших структурних відокремлених підрозділів, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.09.2016 № 2786, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин з 01.03.2022 по 10.05.2022 в умовах воєнного стану, тобто вчиненні дій, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та, як наслідок, підривають довіру до нього як носія влади та до поліції в цілому, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

17. Наказом від 10.05.2022 № 445к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських управління превентивної діяльності ГУНП» за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337- VIII (зі змінами), Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату Головного управління Національної поліції та інших структурних відокремлених підрозділів, затвердженого наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.09.2016 № 2786, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин з 01.03.2022 по 10.05.2022 в умовах воєнного стану, тобто вчиненні дій, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та, як наслідок, підривають довіру до нього як носія влади та до поліції в цілому, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

18. Наказом від 12.05.2022 № 554о/с «По особовому складу» згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та з урахуванням Закону України «Про правовий режим воєнного стану» капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності, з 12.05.2022.

19. Прийняття вказаних наказів обумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

20. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Законом України «Про Національну поліцію».

22. Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

22. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону України «Про Національну поліцію»).

23. Частиною третьою статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

24. Обов`язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

25. Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

26. У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закону України «Про Національну поліцію»).

27. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

28. Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

29. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

30. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

31. За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

32. За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

33. Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

34. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

35. Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

36. Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

37. Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

38. Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

39. За змістом статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

40. За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

41. За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

42. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан.

43. Пунктом 2 Указу постановлено Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

44. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

46. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

47. Як зазначено вище, підставою звільнення позивача зі служби в поліції на підставі спірного наказу є висновки службового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин з 01.03.2022 по 10.05.2022 в умовах воєнного стану.

48. З матеріалів справи встановлено, що позивач заперечує факт порушення нею службової дисципліни та скоєння дисциплінарного проступку з огляду на наявність поважних причин відсутності на службі.

49. Суди попередніх інстанцій, застосовуючи до спірних правовідносин положення норм трудового законодавства, дійшли висновку щодо неправомірного звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки позивачем підтверджено поважність причин неможливості виходу на службу у період з 01.03.2022 по 10.05.2022.

50. На переконання Верховного Суду, такий висновок судів попередніх інстанцій є передчасним, враховуючи таке.

51. Так, суди попередніх інстанцій в даному випадку помилково застосовують до спірних правовідносин положення статті 40 Кодексу законів про працю України, якими врегульовано питання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, оскільки спірні правовідносини врегульовано нормами спеціального законодавства - Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом, та саме за положеннями цих нормативно-правових актів на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення.

52. Тобто в даному випадку суди помилково ототожнюють поняття «прогулу» та «відсутність на службі без поважних причин».

53. З матеріалів справи встановлено, що за висновком службового розслідування відповідачем визначено вчинення позивачем дисциплінарного проступку такого як порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі без поважних причин в умовах воєнного стану.

54. Отже, в даному випадку позивача звільнено зі служби в поліції у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення, а не за прогул без поважних причин, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загального трудового законодавства.

55. Відповідно помилковим є і висновок судів попередніх інстанцій, що у даному випадку відсутність позивача на службі має підтверджуватися актами про невихід.

56. Так, процесуальним законом саме на відповідача (суб`єкта владних повноважень) покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

57. Відповідачем в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних наказів надано докази на підтвердження факту відсутності позивача на службі.

58. Водночас, зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, не надали оцінку таким аргументам відповідача.

59. Проте, встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення справи.

60. Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи щодо фактичної підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не дозволяє колегії суддів перевірити правомірність оспорюваних наказів.

61. З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно встановлених обставинах справи.

62. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

63. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

64. Виходячи із змісту принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві саме на суд покладається обов`язок визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

65. Верховний Суд також звертає увагу, що одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу.

66. Отже, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті справи.

67. Водночас, в силу положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України їх встановлення судом касаційної інстанції не допускається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

69. Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення суддів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

70. При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Висновки щодо розподілу судових витрат

71. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі № 160/8030/22 скасувати.

3. Справу № 160/8030/22 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

Н.М. Мартинюк