Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №826/10972/18

адміністративне провадження №К/9901/14003/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі № 826/10972/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення коштів,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач), в якому просив стягнути 94 211 грн 88 коп. середнього заробітку за час затримки виконання постанови Окружного адміністартивного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у справі № 826/4153/17 за період з 07 грудня 2017 року по 22 червня 2018 року.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України суму середнього заробітку у розмірі 87 023 грн 16 коп. за час вимушеного прогулу (за час затримки виконання судового рішення), період якого рахувати з 06 грудня 2017 року по 14 червня 2018 року.

2.1. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року змінено. Викладено абзац другий резолютивної частини у такій редакції: «Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України суму середнього заробітку у розмірі 91 798 грн 02 коп. за час вимушеного прогулу (за час затримки виконання судового рішення), період якого рахувати з 06 грудня 2017 року по 22 червня 2018 року включно, який складає 134 дні». В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі №826/4153/17, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 07 лютого 2017 року № 194-0 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу масово - роз`яснювальної роботи управління комунікацій з громадськістю Департаменту комунікацій Державної фіскальної служби України. Стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08.02.2017 року по 06.12.2017 року у розмірі 108 470 грн 80 коп. Стягнуто з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5 600 грн Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу масово - роз`яснювальної роботи управління комунікацій з громадськістю Департаменту комунікацій ДФС України. Звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення з ДФС України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця в розмірі 11 018 грн 70 коп.

3.2. 12 грудня 2017 року, з метою забезпечення виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у справі № 826/4153/17 в частині поновлення позивача на роботі, Окружним адміністративним судом м. Києва було видано виконавчий лист.

3.3. 13 грудня 2017 року позивачем було направлено на адресу відповідача копію виконавчого листа із заявою про добровільне виконання відповідного судового рішення.

3.4. 12 січня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 55526486.

3.5. 16 лютого 2018 року, у зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду, постановою вказаного державного виконавця на відповідача накладено штраф в розмірі 5 100грн.

3.6. Наказом Державної фіскальної служби України від 15 червня 2018 року № 1015-о "Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 " поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління-начальника відділу масово-роз`яснювальної роботи управління комунікацій з громадськістю Департаменту комунікацій Державної фіскальної служби України, з яким він був ознайомлений 23 серпня 2018 року.

3.7. У зв`язку з тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі №826/4153/17 про поновлення позивача на роботі, яке підлягало негайному виконанню, було виконано відповідачем лише 23 червня 2018 року, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення у сумі 94 211 грн 88 коп.

3.8. Посилаючись на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

3.9. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

3.10. Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції зазначав, що суж прийняв правильне рішення про часткове задоволення позову, проте невірно визначив час вимушеного прогулу, внаслідок чого помилково обрахував суму середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. ДФС України просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

5.1. При цьому, скаржник посилається на обставини, які не стосуються предмета розгляду у даній справі.

6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

8. Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

9. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (далі - Порядок № 100), середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за передні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не працював жодного робочого дня середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 порядку.

10. Пунктом 4 Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

11. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункту 5 Порядку № 100).

12. Пунктом 8 Порядку № 100 передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

13. У пункті 10 Порядку № 100 закріплено, зокрема, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки ДФС України від 27 квітня 2017 року № 312 середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 до звільнення становила 11 018 грн 70 коп., а середньоденна - 524 грн 70 коп, що також вбачається і з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у справі № 826/4153/17.

15. З урахуванням коефіцієнту підвищення середньоденний заробіток за посадою позивача з 01 січня 2018 року по 06 червня 2018 року складає 708 грн 36 коп.

16. Беручи до уваги викладене, та ураховуючи тривалість затримки, що складає 134 дні, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду з 06 грудня 2017 року по 22 червня 2018 року становить 91 798 грн 02 коп.

17. При цьому відповідач не заперечує правильність проведеного судами розрахунку вказаної суми.

18. За таких умов, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, яким змінено рішення суду першої інстанції, про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ДФС України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 06 грудня 2017 року по 22 червня 2018 року у сумі 91 798 грн 02 коп.

19. Доводи касаційної скарги Верховний Суд не може взяти до уваги, оскільки вони не стосуються предмета доказування у даній справі, а тому знаходяться поза межами перегляду судом касаційної інстанції.

20. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. З огляду на наведене, касаційну скаргу ДФС України необхідно залишити без задоволенні, а рішення суду першої інстанції, змінене постановою суду апеляційної інстанції, та вказану постанову - залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

23. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

24. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року, змінене постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі № 826/10972/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про стягнення коштів - залишити без змін.

25. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко