ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 815/3558/16

адміністративне провадження № К/9901/18995/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О. О.,

суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельмас" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (прийняту в складі: головуючого судді Єфименко К. С. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М. П., суддів Домусчі С. Д., Кравець О. О.),

УСТАНОВИЛ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельмас" (далі-позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі-відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС №100270001/2016/000025/2, №100270001/2016/000026/2, №100270001/2016/000034/2, №100270001/2016/000027/2 від 14.07.2016, №100270001/2016/000039/1 від 20.07.2016, №100270001/2016/000041/1 від
21.07.2016, №100270001/2016/000044/1, №100270001/2016/000046/1 від 25.07.2016, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №100270001/2016/00140, №100270001/2016/00146, №100270001/2016/00149, №100270001/2016/00142 від
14.07.2016, №100270001/2016/00156 від 20.07.2016, №100270001/2016/00161 від
21.07.2016, №100270001/2016/00168, №100270001/2016/00179 від 25.07.2016.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у митній декларації показники.

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, позов задоволено.

4. Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, дійшли висновку, що відповідач у справі прийняв рішення про корегування митної вартості та картки відмови за відсутністю обґрунтованих підстав уважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України.

5. Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, митний орган звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову, зазначаючи, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів діяв правомірно, оскільки документи, подані Товариством при митному оформленні для підтвердження митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Позивач у письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

8. У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

9. Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

10. Судами встановлено, що ТОВ "Ельмас" подало в електронному вигляді до Київської міської митниці ДФС митні декларації типу "ІМ 40 ДЕ", за якими до митного оформлення заявило товар "Тканина.." митною вартістю 2,5 $/кг за кодом згідно УКТЗЕД 5514301000 (ставка ввізного мита 0%).

11. Указані митні декларації були прийняті та зареєстровані митницею: 04.06.2016 року за № 100270001/2016/259007,100270001/2016/259010,07.06.2016 року за № 100270001/2016/259329,100270001/2016/259332,09.06.2016 року за № 100270001/2016/259577,100270001/2016/259618,11.06.2016 року за № 100270001/2016/259713,100270001/2016/259711.

12. З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, посадовими особами Київської міської митниці ДФС були відібрані проби (зразки) товару.

13. ТОВ "Ельмас" здійснило митне оформлення товару "Тканина.." із застосуванням найбільшої ставки ввізного мита з тих, під яку можуть підпадати товари (8%) за тимчасовими митними деклараціями (МД типу "ІМ 40 ТН"): від 04.06.2016 № 100270001/2016/259013,100270001/2016/259014, від 07.06.2016 № 100270001/2016/259377,100270001/2016/259362, від 09.06.2016 № 100270001/2016/259616,100270001/2016/259632, від 14.06.2016 № 100270001/2016/260056 та № 100270001/2016/259927 від 13.06.2016.

14. За вказаними тимчасовими митними деклараціями товар "Тканина.." після проведення митного контролю і митного оформлення (у т. ч. контролю правильності визначення митної вартості товарів) було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно із заявленою декларантом митною вартістю (2,5$/кг), визначеною за ціною договору згідно статті 58 Митного кодексу України.

15. Після проведення лабораторних досліджень на підставі експертних висновків СЛЕД (від 15.06.2016 № 142005703-0185, від 15.06.2016 № 142005703-0186, від
17.06.2016 № 142005703-0191, від 21.06.2016 № 142005703-0194, від 05.07.2016 № 142005703-0218, від 08.07.2016 № 142005703-0222, від 15.07.2016 № 142005703-247, від 18.07.2016 № 142005703-0248) Київською міською митницею ДФС прийняті рішення про визначення коду товару та визначено інші коди товару згідно УКТ ЗЕД, а саме: за рішенням про визначення коду товару від 23.06.2016 року № КТ-100270001-0047-2016 визначено коди товару згідно УКТ ЗЕД: 6001920000 (ставка ввізного мита - 8%), 5407611000 (ставка ввізного мита - 5%); від 23.06.2016 року № КТ-100270001-0048-2016-5407830090,5407810000,5407540000,5407520000 (ставка ввізного мита - 5%), 5804219000 (ставка ввізного мита - 8%); від
23.06.2016 року № КТ-100270001-0029-2016-5407510000 (ставка ввізного мита - 8%), 5516110000 (ставка ввізного мита - 0%); від 23.06.2016 № КТ-100270001-0049-2016-5513112000 (ставка ввізного мита - 0%); від 11.07.2016 № КТ-100270001-0024-2016-5407613000,5407611000,5407510000,5407611000 (ставка ввізного мита - 5%), від 20.07.2016 № КТ-100270001-0052-2016-6005339000 (ставка ввізного мита - 8%), 5810929000 (ставка ввізного мита - 7,2%); від 21.07.2016 року № КТ-100270001-0054-2016-6001920000 (ставка ввізного мита - 8%), 5407691000,5407520000 (ставка ввізного мита - 5%); від
21.07.2016 № КТ-100270001-0053-2016-6006329090,6006349090 (ставка ввізного мита - 8%).

16. Ураховуючи, що органом доходів і зборів визначено інші коди товарів згідно УКТ ЗЕД, у митному оформленні МД типу "ІМ 40 ДЕ" було відмовлено, про що прийняті відповідні картки відмови, та запропоновано подати нові МД з урахуванням прийнятих рішень про визначення коду товару.

17. З урахуванням прийнятих рішень про визначення коду товару та у відповідності до положень статей 260, 261 Митного кодексу України, ТОВ "Ельмас" подало органу доходів і зборів додаткові декларації (МД типу "ІМ 40 ДТ"), що містять точні відомості про код товару згідно УКТ ЗЕД: від 05.07.2016 № 100270001/2016/262106; від 06.07.2016 № 100270001/2016/262180; від 06.07.2016 № 100270001/2016/262177; від 05.07.2016 № 100270001/2016/262100; від 20.07.2016 № 100270001/2016/263399; від 21.07.2016 № 100270001/2016/263528; від 22.07.2016 № 100270001/2016/263693; від 22.07.2016 № 100270001/2016/263685.

18. Не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товарів, митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, за якими органом доходів і зборів визначено митну вартість товару із застосуванням резервного методу: № 100270001/2016/000025/2 від 14.07.2016; № 100270001/2016/000026/2 від 14.07.2016; № 100270001/2016/000034/2 від
14.07.2016; №100270001/2016/000027/2 від 14.07.2016; № 100270001/2016/000039/1 від 20.07.2016; № 100270001/2016/000041/1 від 21.07.2016; № 100270001/2016/000044/1 від 25.07.2016; № 100270001/2016/000046/1 від 25.07.2016 та відмовлено у прийнятті вказаних додаткових декларацій шляхом оформлення карток відмови: № 100270001/2016/00140 від 14.07.2016; № 100270001/2016/00146 від 14.07.2016; № 100270001/2016/00149 від 14.07.2016; № 100270001/2016/00142 від 14.07.2016; №100270001/2016/00156 від 20.07.2016; № 100270001/2016/00161 від
21.07.2016; № 100270001/2016/00174 від 25.07.2016; № 100270001/2016/00179 від
25.07.2016.

19. Не погодившись з указаними рішеннями митного органу, позивач звернувся до суду, вважаючи рішення митного органу протиправними та необґрунтованими.

20. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ~law35~, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності ~law36~ і розгляд їх не закінчено до набрання чинності ~law37~, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності ~law38~. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

22. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII частини 1 статті 52 Митного кодексу України та цією главою.

25. Частиною 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

26. За правилами частини 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених частини 1 статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

27. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

28. Відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями цієї статті.

29. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).

30. Приписами частини 1 статті 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

31. Відповідно до частини 2 та 3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частини 2 та 3 статті 54 Митного кодексу України. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень частини 2 та 3 статті 54 Митного кодексу України.

32. Згідно частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

33. Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав уважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

34. Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частини 1 статті 55 Митного кодексу України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

35. Отже, орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

36. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

37. При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

38. Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

39. Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

40. Суд звертає увагу на те, що, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

41. Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

42. Разом з цим, як установлено судами першої інстанції та апеляційної інстанції, первісно оскаржуваний товар позивача було випущено відповідачем у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями, при цьому, саме за заявленою декларантом митною вартістю, визначеною за першим методом - за ціною договору.

43. Також Суд уважає за необхідне вказати, що під час проведення митного контролю і митного оформлення та випуску оскаржуваних товарів позивача у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями органом доходів і зборів не було виявлено розбіжностей, ознак підробки та не було встановлено, що подані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

44. Ураховуючи, що під час митного оформлення товару позивача та його випуску у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, отже сумнівів органу доходів і зборів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах не виникало, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості.

45. При цьому, митний орган обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної позивачем митної вартості товарів заявлених у спірному випадку до декларування, відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.

46. Однак, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість уважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.

47. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції також дійшли висновку, що з оскаржуваних рішень відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів ТОВ "Ельмас".

48. Так, в оскаржуваному випадку, як на підставу для не визнання заявленої позивачем митної вартості товарів, відповідач посилається на те, що: відповідно до умов поданого контракту оплата може бути здійснена як попередня оплата, згідно з інвойсом, так і можлива відстрочка платежу, проте у наданих інвойсах не зазначені умови оплати (МД від 05.07.2016 № 100270001/2016/262106, від
06.07.2016 № 100270001/2016/262180, від 06.07.2016 № 100270001/2016/262177, від
05.07.2016 № 100270001/2016/262100, від 22.07.2016 № 100270001/2016/263685); у представлених страхових полісах зазначені номер інвойсу та номер контракту, які не стосується даної поставки (МД від 05.07.2016 № 100270001/2016/262106, від
06.07.2016 № 100270001/2016/262180, від 06.07.2016 № 100270001/2016/262177, від
05.07.2016 № 100270001/2016/262100); у експортній декларації не зазначені дані про інвойс та контракт, відповідно до яких відбувалась поставка (МД від
06.07.2016 року № 100270001/2016/262177, від 21.07.2016 року № 100270001/2016/263528); згідно поданого контракту оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть указані в додаткових угодах до договору, але до митного оформлення додаткові угоди не надані (МД від 20.07.2016 № 100270001/2016/263399, від
22.07.2016 року № 100270001/2016/263693, від 22.07.2016 року № 100270001/2016/263685); прайс лист на умовах поставки СІF Одеса вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс листа, як такого (МД від 20.07.2016 № 100270001/2016/263399, від 22.07.2016 № 100270001/2016/263693, від 21.07.2016 року № 100270001/2016/263528, від
22.07.2016 року № 100270001/2016/263685); не надані до митного оформлення страховий поліс та документи, що містять відомості про вартість страхування (МД від 22.07.2016 № 100270001/2016/263685).

49. Проте, вказані обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження позивачем саме митної вартості заявленого ним до декларування товару.

50. Відсутність у представлених позивачем до митного оформлення інвойсах умов оплати в частині наведення інформації чи здійснюється поставка на умовах попередньої оплати чи відстрочки платежу, не свідчить про наявність розбіжностей у поданих позивачем до митного оформлення документах та про не підтвердження ним митної вартості заявленого до декларування товару.

51. Судами першої та апеляційної інстанції установлено, що в представлених до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору, а саме визначена ціна товару за одиницю виміру, сама одиниця виміру, кількість поставляємого товару та загальна ціна партії. (какая именно, пересмотреть докази)

52. Ураховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

53. Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

54. Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

55. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко