Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

м. Київ

справа №638/3769/17

адміністративне провадження №К/9901/33824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017р. (судді- Чалий І.С., Пянова Я.В., Зеленський В.В.) у справі за його позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії, починаючи з 08.02.2017р., виходячи із 90% від заробітної плати у сумі 13 115,23 грн. згідно довідки прокуратури Харківської області від 08.02.2017р. №18-82 та виплатити різницю в пенсії за минулий час, тобто з 01 січня 2016 року.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.05.2017р. позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 08.02.2017р., виходячи із 90% від заробітної плати у сумі 13 115,23 грн. згідно довідки прокуратури Харківської області від 08.02.2017р. №18-82 та виплатити різницю в пенсії за минулий час, тобто з 08.02.2016р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

31.07.2017р. позивач звернувся до апеляційного суду з заявою про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017р., виправлення помилок та прийняття додаткового судового рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017р. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017р. у справі №638/3769/17, виправлення помилок та винесення додаткового судового рішення - відмовлено.

Позивач не погодився з ухвалою апеляційного суду від 05.10.2017р., звернувся з касаційною скрагою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції протиправно відмовлено у задоволенні його заяви про роз'яснення судового рішення, виправлення помилок та прийняття додаткового судового рішення, оскільки вказані ним доводи підтверджено наведеними у заяві правовими позиціями Верховного Суду України, матеріалами справи, а також висновками того ж складу суду апеляційної інстанції, який в один і той же період ухвалив протилежні за змістом судові рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 170 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до статті 169 КАС України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України, в зазначеній редакції, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017р., яку просив роз'яснити позивач, повністю відмовлено в задоволенні його позовних вимог, тобто судове рішення є зрозумілим, не вимагає додаткового тлумачення та не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного, а формулювання, вжиті судом для викладення своєї позиції, не допускають неоднозначного трактування змісту судового рішення та чітко вказують на норми права, якими суд керувався, відмовляючи в задоволенні позовних вимог.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач цілком розуміє зміст постанови суду, але фактично не погоджується із висновками та мотивами, з яких суд виходив при прийнятті судового рішення. Водночас механізм, визначений ст. 170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстави для роз'яснення зазначеної постанови суду, у зв'язку з чим відмовив в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення та ухвалення додаткового судового рішення.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 169 КАС України підстав для внесення виправлень у судове рішення, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні заяви позивача і в частині виправлення помилок у постанові апеляційного суду від 20.07.2017р.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017р. сформульована чітко та зрозуміло, містить посилання на норми законодавства, якими керувався суд при її ухваленні, що виключає неоднакове її трактування, описки чи арифметичні помилки в постанові суду відсутні, а тому апеляційний суд обгрунтовано залишив заяву відповідача без задоволення.

В свою чергу доводи як заяви позивача від 31.07.2017р., так і касаційної скарги, фактично свідчать про незгоду відповідача з рішенням суду апеляційної інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено, що є підставою для його оскарження до вищестоящого суду, а не для роз'яснення в порядку ст. 170 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук