Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.09.2018 року у справі №810/3851/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 листопада 2018 року

справа №810/3851/16

адміністративне провадження №К/9901/61560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції матеріали адміністративної справи №810/3851/16

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у складі судді Кушнової А.О.

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у складі колегії суддів Губської Л. В., Епель О. В., Карпушової О. В.

У С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

24 листопада 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укргазбуд» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2016 року № 0000811401, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 339 675 грн, № 0000801401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 657 272 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 164 318 грн, № 0000821401, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на 9 663 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

05 вересня 2017 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, позовні вимоги задоволено.

13 вересня 2018 року відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Разом з касаційною скаргою податковим органом подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

17 вересня 2018 року матеріали касаційної скарги передані судді-доповідачу.

19 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу податкового органу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

17 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача за наслідком усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу № 810/3851/16. Цією ж ухвалою Верховного Суду у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено, з мотивів передчасності його подання.

30 жовтня 2018 року справа № 810/3851/16 надійшла до Верховного Суду.

26 жовтня 2018 року надійшло клопотання податкового органу про участь у судовому засіданні з мотивів необхідності здійснення захисту економічних інтересів держави, яке відхилено судом з огляду на розгляд справи в попередньому судовому засіданні.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У травні 2016 року посадовими особами податкового органу проведено додаткову документальну позапланову виїзну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства з підприємствами-постачальниками Товариством з обмеженою відповідальністю «Харімплекс» за березень 2015 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петроліум Юкрейн» за червень 2015 року на підставі, серед іншого, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

27 травня 2016 року за результатами перевірки складено акт № 130/10-06-22-01/14277604 (далі - акт перевірки).

14 червня 2016 року на підставі акта перевірки та згідно з пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000811401 за порушення підпункту 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України зменшено Товариству суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 339 675 грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями № 0000801401 та № 0000821401 за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням у розмірі 657 272 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 164 318 грн, а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на 9 663 грн.

Штрафні (фінансові) санкції у сумі 164 318 грн податковим повідомленням-рішенням № 0000801401 на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.

Судами попередніх інстанцій установлено, що між платником податків та Товариствами з обмеженою відповідальністю «Харімплекс» та «Петроліум Ойл Юкрейн» укладено договори поставок товарно-матеріальних цінностей, відповідно, від 02 березня 2015 №02/03 (дизпаливо, бензин, поліетиленова стрічка для захисту аміакопровода Полілен 40-ЛИ-63, липка поліетиленова обгортка для захисту аміакопровода Полілен-ОБ-40-ОБ-63) та від 22 червня 2015 року № 22/06-15 (антикорозійна бітумно-полімерна система «БІЗОМ», пісок сухий).

Придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Харімплекс» товар (дизпаливо, бензин), був переданий позивачем на зберігання Державному підприємству «Племінний завод Курганський» Акціонерне товариство «Харімплекс" на відповідальне зберігання відповідно до договору від 14 вересня 2012 року №24-А, що підтверджується наданими судам попередніх інстанцій первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Факт використання придбаних у контрагентів товарів у подальшій господарській діяльності Товариства підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку та не спростовується відповідачем.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що склад податкових правопорушень обґрунтовується податковим органом висновком про нереальність господарських операцій платника податків із зазначеними контрагентами, внаслідок чого Товариством протиправно визначено витрати за червень-березень 2015 року та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2015 року на суму 556 893 грн (Товариство з обмеженою відповідальністю «Харімплекс»), за червень 2015 року у розмірі 100 379 грн (Товариство з обмеженою відповідальністю «Петроліум Ойл Юкрейн»).

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами, на підставі яких платником податків визначено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме пункту 44.2 статті 44, статті 134, пункту 198.3, пункту 198.6 Податкового кодексу України, вказує, що господарські операції не підтверджуються за ланцюгом постачання, а у видатковій накладній від 31 березня 2015 року № 44, за якою придбано платником податків бензин марки А-80 у Товариства з обмеженою відповідальністю «Харімплекс», не зазначено код товару згідно УКТ ЗЕД.

В обґрунтування нереальності операцій вказує на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження дотримання Товариством Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року (далі - Інструкція № 281).

Крім того, податковий орган доводить, що позивач не пояснив порядок обрання своїх контрагентів із сумнівною репутацією, які є фігурантами кримінальних проваджень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ОЦІНКА ДОВОДІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Щодо недоліків первинних документів

Згідно зі статтею 134 Податкового кодексу України, на яку послався податковий орган як правову підставу прийняття податкового повідомлення-рішення № № 0000811401 визначено, що є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

Положеннями пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, на які посилається податковий орган як на підставу прийняття податкових повідомлень-рішень, надано право платнику податків віднести до складу податкового кредиту, серед іншого, сум податку на додану вартість, що сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд визнає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість і формування податкового кредиту повинні бути підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність спірних господарських операцій, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено первинні документи податкового та бухгалтерського обліку за вказаними операціями, надано оцінку їх відповідності вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704).

Реальність операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей, за наслідками яких Товариством визначено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, досліджена та підтверджена судами попередніх інстанцій на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, подальше використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, що підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків (недолік видаткової накладної, виписаної на адресу позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Харімплекс»), саме по собі не є свідченням нереальності господарських операцій.

Напротивагу цьому акт перевірки не містить висновків в частині виявлення недоліків, допущених при оформленні первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платником податків або його контрагентами. Податковий орган в акті перевірки не посилався на недотримання вимог Інструкції при здійсненні господарських операцій із зазначеними контрагентами, такі доводи не були покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак не можуть оцінюватися судом касаційної інстанції з огляду на частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо наявності кримінального провадження як підстави для визнання господарських операцій нереальними

Нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами доводиться фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 52017000000000721 від 26 жовтня 2017 року та № 12015220480005191 від 11 листопада 2015 року, що здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України.

Верховний Суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами апеляційної та касаційної інстанцій) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі №810/3851/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер