Історія справи

Постанова КАС ВП від 20.09.2022 року у справі №640/12919/20
Ухвала КАС ВП від 13.05.2021 року у справі №640/12919/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 640/12919/20

провадження № К/9901/15743/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року

у справі № 640/12919/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ Нацполіції), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII), згідно з листом ГУ Нацполіції від 15 травня 2020 року №2382/125/04/62-2020;

- зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві документи ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року позов задоволено повністю.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

6. Від ОСОБА_1 також надійшли пояснення на касаційну скаргу.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що листом від 26 грудня 2019 року №М-2339-оп/125/05/11-249 на запит позивача щодо надання інформації про нарахування вислуги років повідомлено, що наказом ГУ Нацполіції від 20 листопада 2017 року №1315 о/с позивача звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 21 рік 01 місяць 15 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 06 місяців 29 днів; додатково проінформовано, що згідно з послужним списком архівної особової справи до вислуги років у календарному обчисленні зараховано службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції (16 серпня 1995 року - 06 листопада 2015 року, 07 листопада 2015 року - 29 січня 2016 року, 29 січня 2016 року - 19 лютого 2016 року, 07 квітня 2017 року - 20 листопада 2017 року); до вислуги років у пільговому обчисленні зараховано періоди проходження служби з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах дільничних інспекторів міліції (10 листопада 1998 року - 01 вересня 2000 року) та служби у підрозділах Державної служби боротьби з економічною злочинністю (22 липня 2003 року - 27 липня 2011 року). Також повідомлено позивача, що останній не має права на призначення пенсії за вислугу років.

8. Листом від 15 травня 2020 року №2382/125/04/62-2020 на звернення позивача щодо перерахунку вислуги років у календарному та пільговому обчисленні та передачі документів до ГУ ПФУ у м. Києві для призначення пенсії надано відповідь, якою повідомлено, що під час перегляду періодів проходження позивачем служби виявлено, що період з 19 лютого 2016 року по 06 квітня 2017 року не був врахований у календарну вислугу років, а також не зарахований до вислуги років у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за півтора місяця періоду проходження служби у підрозділі УБОЗ ГУ МВС у м. Києві з 03 січня 2012 року по 09 квітня 2015 року; з метою виправлення вказаної помилки наказом ГУ Нацполіції у м. Києві від 17 квітня 2020 року №310 о/с внесено часткові зміни до пункту наказу ГУ Нацполіції у м. Києві від 20 листопада 2017 року №1315 о/с у частині звільнення: «стаж служби у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби - 22 роки 03 місяці 03 дні». Оскільки станом на дату звільнення календарна вислуга років позивача складала менше ніж 23 календарних роки та 06 місяців, правові підстави для направлення документів до ГУ ПФУ в м. Києві для призначення позивачу пенсії за вислугу років відсутні.

9. Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що можливість пільгового обчислення періоду проходження служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, така можливість передбачена Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок №393). Враховуючи, що стаж служби позивача у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII.

11. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і керувався тим, що в Законі №2262-XII не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам, що звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року до 30 вересня 2018 року при наявності 23 календарних роки та 6 місяців і більше, обчисленої на пільгових умовах. Вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних роки та 6 міс. і більше, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Матеріалами справи підтверджено, що стаж служби позивача у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні, тобто, наявний у позивача стаж роботи у календарному обчисленні не дає йому право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

12. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, тому помилково застосував положення 12 статті Закону №2262-XII і Порядку №393.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки суду апеляційної інстанції та зазначає, що вимога ОСОБА_1 щодо підготовки і направлення відповідачем до ГУ ПФУ в м. Києві документів для призначення останньому пенсії відповідно до Закону №2262-XII є протиправною та належним чином необґрунтованою.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

15. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 затверджений бланк, подання про який йдеться у пункті 12 Порядку 3-1 (назва якого «Подання про призначення пенсії»).

16. Відповідно до пункту 1 вказаного Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх з справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

17. У самому бланку відсутня можливість відобразити позицію структурного підрозділу щодо не призначення особі пенсії.

18. Отже, можна зробити висновок, що подання є документом який направляється структурним підрозділом до Пенсійного фонду України тільки у випадку наявності у особи (відносно якої вирішується питання) права на пенсію за вислугу років.

19. При цьому, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення.

Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

20. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон №2262-XII.

21. Пунктом "б" статті 1-2 Закону №2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

22. Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.

23. Своєю чергою, статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

24. Порядок №393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

25. Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

26. Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

27. Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи стаж служби позивача у поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 03 місяці 03 дні, у пільговому обчисленні - 28 років 09 місяців 02 дні.

29. З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наявної у позивача вислуги років достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

30. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, тоді як висновку суду апеляційної інстанції не відповідають практиці Верховного Суду у подібних правовідносинах.

31. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

32. При цьому, з огляду на мотиви цієї постанови, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції пункту "а" частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII та, відповідно, посилання на висновки Верховного Суду, від яких Верховний Суд відступив під час розгляду справи № 805/3923/18-а.

33. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

34. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345 349 352 355 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі №640/12919/20 скасувати.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у справі №640/12919/20 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя А.Ю. Бучик