Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.12.2019 року у справі №140/754/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 140/754/19

адміністративне провадження № К/9901/33812/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Васильєва І. А., Пасічник С. С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (судді - Іщук Л. П., Обрізко І. М., Онишкевич Т. В. ) у справі № 140/754/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС (правонаступник - Волинська митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

УСТАНОВИЛА:

19 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 18 лютого 2019 року № UA205110/2019/000175/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 лютого 2019 року № UA205110/2019/00174.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містить інформації, зокрема, щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Крім того, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позов задоволено.

Суд першої інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду (постанову від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17), виходив з того, що сама по собі наявність у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів є підставою лише для витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, але не для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Крім цього, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару.

На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування технічного стану транспортного засобу внаслідок пошкоджень автомобіля, показника одометра (378 132 км), що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Разом з цим, наявність пошкоджень транспортного засобу підтверджується додатковим аркушем до акта про проведення митного огляду товарів № UA209060/2019/06266.

Суд також вказав, що спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників даних АСАУР.

Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено, що митна вартість на ідентичні товари є вищою, ніж задекларована позивачем, та не надано суду документи, які б підтверджували відкориговану митну вартість у розмірі 20 321,50
євро, що не дає підстав вважати спірне рішення про коригування митної вартості обґрунтованим та мотивованим.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Таке рішення суду апеляційної інстанції базувалося на тому, що відповідач, приймаючи спірне рішення та використовуючи цінову інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, правомірно виходив з того, що декларантом не підтверджено митну вартість автомобіля, оскільки не надано витребувані митним органом документи на її підтвердження, а також розрахунки визначення заявленої митної вартості товару.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/5915/15.

Спірне рішення про коригування митної вартості, на думку апеляційного суду, містить належне обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Що стосується наданого позивачем витягу з каталогу SCHWACKE, то, на думку апеляційного суду, такий правильно не враховано митним органом, оскільки характеристики автомобіля за ціною 12 200 євро згідно з каталогом не відповідають автомобілю, що ввезений позивачем, враховуючи, що цінова інформація про автомобіль в каталозі SCHWACKE вказана із врахуванням його пробігу 248 000 км, хоча пробіг ввезеного позивачем автомобіля складає 378 132 км.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано доводами, викладеними у рішенні суду першої інстанції у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тобто до 8 лютого 2020 року.

Волинською митницею ДФС подано відзив на касаційну скаргу. Враховуючи, що Волинська митниця ДФС на час подання відзиву (13 січня 2020 року) не мала адміністративної процесуальної дієздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема, у сфері реалізації державної митної політики, вона не має повноважень на подання процесуальних документів до суду у цій справі, оскільки таке повноваження встановлено для виконання завдань і функцій контролюючого органу у зазначеній сфері. З огляду на викладене відзив не підлягає судовій оцінці, як такий, що поданий особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 , 2 , 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 18 лютого 2019 року позивачем було подано до Митниці митну декларацію № UA205100/2019/004739 та комплект документів для митного оформлення ввезеного на територію України легкового автомобіля марки BMW. У графі 42 даної декларації зазначено ціну товару відповідно до ціни інвойсу у розмірі 8000,00 євро, разом з тим, митну вартість декларантом визначено із застосуванням резервного методу у розмірі 375
843,83 грн, що згідно курсу НБУ на відповідну дату становило 12 250,00 євро.

До вказаної митної декларації було додано рахунок-фактуру від 5 лютого 2019 року № 190205.1-VER/PPDD, декларацію про походження товару, акт про проведення огляду товару від 5 лютого 2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 грудня 2013 року, паспорт громадянина України, платіжні доручення про сплату митних платежів та некласифіковані документи в підтвердження заявленої митної вартості. Також на підтвердження вартості автомобіля за резервним методом було надано витяг з каталогу SCHWACKE.

Під час опрацювання відповідачем документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, зокрема, в інвойсі та технічному паспорті автомобіля зазначені різні дані щодо продавця такого транспортного засобу.

У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв'язку із спрацюванням ризиків АСАУР, Митницею було надіслано декларанту електронне повідомлення з проханням надати в 10-денний строк наступні документи: банківські платіжні документи (банківські платіжні доручення, чеки), що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, митну декларацію країни відправлення, якщо здійснювалось страхування; страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Оскільки декларант відмовився надати додаткові документи, 18 лютого 2019 року Митниця відповідно до статті 64 МК України на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби прийняла рішення № UA205110/2019/000175/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 20 322
євро, та видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00174.

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Згідно з митною декларацією від 20 лютого 2019 року № UA205100/2019/005064 товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання.

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару та прийнятою на її підставі карткою відмови, звернувся до суду.

Вирішуючи питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить з такого.

Відповідно до частин 1 , 6 статті 54 МК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент дії спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частин 1 , 6 статті 54 МК України.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Так, відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, зокрема, обов'язкове зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості спірного рішення про коригування митної вартості, враховуючи незазначення в порушення приписів статті 55 МК України та вказаних Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, даних щодо митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, а також порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести номер та дату митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи, зокрема, на технічний стан транспортного засобу, умови поставки, комерційні умови тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 8 лютого 2019 року у справі № 825/648/17, від якого колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не вважає за можливе відступати.

З огляду на викладене в порушення приписів частини 2 статті 77 КАС України митним органом не доведено правомірність спірного рішення.

Вказаним обставинам суд апеляційної інстанції оцінки не надав.

При цьому, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає недоречним посилання суду апеляційної інстанції на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/5915/15, враховуючи різні обставини, які досліджувалися судами в цих справах, а саме: одним із основних спірних питань у справі, що розглядається, є дотримання відповідачем при прийнятті рішення про коригування митної вартості вимог закону щодо змісту та обґрунтованості такого рішення, зокрема, незазначення реквізитів митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості товару позивача, тоді як у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/5915/15 не вказано про наявність аналогічних обставин.

Враховуючи встановлені статтею 2 КАС України вимоги до рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема, щодо їх обґрунтованості (прийняття з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішення про коригування митної вартості та похідна від нього картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду доходить висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, приписи статті 55 МК України, та, як наслідок, надано помилкову оцінку обставинам справи, у результаті чого скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно із статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у зв'язку із реорганізацією Волинської митниці ДФС шляхом її приєднання до Волинської митниці Держмитслужби, вважає за необхідне на підставі статті 52 КАС України допустити заміну Волинської митниці ДФС на її правонаступника.

Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року скасувати, залишити в силі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у цій справі.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді І. А. Васильєва

С. С. Пасічник