Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №818/1039/17

адміністративне провадження №К/9901/1546/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 у складі судді Бондаря С.О. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С. (головуючий), Старостіна В.В., Бегунца А.О. у справі №818/1039/17 за позовом ОСОБА_2 до Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" про визнання бездіяльності протиправною

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення рецензування звітів про оцінку майна від 31.03.2017, а саме: земельної ділянки площею 0,0275 га та нежитлового приміщення 147,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і належать позивачу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2017, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні Сумського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса від 29.03.2011 №969, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу про звернення стягнення заборгованості перед АТ "Прокредитбанк" з ОСОБА_2 за рахунок нерухомого майна належного боржникові, а саме: нежитлового приміщення площею 147,8 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0275 га, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1.

Державним виконавцем описане та арештоване майно належне боржнику, а саме нежитлове приміщення площею 147,8 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0275 га, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1.

25.05.2016 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для встановлення ринкової вартості описаного та арештованого майна позивача.

26.04.2017 позивачем отримано повідомлення від 12.04.2017 №6773 про результати визначення вартості майна.

Згідно звіту про експортну грошову оцінку вартість нерухомого майна становить: земельної ділянки площею 0,0275 га за адресою: АДРЕСА_1 - 15540,00 грн. без ПДВ; нежитлового приміщення загальною площею 147,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 - 114950,00 грн. без ПДВ.

03.05.2017 представником позивача подано до Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області заяву про проведення рецензування звіту про оцінку майна, а саме нежитлового приміщення площею 147,8 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0275 га, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, оскільки постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні винесена державним виконавцем 25.05.2016, тобто під час дії Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV.

Розглянувши вказану заяву, Сумський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області листом від 25.05.2017 №9372/13.15-39 повідомив позивача про те, що звіт про оцінку майна експертом до відділу було надано 11.04.2017. Тому, державним виконавцем 12.04.2017 сторонам виконавчого провадження направлено листа для ознайомлення з вартістю майна, в якому роз'яснено право на оскарження визначної вартості чи оцінки майна у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані судові рішення виходили з того, що оцінка арештованого майна проведена після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, тому, з урахуванням норм статті 57 даного Закону, державним виконавцем повідомлено позивача про результати визначення вартості чи оцінки майна та можливість їх оскарження. Відтак, суди дійшли висновків про дотримання державним виконавцем вимог законодавства та відсутність в його діях ознак протиправною бездіяльності.

Позивачем - ОСОБА_2, подано касаційну скаргу на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій не врахували, що постанова про призначення експерта для встановлення ринкової вартості описаного та арештованого майна прийнята 25.05.2016, тобто, до набрання Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII. На думку скаржника, з огляду на норми пункту 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, визначення вартості та оцінка арештованого повинні проводитись у спосіб, визначений статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV, тобто з рецензуванням звіту про оцінку майна. Крім того, скаржник вважає, що судами неправильно застосовано статтю 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, відповідно до якої оцінка майна повинна проводитись за взаємною згодою сторін виконавчого провадження.

Відповідачем - Сумським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, до закінчення встановленого судом строку подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить у її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Відповідач зазначає, що пунктом 8 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що у разі непроведення оцінки арештованого майна до набрання чинності цим Законом, вона проводиться у порядку, визначеному цим Законом. Відповідач вважає, що з урахуванням норм статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII у державного виконавця не було підстав призначати рецензування звіту про оцінку майна за заявою позивача.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" до закінчення встановленого судом строку подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить у її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Третя особа на стороні відповідача зазначає, що з огляду на вимоги пункту 8 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, оцінка арештованого майна проводилась у порядку, визначеному цим Законом. При цьому, на думку третьої особи на стороні відповідача, державним виконавцем дотримано вимоги статті 57 даного Закону та повідомлено сторін виконавчого провадження про можливість оскарження результатів оцінки, проте, позивач таким правом не скористалась. Крім того, її твердження про заниження вартості арештованого майна не підтверджуються будь-якими доказами.

Перевіривши доводи та вимоги касаційної скарги, а також правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних рішень і ухвалення нового рішення, встановлені статтею 351 КАС України, відсутні.

Частина 2 статті 19 Конституції України гарантує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1-2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №606-XIV), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Порядок визначення вартості, оцінки майна боржника був встановлений статтею 58 Закону №606-XIV, яка передбачала, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (частина 1). У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем (частина 2). Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем (частина 3). У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення (частина 4). Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно (частина 5).

Отже, призначення державним виконавцем рецензування звіту про оцінку майна відбувалось у разі надходження від однієї зі сторін виконавчого провадження заперечень проти результатів оцінки, яка проводилась суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

Пунктом 8 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII передбачено, що майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з статтею 57 Закону №1404-VIII, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження (частина 1). У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна (частина 2). У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (частина 3). У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна (частина 4). Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина 5). Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться (частина 6).

Таким чином, за загальним правилом, визначення вартості майна боржника, здійснюється за згодою сторін виконавчого провадження, яка має бути досягнута у десятиденний строк з дня винесення постанови про арешт майна боржника. Проте, у разі проведення оцінки нерухомого майна державний виконавець обов'язково залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Статтею 57 Закону №1404-VIII, на відміну від положень статті 58 Закон №606-XIV, не передбачено призначення рецензування звіту про оцінку майна у разі надходження заперечень однієї зі сторін виконавчого провадження. Натомість, у разі незгоди сторін виконавчого провадження з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Судами попередніх інстанцій на основі з'ясованих в ході розгляду справи обставин, перевірених дослідженими доказами, встановлено, що звіти про оцінку майна, а саме:

нежитлового приміщення площею 147,8 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0275 га, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, складені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання 31.03.2017, тобто після набрання чинності Законом №1404-VIII.

За приписами частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому, судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми Закону №606-XIV та Закону №1404-VIII і суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у державного виконавця законних підстав призначати рецензування звітів про оцінку майна на підставі заяви позивача.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника щодо необхідності проведення оцінки арештованого майна у спосіб, визначений Законом №606-XIV.

Згідно з пунктом 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Разом з цим, спеціальною нормою, яка підлягає застосуванню у випадку спірних правовідносин є пункт 8 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII, що стосується безпосередньо порядку проведення реалізації та оцінки майна у перехідний період після набрання чинності цим Законом.

Пункт 8 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII обумовлює проведення оцінки майна у відповідності до вимог даного Закону в разі, якщо таку оцінку не було проведено до набрання ним чинності.

Тобто, визначальним при вирішенні питання щодо того норми якого Закону повинні застосовуватись під час проведення оцінки майна є факт її проведення до або після набрання чинності Законом №1404-VIII.

Частинами 1, 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-III передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та положень частини 1 статті 58 Закону №606-XIV, залучення державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, не може вважатись проведенням оцінки майна у розумінні пункту 8 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII.

За приписами частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341-343, 350, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 по справі №818/1039/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" про визнання протиправною бездіяльності залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду