Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №703/88/17

провадження №К/9901/15622/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки Смілянського міського голови - секретаря Смілянської міської ради, виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді - Опалинської О.П., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Твердохліб В.А., суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до виконуючого обов'язки Смілянського міського голови - секретаря Смілянської міської ради (далі - секретар Смілянської міської ради), виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, в якому, з урахуванням заяв про зміну та доповнення до адміністративного позову, просила:

визнати дії та бездіяльність виконуючого обов'язки Смілянського міського голови - секретаря Смілянської міської ради Черкаської області протиправними при розгляді заяв ОСОБА_1 від 22 грудня 2016 року та 10 січня 2017 року та відмови в наданні їй довідок про складові заробітної плати працюючого завідувача відділу виконавчого комітету Смілянської міської ради станом на 1 грудня 2015 року та 1 січня 2017 року;

зобов'язати виконуючого обов'язки Смілянського міського голови - секретаря Смілянської міської ради надати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати працюючого завідувача (начальника) відділу виконавчого комітету Смілянської міської ради станом на 1 грудня 2015 року та 1 січня 2017 року для перерахунку пенсії відповідно до нормативно-правових актів України;

стягнути з виконавчого комітету Смілянської міської ради на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона перебуває на обліку у Смілянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області та з 26 березня 2007 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу». 22 грудня 2016 року вона звернулася до Смілянської міської ради із заявою про видачу їй довідки про складові заробітної плати з підстав зростання з 1 грудня 2015 року заробітної плати працюючих державних службовців. Листом секретаря Смілянської міської ради ОСОБА_2 від 10 січня 2017 року їй було відмовлено в наданні довідки про заробітну плату з посиланням на відсутність чинної нормативно-правової бази для надання такої довідки.

Вважає такі дії секретаря Смілянської міської ради незаконними, оскільки відповідачем, усупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», чинній на 01 грудня 2015 року, не видано позивачу довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцем станом на 1 грудня 2015 року.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії виконуючого обов'язки Смілянського міського голови секретаря Смілянської міської ради Черкаської області при розгляді заяв ОСОБА_1 від 22 грудня 2016 року та 10 січня 2017 року та щодо відмови в наданні їй довідок про складові заробітної плати працюючого завідувача відділу виконавчого комітету Смілянської міської ради станом на 1 грудня 2015 року та 1 січня 2017 року.

Зобов'язано виконуючого обов'язки Смілянського міського голови - секретаря Смілянської міської ради видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату для проведення перерахунку пенсії в зв'язку з підвищенням посадових окладів працюючих державних службовців відповідно до її заяв від 22 грудня 2016 року та 10 січня 2017 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 липня 2017 року скасував постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року та прийняв нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити постанову суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи а висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи.

Звертала увагу, що статтею 49 Кодексу законів про працю України передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати, однак, судом апеляційної інстанції було проігноровано зазначений припис закону.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить належних підстав для того, щоб вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без зміни.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до виконуючого обов'язки Смілянського міського голови - секретаря Смілянської міської ради із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати відповідного працюючого державного службовця станом на 15 грудня 2015 року.

Листом від 10 січня 2017 року секретарем Смілянської міської ради відмовлено у видачі довідки та роз'яснено, що постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виключено норми щодо проведення перерахунку пенсії державним службовцям, які були визначені пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року №15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року №15-1» форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії виключено.

10 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до секретаря Смілянської міської ради із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати станом на 01 січня 2017 року.

24 січня 2017 року секретарем Смілянської міської ради листом №П-2/02-03-2 відмовлено у видачі довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії та роз'яснено, що постановою правління Пенсійного фонду України від 4 липня 2016 року №15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року №15-1» форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії виключено. З 23 вересня 2016 року постанова КМУ від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» втратила чинність та чинним законодавством України не передбачено перерахунку пенсії. З урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII відсутні підстави для видачі Позивачу довідки про заробітну плату для перерахування пенсії.

Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, звернулася з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми, які визначали підстави видачі довідки для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям та її форму, на час звернення Позивача втратили чинність, у зв'язку з чим, підстави для видачі відповідачем позивачу довідки про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії, відсутні.

Верховний суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 371 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ; тут в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (який набрав чинності з 1 січня 2015 року) статтю 371 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу".

Порядок перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям було встановлено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865). Згодом цей пункт було виключено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013). Крім того, Постановою № 1013 було внесено зміни до пункту 5 Постанови № 865, який, з-поміж іншого, встановлював, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1 «Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва по справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670».

У редакції Постанови № 1013 пункт 5 Постанови № 865 передбачав лише те, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Внесені згідно з Постановою № 1013 зміни до Постанови № 865 підлягали застосуванню з 1 грудня 2015 року. Отож, з цієї дати вже немає правових підстав (умов) для перерахунку раніше призначених пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Окрім того, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 липня 2016 року № 15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1» форму Довідки для перерахунку пенсії було виключено. Постанова правління Пенсійного фонду України від 4 липня 2016 року № 15-2 набрала чинності 2 вересня 2016 року (з 1 січня 2017 року вже втратила чинність).

Відтак з 2 вересня 2016 року державні органи можуть видавати довідку за останнім місцем роботи лише для призначення пенсії, але не для перерахунку.

З 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), у зв'язку з чим, зокрема, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ втратила чинність.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Між тим, як Закон № 889-VІІІ, так і Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця.

На виконання пунктів 10 і 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 622), на підставі якої втратили чинність, зокрема, Постанова № 865, а також пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 1013. За пунктом 5 Постанови № 622 вона застосовується з 1 травня 2016 року.

У справі, що розглядається, встановлено, що станом на дату звернення позивача (22 грудня 2016 року та 10 січня 2017 року) за Довідкою для перерахунку пенсії законодавство, яке регулює цю сферу правовідносин, вже не передбачало підстав (умов) для такого перерахунку.

Таким чином, лише до 02 вересня 2016 року секретар Смілянської міської ради був зобов'язаний видавати пенсіонерам довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, як на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, Верховний суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Оскільки, суд апеляційної інстанції прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання видати довідки про складові заробітної плати непрацюючого державного службовця, то відповідно, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець