Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2020 року

Київ

справа №820/2892/18

адміністративне провадження №К/9901/56049/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 820/2892/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Холодногірського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, постановлену у складі головуючого судді Сагайдака В.В.,

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Присяжнюк О.В., суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - Холодногірський ВП ГУНП в Харківській області), Держави України в особі Державної казначейської служби України, в якому:

1.1 визнати протиправною бездіяльність Холодногірського відділу поліції ГУНП в Харківській області, що полягає:

1.1.1 у не розгляді звернень позивача та не наданні йому обґрунтованих відповідей;

1.1.2 у не вжитті негайних заходів реагування стосовно затримання злочинців, оскільки позивач звернувся до Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області через 25 хвилин після побиття;

1.1.3 у не повідомленні позивачу, що 24 грудня 2016 року закрито кримінальне провадження № 12016220510004405;

1.1.4 у не своєчасному визнанні позивача потерпілою особою по кримінальному провадженню № 12016220510004405, оскільки пам`ятку про процесуальні права та обов`язки йому було вручено лише через рік після вчинення злочину а саме: 07 грудня 2017 року;

1.1.5 у не сфотографовані побоїв та ушкоджень;

1.1.6 у не своєчасному внесенні заяви позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в подальшому - ЄРДР) про погрози вбивства та фізичної розправи на його адресу з боку ОСОБА_2 , оскільки заяви позивач подавав 01 лютого 2017 року і 24 травня 2017 року, але відомості до ЄРДР були внесені лише 06 лютого 2018 року;

1.1.7 визнати бездіяльність ГУНП в Харківській області протиправною, щодо не розгляду звернень позивача;

1.1.8 щодо не вжиття належних заходів реагування по фактам, викладеним у зверненнях позивача;

1.1.9 щодо не проведення відповідної перевірки, службового розслідування по обставинам, викладеним у зверненнях позивача;

1.1.10 щодо не надання позивачу відповіді на електронне звернення від 01 лютого 2017 року ГУНП в Харківській області;

1.1.11 зобов`язати ГУНП в Харківській області та Холодногірський ВП ГУНП в Харківській області розглянути усі звернення позивача; провести службове розслідування по обставинам, викладеним у зверненнях позивача;

1.1.12 надати позивачу обґрунтовані відповіді на всі його звернення.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

3. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли під час здійснення відповідачами процесуальної діяльності в кримінальному провадженні № 12016220510004405.

ІІ. Касаційне оскарження

8. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, яку зареєстровано 12 липня 2018 року.

9. У касаційній скарзі позивач посилається на порушенням судом норм матеріального та процесуального права та просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

10. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що звернувся до суду першої інстанції із цим позовом про встановлення протиправними дії державних органів, а тому, на його думку, відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України його позовні вимови підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

11. 25 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 820/2892/18 із Харківського окружного адміністративного суду.

12. 26 листопада 2018 року справа № 820/2892/18 надійшла до Верховного Суду.

13. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року № 690/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., судді - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

17. Відповідно до частини першої статі 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

ІV. Позиція Верховного Суду

20. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України (в редакції станом на час звернення позивача до суду першої інстанції) суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

22. Відмовляючи у відкритті провадження в справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли під час здійсненнями відповідачами процесуальної діяльності в кримінальному провадженні № 12016220510004405.

23. Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважаючи їх передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи та без надання оцінки наявним у справі доказам, виходячи з такого.

24. Нормами частини третьої статті 242 КАС України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

25. При постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження в справі суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не дослідив зміст звернень позивача, на які він посилається у позові, та не з`ясував в якому порядку вони були подані, в порядку Закону України «Про звернення громадян» чи в порядку Кримінального процесуального кодексу України в межах кримінального провадження.

26. Встановлення зазначених обставин має значення для правильного вирішення справи, оскільки зміст цих звернень впливає на порядок їх розгляду та визначення юрисдикції справи.

27. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено докази, на які посилається позивач при зверненні до суду із цим позовом, а саме: не досліджено зміст звернень позивача до ГУНП в Харківській області та Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

28. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити зміст звернень позивача до ГУНП в Харківській області та Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області, на які він посилається у позові, та встановити в якому порядку були подані ці звернення.

29. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

30. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

31. За правилами частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Враховуючи викладене, ухвали суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року в справі № 820/2892/18 скасувати.

3. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Холодногірського відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко