ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2018 Київ

справа № 165/1698/16-а

провадження № К/9901/18801/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Управління Державної архітектурно-будівельноі інспекції У Волинській області

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі судді Обрізко І.М. від 29 березня 2017 року, -

встановив:

Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 25 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний термін для усунення виявлених недоліків. Підставою для залишення без руху стало відсутність документа про сплату судового збору.

Копію ухвали від 09 березня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху отримано 16 березня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

20 березня 2017 року від УДАБІ у Волинській області надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що предметом позову є оскарження постанови про адміністративне правопорушення та відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обмежене фінансування бюджетних установ не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Проте колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 25 січня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Скасовано постанову № 190 від 11 серпня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, винесену головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Законом України "Про судовий збір" особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом із цим, такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).

Проте, після набрання чинності ЗУ "Про судовий збір" і в подальшому жодних змін до КУпАП не внесено.

У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне оскарження судового рішення.

Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної скарги.

У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.

Вказана правова позиці викладена в постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 306/17/16-а.

Отже, оскаржувана у хвала підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельноі інспекціі У Волинській області задовольнити, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз