Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

справа №813/627/17

адміністративне провадження № К/9901/54196/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.

в порядку письмового провадження розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 (судді - Сапіга В.П., Довга О.І., Затолочний В.С.)

у справі за позовом ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому, з враховуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.06.2017, просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання Інструкції про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністром юстиції Української РСР 29.07.1959 під час здійснення інвентаризації господарства (садиби) за адресою: АДРЕСА_1 у 1964 році та складання акту огляду від 24.09.1964 з внесенням неправдивих відомостей, які не відповідають обставинам справи та правовстановлюючим документам по факту переселення ОСОБА_3 в с. Сихів Винниківського району Львівської області 04.04.1946;

- зобов`язати Львівське МБТІ вчинити дії - видати реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючих документів: евакуаційного листа №41 від 04.04.1946, постанови №27 від 18.11.1946 та погосподарських книг за 1947-1949 років по с. Сихів (господарство №116);

- визнати протиправними дії Львівського МБТІ, а саме невиконання Інструкції про порядок заповнення довідок-характеристик, що видаються бюро технічної інвентаризації власникам індивідуальних жилих будинків (частин будинків) для подання у державні нотаріальні контори при оформленні угод, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 17.03.1966 року, під час складання довідки - характеристики №1003 від 28.03.1989 з врахуванням акту огляду від 24.09.1964 для отримання свідоцтва про право на спадщину - нерухомого майна по АДРЕСА_1 в частині не включення до розділу "коротка технічна характеристика" приміщення житлової кімнати площею 19,5 кв. м. (позначено на поверхневих планах 2-2) з коридором площею 4,1 кв. м. (позначено на поверхневих планах 2-2);

- зобов`язати Львівське міське бюро технічної інвентаризації вчинити дії - видати довідку-характеристику згідно матеріалів інвентаризації будинковолодіння станом на 28.03.1989.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Львівського міського бюро технічної інвентаризації щодо невиконання Інструкції про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР від 29 (03).07.1959 №35-д під час здійснення інвентаризації у 1964 році господарства (садиби) за адресою: АДРЕСА_1 та складання акту огляду від 24.09.1964 у зв`язку з внесенням неправдивих відомостей.

Визнано протиправними дії Львівського міського бюро технічної інвентаризації щодо не виконання Інструкції про порядок заповнення довідок характеристик, що видаються бюро технічної інвентаризації власникам індивідуальних жилих будинків (частин будинків) для подання у державні нотаріальні контори при оформленні угод, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 17.03.1966 під час складання довідки характеристики № 1003 від 28.03.1989 у зв`язку з не включенням до розділу "коротка технічна характеристика" приміщення житлової кімнати з коридором.

Зобов`язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видати ОСОБА_2 довідку - характеристику згідно матеріалів інвентаризаційної справи (адреса: АДРЕСА_1 ) станом на 28.03.1989.

В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 закрито на підставі пункту третього частини першої статті 305 КАС України.

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018.

Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2018 відкрито касаційне провадження на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018.

У відкритті касаційного провадження на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 відмовлено, оскільки така не була предметом апеляційного оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Зокрема, покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції її права не порушено, оскільки суд вирішив питання щодо довідки-характеристики, на підставі якої, в подальшому вона, в порядку спадкування, набула нерухоме майно - житлового будинку по АДРЕСА_1 .

У відзиві на касаційну скаргу позивач покликається на те, що рішення суду першої інстанції прав особи, яка подала апеляційну скаргу не порушує, рішення суду першої інстанції уже було предметом апеляційного перегляду, в зв?язку з чим просить закрити касаційне провадження.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої цієї статті після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

За правилами пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до частини другої цієї статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Верховний Суд у постановах від 16.05.2023 у справі №320/2356/19 та від 24.05.2023 у справі №813/2255/17 дійшов висновку, що вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, суд апеляційної інстанції насамперед повинен перевірити доводи апеляційної скарги про те, що судом прийнято рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи і, в разі непідтвердження таких підстав апеляційного оскарження, відмовити у відкритті апеляційного провадження саме з таких підстав.

Крім того, у судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі №2/164-35/246, судове рішення, що оскаржується особою, незалученої до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Зазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, у постанові від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, в ухвалі від 19.10.2018 у справі №826/13182/17, у постанові від 30.10.2020 у справі №818/1088/15 та інших.

Закриваючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не є учасником публічно-правових відносин, які склалися між позивачем та відповідачем щодо заявлених у цій справі позовних вимог і оскаржуваною постановою питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначає у своїх доводах особа, яка подала касаційну скаргу, спір про право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 вирішено в порядку цивільного судочинства, зокрема, у справах №2-77/2006, №2-838/2009, №2-3259/2010, у яких ОСОБА_1 визнано законним співласником житлового будинку в порядку спадкування.

Судові рішення у цих справах набрали законної сили, ОСОБА_1 отримала на належну їй частину будинковолодіння правовстановлюючі документи, які також були предметом судового оскарження в рамках зазначених судових справ, відтак рішення, у справі яка розглядається, не може породжувати для ОСОБА_1 жодних правових наслідків і впливати на її майнові права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що постановляючи рішення у цій справі суд першої інстанції не міг вирішити питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , як співвласника будинку по АДРЕСА_1 , та відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 305 КАС України прийняв рішення про закриття апеляційного провадження.

Доводам касаційної скарги щодо незаконності рішення суду першої інстанції оцінка в рамках касаційного перегляду не надається, оскільки у відкритті касаційного провадження в цій частині відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні рішення суду апеляційної інстанції правильно застосовано норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допущено, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341 346 349 350 356 359 КАС України,-

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук